WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Гідрогеоморфологічний аналіз території заповідника “Горгани” (басейн р. Бистриця Надвірнянська) - Реферат

Гідрогеоморфологічний аналіз території заповідника “Горгани” (басейн р. Бистриця Надвірнянська) - Реферат

Реферат на тему:

Гідрогеоморфологічний аналіз території заповідника органи" (басейн р. Бистриця Надвірнянська)

Природний заповідник (ПЗ) "Горгани" розміщений біля Головного європейського вододілу. Значна зволоженість Карпат зумовлює формування густої мережі потоків і рік різних порядків. Середня густота гідрографічної мережі становить 0,5–0,7 км/км2, що є найбільшою на Україні; максимальна досягає 1,0–1,2 км/км2. Малюнок гідромережі відрізняється в різних тектонічних зонах, що пов'язано з неоднаковою стійкістю гірських порід до розмиву.

Найбільшою водною артерією заповідника є права притока р. Дністер – р. Бистриця Надвірнянська, однак вона протікає лише на невеличкому проміжку по межі заповідника. Ріка бере початок на північному схилі г.Чорна Клева у Горганах, має площу басейну 1580 км2, довжину 94 км. Долина Бистриці Надвірнянської симетрична, береги круті, високі. У нижній течії долина широка (до 3 км), терасована. Річище розгалужене на численні рукави. Похил річки від 10 до 4 м/км. Головна притока – Зелениця (права). Живлення переважно дощове. Водний режими нестійкий, бувають паводки. Воду використовують для водопостачання та зрошення [16, 17, 21].

Другою за розміром водною артерією заповідника є р. Зелениця, що має довжину 26 км, площу водозбору – 138 км2. Басейн її розташований у південно-східній частині Горганів. На півдні басейн межує з басейном р.Прут. Форма його грушоподібна, витягнута з південного сходу на північний захід, довжина – 11 км, найбільша ширина (в середній частині) – 11 км, середня ширина – 7,7 км.

Абсолютні відмітки поверхні басейну коливаються від 600 до 1760 (г. Добушанка). Понад 80% площі басейну розміщено на висоті 800–1300 м. Вододіли басейну виражені чітко, проходять по гірських хребтах і вершинах з висотами понад 1000 м (Полєнскі, Добушанка, Бабій Погар ( 1478 м), Пасічанка (1212 м), Підсмерічок (1252 м), Синячка (1401 м) і м'якими округлими обрисами. Головні вододільні хребти витягнуті в північно-західному напрямі, перпендикулярно до долини р. Зелениця. Різниця відміток вододілу і ложа водотоків у витоках змінюється від 150 до 300 м, а на окремих ділянках – від 130 до 400 м. Вододільні гребені озсічені глибокими поздовжніми і поперечними долинами, порізані густою мережею тимчасових водотоків. Густота руслової мережі басейну в середньому становить 2,22 км/км2, місцями досягає 2,74 км/км2 (басейн потоку Брицька). Відслонені ділянки трапляються досить часто, особливо в місцях вирубок лісу, що сприяють боковій ерозії і збільшують селенебезпечність басейну. Схили басейну круті, місцями урвисті, випуклі, в нижній частині ступінчасті, що сприяють транспортуванню уламкового матеріалу в русло річкової мережі.

Територія басейну геологічно належить до зони альпійської геосинкліналі. Головні вододільні хребти складені флішами з конгломератів, пісковиків, глинистих сланців крейдового, палеогенового і неогенового періодів. Крейдові породи представлені чергу-ванням пісковиків, агілітів, алевролітів та аргілітів і добре відслонені по долині р. Зеле-ниця. Четвертинні породи представлені на вододілах і схилах алювіально-делювіальними відкладами, а на дні долини – алювіальними відкладами галечників та глин. Галечники складаються зі слабообкатаної гальки флішових порід розміром 2–10, інколи 20–30 см, а також погано відсортованих пісків. Поверхневий покрив уворений суглинками.

На всій довжині р. Зелениця та її головних приток (Зелениця, Сітний, Брицька, Чер-ник) простежуються ділянки, висотне положення яких коливається від 1120 до 620 м н.р.м. Загальна їхня площа – 82,4 га, що становить 0,6% від площі басейну. Відслонені ділянки зазнають систематичного звітрювання (фізичного та хімічного), що призводить до утворення кам'янистих розсипів, обвалів, осипів, матеріал яких потрапляє потім у русло шляхом змиву. Уламковий матеріал розділяється на багато фракцій: від 0,1–0,3 (каміння) до <0,001 м (дрібнозем). Майже щорічно в березні–квітні з г. Добушанка сходить снігова лавина, орієнтовний об'єм снігу – 100–150 тис. м3, що також сприяє накопиченню уламкового матеріалу в басейні ріки [1].

Відклади дна долини р. Зелениця і її приток представлені гравійно-кам'янистим ма-теріалом до 1,0 м у діаметрі. Загальний об'єм відкладів по басейну дорівнює 158 тис. м3, причому найпотужніші з них зафіксовані на потоці Сітний, де вони становлять 20,6 м3 у межах заплави і 24,5 тис. м3 у гирлі потоку, на конусі винесення.

Геолого-морфологічна будова басейну відіграє важливу роль у формуванні та живленні селевих потоків наносами. Наявність у басейні порід, що легко руйнуються під впливом фізичних та хімічних чинників і бокової та глибинної ерозії, а також крутих схилів, великих поздовжніх похилів, звужень і розширень русла сприяє транспортуванню і накопиченню уламкового матеріалу, що його за сприятливих умов (інтенсивні зливові дощі) захоплює водний потік, унаслідок чого утворюється водокам'яний потік – сель.

Найбільш селеносною зоною можна вважати басейни потоків Сітний і Брицька, де є значні площі вирубаного лісу і найбільша кількість відслонених ділянок (табл. 1).

Таблиця 1

Характеристика селенебезпечності басейну р. Зелениця

Ріка, потік

Площа водозбору, км2

Площа відслонених ділянок, га

Площа вирубаних ділянок лісу

Площа селевих вогнищ, км2

км2

% від площі водозбору

Зелениця

138

63,4

20

14,5

40

Зеленичка

13,0

1,9

2,1

16,1

2,5

Сітний

23,8

6,9

4,2

17,6

5,8

Брицька

5,7

2,3

1,2

21,0

2,4

Скотарка

0,52

3,0

Черник

21,0

4,8

2,4

11,4

3,8

Близько 72,5% площі басейну зайнято лісом середнього віку. Річкова мережа роз-винута, її густота 1,18 км/км2. У басейні налічують близько 160 потоків загальною про-тяжністю понад 160 км, з яких тільки 11 мають довжину понад 2 км, інші – до 2 км.

Ріка Зелениця бере початок з джерела, що виходить на поверхню зі східного схилу г. Добушанка на висоті 1500 м н.рм. і впадає р. Бистриця Надвірнянська з правого берега за 67 км від гирла на висоті 600 м н.р.м. Загальне падіння – 900 м, середній похил – 30,8%.

Долина ріки слабозвивиста, V-подібна, шириною по дні у витоку – 3–10 м, у середній течії – 10–100 м, у нижній – до 200 м. На ділянці від витоку до 20,3 км від гирла вона має напрям з північного заходу на південний схід, а потім повертає під кутом 90° і до 12,5 км тече з південного заходу на північний схід, після чого до самого гирла знову змінює напрям з південного сходу на північний захід. На звужених ділянках дна долини, русла і на окремих поворотах під час руху селевих паводків можливі утворення заторів. У табл. 2 наведено дані про ширину, глибину та швидкість течії р. Зелениця.

Таблиця 2

Ширина, глибина та швидкість течії р. Зелениця.

Відстань від гирла, км

Ширина, м

Найбільша глибина, м

Найбільша швидкість течії, м/с

25.5 (витік)

0,3

0,06

0,3

20,1

4,0

0,3

0,8

16,0

10,0

0,6

0,8

14,1

12,0

1,0

1,3

11,4

28,0

0,5

1,0

9,2

6,0

0,6

0,5

7,4

10,0

0,5

0,8

4,0

12,0

1,0

1,0

2,0

6,0

1,8

2,0

1,9

3,0

2,0

1,0

Loading...

 
 

Цікаве