WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Активізація геоморфологічних процесів у горганських ландшафтах, спровокованих функціонуванням магістральних трубопроводів - Реферат

Активізація геоморфологічних процесів у горганських ландшафтах, спровокованих функціонуванням магістральних трубопроводів - Реферат

типу, ширина першого з них (по ходу газопроводу) – 26 м, довжина –18 м. Тіло зсуву розбите трьома системами тріщин. Верхня з них, що утворює стінку відриву, має висоту до 1,2 м, ширину розкриття до 2,1 м, протяжність близько 25 м. За 4,5 м від неї нижче по схилу утворилася друга система тріщин висотою 1,0–1,2 м, шириною до 1 м, такої ж протяжності. За 2 м нижче виникла третя система тріщин висотою 0,6–0,8 м і шириною розкриття до 0,6–0,7 м. Поверхня нижнього блоку зсуву, що обмежена трьома системами тріщин, розбита густою мережею менших за розмірами тріщин, по яких на полицю газопроводу сповзають дрібні крайові блоки. Ґрунти, що сповзають, перекрили трасу газопроводу товщиною до 2 м. У нижніх крайових частинах зсуву відбувається розсіяне розвантаження ґрунтових вод, унаслідок чого виникає заболочення ґрунтів на трасі газопроводу. Розвантаження підземних вод біля західного краю зсуву дало початок невеличкому потічку, який стікає по жолобку на трасу газопроводу.

Західніше від першого зсуву через борт мілкої улоговини примикає другий зсув, що має також циркоподібну форму, ширина зсуву – 29 м, довжина – 17 м. У головній частині зсув обмежений системою сколових тріщин протяжністю близько 28 м, висотою 0,4–0,7 м, шириною 0,6–1,0 м. За 6 м нижче по схилу утворилась друга система тріщин висотою до 0,5 м, шириною розкриття 0,3–0,4 м. За 7 м ще нижче виникла третя система тріщин висотою до 1,0–1,5 м, шириною розкриття 1,0–1,4 м; вона простяглася на довжину 37 м, захопивши східний борт пологої улоговини, яка обмежує зсув із заходу. В нижньому блоці, обмеженому третьою системою тріщин, поверхня розбита густою мережею сколових тріщин, по яких на трасу газопроводу сповзають дрібні блоки.

У головній частині зсуву передбачають утворення системи нових дрібних тріщин відриву. Зсув зростає у головній частині. В стінках тріщин оголюються світло-бурі суглинки з дрібним щебенем пісковиків та аргілітів. Вище описані зсуви розташовані в підурочищі слабоспадистого (6–9°) схилу північної експозиції, складеного темно-сірими карбонатними аргілітами, мергелями та пісковиками лоп'янецької світи з післялісовою рослинністю на прихованоопідзолених бурих гірсько-лісових ґрунтах (урочище 36).

Ще одна небезпечна ділянка розташована на привододільній поверхні, що простягається з північного сходу на південний захід від вершини Клєва з абсолютною висотою 680,9 м до гори Негрий з абсолютною висотою 1185,3 м. Траса газопроводу перетинає підурочище 36 лоп'янецької світи. В цьому підурочищі сповзають насипні ґрунти, що утворюють нижній край полиці газопроводу. Вздовж краю полиці є система сколових дугоподібних тріщин висотою до 0,2 м, протяжністю 10 м. У разі піднімання траси вверх по схилу простежується утворення двох вимоїн, що потім під прямим кутом перетинають її нижній край. Глибина першої вимоїни від 1 до 2 м, ширина – від 1,0 до 2,5 м. Друга промоїна розташована за 10 м від першої, її ширина 1,5 м, глибина 1,2–1,5 м. У стінках вимоїни оголені жовті делювіальні суглинки з уламками аргілітів.

На південний схід від гори Бабич з абсолютною висотою 680,4 м н.р.м. траса газопроводу перетинає підурочища, що належать до стрій, складених тонкоритмічним сіро-зеленим флішем бистрицької світи та тонкоритмічним піщано-глинистим флішем нижньоменілітової світи. В цих підурочищах простежується система вимоїн уздовж траси з обох боків, що місцями оголює сам трубопровід. Ширина вимоїн у нижніх частинах схилів досягає 2,5 м. Довжина цих мікроканьйонів до 50 м, вони починаються на вершині схилу і тягнуться аж до підніжжя. В деяких місцях труба оголена уздовж 2–3 м. На оголеній ділянці знищена ізоляція. У результаті негативний вплив траси трубопроводу на функціонування ПТК призвів до того, що небезпека загрожує існуванню самого трубопроводу.

Отже, в ПТК, порушених будівництвом та експлуатацією магістрального газопроводу Уренгой–Помари–Ужгород, відбувається явна активізація шкідливих природно-географічних процесів. Літогенні закономірності відіграють у цьому провідну роль. Наприклад, простежується чітка приуроченість цих процесів до літогенетичних стрій. Зокрема, для стрій, складених тонкоритмічним флішем лоп'янецької, нижньоменілітової та бистрицької світ, характерна активізація зсувних та ерозійних процесів; для стрій, складених грубошаруватим флішем сірих пісковиків ямненської та вигодської світ, – зсування окремих блоків та кам'яних розсипів.

Література

  1. Айнбиндер А.Б. Расчет магистральных и промышленных трубопроводов на прочность и устойчивость. – М.: Недра, 1991. – 286 с.

  2. Біланюк В.І. Вплив будівництва магістральних трубопроводів на ПТК Українських Карпат // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. – 1997. – Вип.20. – С. 56-59.

  3. Біланюк В.І. Еколого-ландшафтні підходи до оптимізації територій порушених магістральними трубопроводами // Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра: Зб. наук. праць. – Луцьк: Надстир'я, 1998. – С. 181-182.

  4. Біланюк В.І. Ландшафти Українських Карпат в зонах трас магістральних трубопроводів. – Львів: Меркатор, 1998. – 102 с.

  5. Бородавкин П.П., Ким Б.И. Охрана окружающей среды при строительстве и эксплуатации магистральных трубопроводов. – М.: Недра, 1981. – 160 с.

  6. Дубинина М.М., Краковицкий Б.А. Теплообмен и механика взаимодействия трубопроводов и скважин с грунтами. – Новосибирск: Наука, 1983. – 173 с.

  7. Коршунов В.А., Муравенко Д.Г., Габелая Р.Д., Рудавец И.М. Строительство газопровода диаметром 1420 мм в горных условиях // Строительство трубопроводов. – 1973. – №8. – С. 12-15.

  8. Мазур И.И., Иванцов О.М., Молдаванов О.И. Конструктивная надежность и экологическая безопасность трубопроводов. – М.: Недра, 1990. – 264 с.

  9. Охрана окружающей среды при сооружении и эксплуатации газонефтепроводов / Л.Г. Телегин, Б.И. Ким, В.И. Зоненко. – М.: Недра, 1988. – 187 с.

  10. Телегуз О.Г. Властивості порушення ґрунтів траси нафтопроводу Одеса–Броди // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. – 1998. – Вип. 23. – С. 265-271.

Loading...

 
 

Цікаве