WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Активізація геоморфологічних процесів у горганських ландшафтах, спровокованих функціонуванням магістральних трубопроводів - Реферат

Активізація геоморфологічних процесів у горганських ландшафтах, спровокованих функціонуванням магістральних трубопроводів - Реферат

Реферат на тему:

Активізація геоморфологічних процесів у горганських ландшафтах, спровокованих функціонуванням магістральних трубопроводів

Досить різноманітним є вплив будівництва та експлуатації магістральних трубопроводів на гірські ландшафти. Змінюються умови поверхневого стоку, водного режиму, стійкості в присхилових масивах, що призводить до перебудови механізму схилових процесів. За умов значної кількості атмосферних опадів активізуються гравітаційні схилові процеси – зсуви, осипища, ерозія, перерозподіл поверхневого та підземного стоку.

Сьогодні відомо декілька напрямів, у яких ведуть спеціальні дослідження з цієї проблематики, а саме:

теорія і практика конструктивної надійності та безпеки трубопроводів [1, 5, 8];

функціонування трубопроводів у складних інженерно-геологічних умовах [7];

взаємодія трубопроводів з ґрунтовим середовищем [6, 10];

охорона навколишнього середовища в разі будівництва та експлуатації [2, 5, 9];

ландшафтні дослідження трас трубопровідних систем [3, 4].

Об'єктом нашого дослідження є Горганські ландшафтні структури в зонах трас магістральних трубопроводів. Предмет дослідження – модифікація природних комплексів під впливом трубопроводів; наявність, інтенсивність розвитку та особливості локалізації геоморфологічних процесів.

У основу публікації взято власні польові та камеральні ландшафтні дослідження, проведені протягом 1993–2004 рр., завдання яких полягали у виявленні, описі й картуванні тих природно-територіальних комплексів (ПТК) у яких формуються геоморфологічні процеси, розробці вихідних наукових засад запобігання шкідливій дії природно-географічних процесів, складанні ландшафтних карт поширення і прогнозування природно-географічних процесів у зонах трас магістральних трубопроводів.

Процесів, що відбуваються в ПТК, є дуже багато і кожен з них у різних ситуаціях може стати визначальним або другорядним. Отже, ми не мали на меті ландшафтний аналіз усіх геоморфологічних процесів, а свідомо обмежили завдання аналізом лише тих шкідливих процесів, які є найнебезпечнішими для функціонування як ПТК в зонах трас, так і самих магістральних трубопроводів (осипища, обвали, зсуви, ерозія, заболочування). Ландшафтні дослідження і картографування засвідчили, що для кожного виду карпатських ландшафтів характерні свої особливості в розвитку цих геоморфологічних процесів, відповідно до будови і рівня стабільності ПТК, що їх складають.

Найскладніші інженерно-геологічні умови має Скибова зона Українських Карпат, де широко розвинута мережа різних тектонічних порушень, тут контрастніший рельєф, активніше виявляються екзогенні схилові процеси.

Еталонну ділянку закладено в межиріччі рік Свічі та Чечви на стику двох Горганських ландшафтів. Це Чечвинський ландшафт, що є південною межею Берегових низькогірно-скибових Горганів, та Ілемський ландшафт – південна окраїна середньогірно-скибових Зовнішніх Горганів. Складність ландшафтної структури цієї ділянки дослідження зумовлена її літогенними властивостями – літологією порід, характером залягання та рельєфом (див. рисунок). Ландшафт Чечвинського низькогір'я відділився як частина Орівської скиби. Переважання в літогенній основі ландшафту відкладів лоп'янецької та нижньоменілітової світ, а також ерозійно-акумулятивна діяльність рік Свічі і Чичви та їхніх приток зумовило сильну розчленованість у поперечному і поздовжньому напрямах низькогірних коротких хребтів, абсолютні висоти яких становлять 500–800 м н.р.м.

Морфологічна структура цього ландшафту представлена двома висотними місцевостями. Це висотна місцевість крутосхилого сильно розчленованого ерозійно-денудаційного лісистого низькогір'я та висотна місцевість розширених терасованих днищ міжгірських річкових долин і улоговин. Домінує по площі висотна місцевість ерозійно-денудаційного лісистого низькогір'я. Різноманітність її літології зумовила формування двох стрій, що приурочені до відкладів лоп'янецької та нижньоменілітової світ. Ілемський ландшафт розташований у межах двох скиб: Сколівської та Парашки. Рельєф визначений літологічними особливостями верхньоменілітової, бистрицької, вигодської, ямненської та стрийської світ. Схили хребтів розчленовані річками басейну Чечви, вершини плоскі або куполоподібні. Морфологічна структура ландшафту в межах досліджуваної ділянки представлена двома висотними місцевостями. Це висотна місцевість крутосхилого ерозійно-денудаційного лісистого середньогір'я та висотна місцевість терасованих днищ міжгірських долин і улоговин. Домінує по площі висотна місцевість ерозійно-денудаційного середньогір'я, що складена стріями, які приурочені до згаданих вище світ.

Досліджувані ПТК зазнали суттєвих антропогенних змін унаслідок прокладання та експлуатації магістрального газопроводу Уренгой–Помари–Ужгород. У порушених ПТК різко активізувалися старі та утворилися нові геоморфологічні процеси. Най-небезпечніші з них зсуви. Перша зсувна ділянка розташована на північно-західному схилі гори Кичерки (578,5 м) до долини річки Ілемки. Причиною виникнення зсувів стала підрізка трасою газопроводу майже посередині давнього зсуву, який досяг базису сповзання протяжністю до 200 м. Зсуви виникли зверху над полицею газопроводу в результаті підрізки старого зсуву схилом до 9 м. Новоутворені зсуви циркоподібного

Структура ПТК

Ландшафт: Ілемський, Чечвинський

Сектор: північно-східний

Висотні місцевості: А – крутосхиле ерозійно-денудаційне лісисте середньогір'я; Б, Г – терасовані днища міжгірський долин і улоговин; В – крутосхиле ерозійно-денудаційне лісисте низькогір'я. Стрії вказані римськими цифрами, урочища (підурочища) – арабськими.

Формації

Смерекові ліси з поодино-кими ялицями

Березово-ялицево-смерекові ліси

Післялясова рослинність

Букові ліси з домішкою ялиці

Післялясова рослинність

Букові ліси з домішкою смерек

Букові ліси

з

домішкою

берези

Післялясова рослинність

Смереково-

сіровільхо-

ві ліси

Тип лісорослинних умов

С2

С3

В2

В3

D3

С2

С3

D3

С2

С3

D3

С2

С3

С2

D3

Ґрунти

Рельєф

Переважа-ння темно-бурих гірсько-лісових

Бурі гірсько-лісові та гірсько-торф'яно-буроземні

Опідзолені бурі гірсько-лісові

Переважання темно-бурих гірсько-лісових

Опідзолені бурі гірсько-лісові

Переважання бурих гірсько-лісових

Переважа-ння світло-бурих гірсько-лісових

Бурі гірсько-лісові

Скритопідзолисті бурі гірсько-лісові

Мулисто-болотні бурі гірсько-лісові

Вершинні поверхні

1

Гірські відроги та їхні елементи

2

Круті (20–25о) схили пн. експозиції

6

11

Круті (20–25о) схили пн.-зх. експозиції

10

21

Круті (20–25о) схили пд.-зх. експозиції

16

Круті (20–25о) схили пн.-сх. експозиції

12

24

Круті (15–20о) схили пд. експозиції

5

17

Круті (15–20о) схили зх. експозиції

3

14

15

30

29

22

Круті (15–20о) схили пд.-зх. експозиції

4

25

Круті (15–20о) схили сх. експозиції

8

13, 18

23

Круті (15–20о) схили пн.-сх. експозиції

7

32

Круті (15–20о) схили пн. експозиції

20

33

31, 39

Сильноспадисті (12–15о) схили сх. експозиції

36

Слабоспадисті (6–9о) схили пн. експозиції

37

Слабоспадисті (6–9о) схили пн.-сх. експозиції

38

Пологі (3–6о) схили сх. експозиції

40

Долини гірських потоків

9

19

26, 35

Надзаплавні тераси

27, 41

Долини гірських рік

28, 42, 43

Геологічна будова

Моноклінальні товщі флішу (К-Р)

Супіщано-галечникові відклади, Q

Пісковиково-

аргілітового,

jm

Масивних пісковиків, vg

Тонко-ритмічно піщано-глинистого,

str, bs, mn

Аргіліто-

мергельно-пісковико-вого, lp

Loading...

 
 

Цікаве