WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Антропогенізовані ландшафти як варіанти природних - Реферат

Антропогенізовані ландшафти як варіанти природних - Реферат

*Поряд із характеристикою ступеня антропогенізації у дужках римською цифрою подано вікові групи деревостанів: І – молодняки; II- середньовічні; III – достигаючі; ІV – стиглі та перестійні

Кількість поданих у першому стовпчику таблиці прикладів характеристик інваріантних фонових урочищ (всього було розглянуто 17 типів найхарактерніших для зони ЧАЕС ПТК), значно збільшується за рахунок утворених на їхній основі варіантів (понад 100 різною мірою модифікованих ПТК – у третьому стовпчику таблиці). Аналіз отриманих результатів засвідчив, таким чином, що кількість видів антропогенізованих варіантів ПТК, з урахуванням не лише характеру змін їхніх компонентів, а й ступеня антропогенізації, майже на порядок більший, ніж кількість видів інваріантів ПТК, характерних для цієї території.

Антропогенний вплив на формування ландшафтного різноманіття залежить від його характеру та масштабу. У цілому ж сукупність подекуди збережених інваріантів природних територіальних комплексів та значна кількість видів їхніх антропогенно зумовлених варіантів формує збільшене, порівняно з інваріантним (але значною мірою здеградоване та біотично збідніле), сучасне ландшафтне різноманіття. Такий узагальнюючий висновок є актуальним не лише для досліджуваної території, а й для багатьох територій інтенсивного антропогенного впливу.

Висновки і перспективи подальших розвідок у напрямку дослідження антропогенізованих ландшафтів. Усі розвідки, проведені з антрогенізованих ландшафтів, як варіантів природних, створюють передумови для різноаспектних прикладних ландшафтних досліджень. Коротко зазначимо основні з них, звернувши увагу саме на роль досліджуваних природних закономірностей у функціонуванні та розвитку антропогенізованих природних територіальних комплексів.

Дослідження структури антропогенних модифікацій ландшафтів терторії як підстава для оцінки ступеня її зміненості, стійкості ландшафтів та з'ясування можливих шляхів їхнього розвитку спираються на оцінку перетворень компонентів природних ландшафтів.

Прогноз процесів самовідновлення ландшафтів є актуальним, окрім зони відчуження, і для інтенсивно використовуваних територій – у зв'язку із оптимізацією природокористування, зокрема, вилученням та ренатуралізацією низькопродуктивних земель, розбудовою екомережі країни тощо. Значення окремих природних компонентів у відновленні ландшафтів таке. Роль фітокомпонента полягає у закономірних сукцесійних змінах, які за сприятливих умов призводять до формування корінних ценозів. Літооснова ПТК, як відомо, визначає умови місцевиростання і відповідно напрям сукцесійних процесів. Зоокомпонент також є суттєвим чинником змін ПТК. Збільшення тваринного населення у зоні відчуження та на прилеглих територіях відбулося через зняття антропогенного пресу. Одним із характерних видів впливу тварин на зміни у рослинному покриві є зоохорний спосіб розповсюдження насіння. Інші приклади – риюча діяльність кабана, що сприяє проростанню насіння деревних порід у місцях порушення дернини; пошкодження лосем паростків та молодих дерев, що часом зводять нанівець їхнє природне відновлення на галявинах та на перелогах уздовж стіни лісу; боброві загати, що змінюють гідрорежим водотоків та прилеглих до них територій тощо.

Визначення запасів фітомаси в антропогенізованих ландшафтах є складовою оцінки їхнього стану. Розрахунки кількісних показників запасів фітомаси для сучасного рослинного покриву можуть бути використані, наприклад, для оцінення запасів деревини, врожайності сіножатей. Оцінюють запаси фітомаси в ландшафтах, використовуючи експериментально встановлені кількісні показники для певних видів фітоценозів, для яких враховано природні характеристики та їхню зміне-

ність людиною: умови місцевиростання, структуру, вік насаджень (для лісової рослинності) та інші.

Вивчення міграційних процесів (зокрема, процесів перерозподілу забруднювачів) в антропогенізованих ландшафтах базується на максимально повному аналізі природних механізмів водного, повітряного, біогенного перерозподілу речовин з урахуванням антропогенних бар'єрів, що змінюють природно зумовлені напрямки міграції.

Ландшафтне обґрунтування реабілітації забруднених (радіонуклідами, важкими металами, пестицидами та ін.) земель та рекультивації антропогенних ландшафтів є актуальною дослідницькою проблемою при відновленні територій, вилучених із господарського використання. Основою таких пошукувань є аналіз природних процесів міграції речовин, зокрема, самоочищення ландшафтів та їхніх компонентів. Ландшафтні передумови міграції забруднювачів, залежність коефіцієнтів накопичення від ландшафтних характеристик території, тенденції природного відновлення необернено порушених природних комплексів та інші аспекти функціонування антропогенізованих ландшафтів вивчають з метою опрацювання рекомендацій щодо шляхів їхнього відновлення та можливих форм використання.

Природні складові та природні процеси, які залишаються провідними у функціонуванні та розвитку антропогенізованих ландшафтів, є предметною областю ландшафтознавства. Вивчення антропогенізованих ландшафтів, як варіантів природних, дає змогу оцінювати інтенсивність та напрями масо-енергоперенесення в них, прогнозувати самовідновлення антропогенізованих ландшафтів, обґрунтовувати шляхи їхньої оптимізації.

Використана література

  1. Давыдчук В.С. Антропогенная составляющая природно-территориального комплекса // V съезд Геогр.об-ва Укр.ССР. Киев, 1985.

  2. Давыдчук В.С., Зарудная Р.Ф., Михели С.В. и др. Ландшафты Чернобыльской зоны и их оценка по условиям миграции радионуклидов. Киев, 1994.

  3. Казаков В.Л. Антропогенні ландшафти Кривбасу // Проблеми ландшафтного різноманіття України: Зб. наук. праць. К., 2000.

  4. Коржик В.П. К вопросу классификации измененных геокомплексов // Физ. геогр. и геоморфол., 1978. Вып. 19.

  5. Миллер Г.П., Петлин В.Н., Галамбош Й. О динамике и устойчивости природных территориальных комплексов //Вопр. геогр., 1982. Вып.121.

  6. Мильков Ф.Н. Антропогенная география и антропогенное ландшафтоведение, их место в системе географических наук: Науч.зап. Воронеж.отд. Геогр.об-ва СССР, 1972.

  7. Петлін В.М. Антропогенне ландшафтознавство – на початку III тисячоліття // Антропогеннні географія і ландшафтознавство в ХХ і ХХІ століттях. Зб. наук. праць. Вінниця: Воронеж, 2003.

  8. Тютюнник Ю.Г. Кметодологии антропогенного ландшафтоведения // Геогр. и природ. ресурсы, 1989. №4.

Loading...

 
 

Цікаве