WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Гідрогеоморфологічний аналіз території заповідника “Горгани” (басейн р. Бистриця Надвірнянська) - Реферат

Гідрогеоморфологічний аналіз території заповідника “Горгани” (басейн р. Бистриця Надвірнянська) - Реферат

Схили випуклі, круті і дуже круті, місцями в нижній частині прямовисні, розсічені густою мережею потоків і зворів.

На всій довжині річки дуже часто трапляються відслонення корінних порід (сланці, пісковики, рідше глинисті сланці), зсуви й осипи. Крім того, за 7,8–5,7 км від гирла по всій висоті правого схилу є кам'яні розсипи загальною площею 63 га.

Починаючи з 22,7 км у межах заплави і русла простежуються ділянки з накопиченням гравійно-кам'яного матеріалу, а також уламки деревини, стовбурів дерев та кущів, що залишилися від селевого паводку у вигляді окремих масивів. Найбільше їхнє скупчення є безпосередньо нижче впадіння потоку Сітний. Довжина його 500 м, ширина 12–70, потужність у середньому 1,5 м, об'єм 26,25 тис. м3. За 0,4 км від гирла ін-струментально визначений фракційний склад відкладів на дні долини: галька та каміння (понад 70%), далі йде дрібнозем (26,5%) з переважанням піску (15,1%) і тільки 3,5% становить гравій.

Декілька приток р. Зелениця в гирлах утворюють конуси винесення, найпотужніший з яких є в гирлі потоку Сітний (довжина – 200 м, ширина – 15–30 м, потужність – 1,2– 2,2 м). Потік Сітний має довжину 9,7 км, площу водозбору 23,8 км2, бере початок з джерела, що виходить на поверхню з південно-східного схилу г. Полєнскі на висоті

1400 м н.р.м. і впадає в р. Зелениця з лівого берега за 10 км від її гирла, на висоті 740 м н.р.м. Загальне падіння потоку 660 м, середній похил – 80,5%.

Долина потоку V-подібна, шириною по дні 5–20 м, на окремих ділянках – до 70 м (1,4–1,1 км від гирла). Звужені ділянки долини, а також різкі її повороти трапляються порівняно часто, на них утворювалися затори під час проходження водокам'яних селевих паводків 1955, 1964, 1969, 1974 ,1996 рр., які були хвильовими.

Схили долини переважно круті, місцями дуже круті або близькі до прямовисних, розсічені долинами потоків, як звичайно, залісені. На значних ділянках у 60-х роках проведено значні вирубки лісів та посаджено молодий ліс. В окремих місцях простежується рідколісся (3,75 км від гирла площею понад 2,6 га, а також на північно-східному схилі г. Добушанка).

Трапляються по схилах відслонення, що представлені осипами, розсипами (3,75; 3,2; 1,9; 0,8 км від гирла) і виходами корінних порід – глинистих сланців та пісковиків вертикальної складчастості (3,5; 2,5; 1,9 км від гирла).

На північно-східному схилі г. Добушанка в сніжні зими формуються снігові лавини (чітко виражені лавинозбірні басейни). Унаслідок частих лавин, схил відкритий, ліс знесений на площі понад 3 га.

На лівому схилі місцями простежується перша надзаплавна тераса, шириною 15– 20 м, з крутим, інколи прямовисним уступом заввишки 6–8 м; поверхня її досить рівна, не пересічена, переважно заліснена; ґрунти галечникові з домішкою суглинків.

Заплава часто перервана, двостороння, чергується по обидва береги, шириною 6– 20 м, у верхів'ях уздовж 2,8 км її нема. Поверхня заплави нерівна, пересічена сухими протоками, покрита чагарниками, складена гравійно-кам'янистими ґрунтами. На окремих розширеннях долини, в межах її та заплави, відкладена у вигляді окремих масивів значна кількість уламкового матеріалу з домішкою дрібнозему. У межах заплави є також відклади конусів винесення бокових приток, що впадають у Сітний, та самого потоку, що утворені селевими паводками.

Потік Росиш (правий берег, п'ятий кілометр) утворює конус винесення довжиною 140 м, шириною 12–15 м, потужністю 1,2–2,3 м. Конус винесення представлений кам'янистим уламковим матеріалом. Поздовжній похил поверхні – 60‰, поперечний – 92‰. Фракційний склад відкладів такий: 0,7–0,4 м – 14; 0,4–0,1 м – 43; 0,1–0,05 м – 33; <0,05 м – 8; дрібнозем – 2%. Сітний підмиває цей конус винесення, утворюючи урвистий правий берег висотою 2,3 м.

На пригирловій ділянці Сітний теж утворює конус винесення, який у момент обстеження мав довжину 280 м, ширину 15–30 м, потужністю 1,2–2,2 м.

Русло потоку не розгалужене, переважно пряме, нижче 4,6 км місцями звивисте. Похили потоку великі, однак плавні, різких змін похилів не простежується (за винятком порожистої ділянки, що за 4 км від гирла). Ширина потоку змінюється від 1 до 9 м (2,3 км від гирла). Середня глибина 0,2–0,4 м (витік), найбільша – 0,8 м (4,3 км від гирла), найменша – 0,03 м (витік). Швидкість течії 0,7–0,8 м/с, найбільша – 1,5 м/с. Русло нестійке, сильно деформоване, особливо це помітно за 5,4 км від гирла після проходження селів, що призвело до зміщення русла, прокладення нових русел, підмивання схилів, утворення обвалів, нових зсувів тощо. Дно русла нерівне, кам'янисте і крупнокам'янисте, інколи скальне (4,0; 2,7; 2,6; 2,0–1,9 км від гирла). Майже на всій довжині потоку русло загромаджене відкладами селю.

Потік Черник має довжину 9 км, площу водозбору 21 км2, бере свій початок з джерела, що виходить на поверхню зі схилу г. Полєнскі на висоті 1540 м н.р.м., і впадає в р. Зелениця з лівого берега за 4 км від гирла на висоті 640 м н.р.м. Загальне падіння

потоку 900 м, середній похил 100‰. Річкова мережа розвинута добре, її густота становить 1,46 км/км2. Переважають невеличкі потічки довжиною до 2 км.

У потік Черник з правого боку впадають дві селеносні притоки без назви: перша (четвертий кілометр, довжино 0,5 км, площа водозбору 1,1 км2, середній похил 244‰) в гирловій частині утворює конус винесення; друга (другий кілометр, довжина 1,5 км, площа водозбору 3,80 км2, середній похил 200‰) з огляду на великі похили в гирловій частині конуса винесення не утворює.

Долина потоку V-подібна, шириною по дну 10–50 м, на окремих ділянках розширюється до 250 м (0,6 км від гирла) або звужується до 6–15 м. У місцях різких звужень долини і різких поворотів можливі утворення заторів.

Схили долини випуклі, круті, рідше дуже круті, часто прямовисні, відслонені, розсічені долинами потоків і зворами, порослі хвойним лісом. Відслонені ділянки простежуються через кожні 100–200 м по обидвох схилах долини потоку і представлені зсувами, осипами, рідше виходами скельних порід, площею від 50 до 8000 м2.

Схили терасовані, починаючи з шостого кілометра від гирла простежується перша та друга надзаплавна тераси з крутими уступами заввишки в середньому 4–12 м, місцями до 20 м, що поросли чагарником та вільхою, зрідка травами. Поверхня терас рівна, непересічена, шириною від 30–50 м до 150–200 м, на ділянці сіл зайнята під будови, городи, сінокоси (хутір Черник).

Складені схили малозв'язаними і малопотужними суглинками з домішкою уламків пісковику. Коренева система рослин розвинута слабко, на ділянках терас можливі утворення зсувів та обвалів, особливо на ділянках з поваленим лісом.

Заплава переривчаста, двостороння, чергується по берегах, шириною 8–20 м, на окремих місцях розширюється до 30–50 м (6,5 км; 2,0 км від гирла). Поверхня її до 4,0 км від гирла слабопересічена сухими протоками, заліснена, нижче непересічна, лучна, біля гирла – чагарникова. Складена заплава гравелисто-кам'янистими ґрунтами з домішкою дрібнозему (пісок, мул, глина).

У межах дна долини в вигляді приплесків протяжністю від 40 до 300 м простежуються місцями накопичення галечниково–кам'янистих відкладів селевих паводків. Потужність їхня становить 0,4–1,0 м, загальний об'єм – 8350 м3. За 3,9 км від гирла правобережна притока Довиди утворює конус винесення, довжиною 40 м, шириною 6–8 м, потужністю 0,4–0,6 м, представлений гравійно-кам'янистим матеріалом, що не перевищує в діаметрі 0,3 м. Конус винесення виражений у вигляді приплесків по обидва береги потоку; поверхня його відкрита, рівна.

Навесні та влітку у разі винятково високих паводків заплаву затоплює шар води до 1,0–2,0 м. Русло нерозгалужене, в верхній течії пряме, у нижній – звивисте (за 3,3 км від гирла рукав довжиною 100–150 м з радіусом кривини 40 м). Місцями простежуються різкі повороти русла (4,95; 4,65; 4,4; 4,2; 4,1; 4,03; 4,0; 0,5; 0,3 км від гирла).

Loading...

 
 

Цікаве