WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Ґрунти львівського Опілля та їхня зміна у процесі антропогенезу - Реферат

Ґрунти львівського Опілля та їхня зміна у процесі антропогенезу - Реферат

Примітка. Чисельник – сухе просіювання; знаменник – мокре просіювання.

Зокрема, вміст таких агрегатів у гумусо-елювіальному горизонті НЕ цілинних ґрунтів становить 42,83 %, орних – 36,68 %. Зменшення кількості агрегатів розміром 0,25–10 мм в орних ґрунтах пояснюють їхнім руйнуванням унаслідок тривалого сільськогосподарського використання (механічне навантаження, погіршення гумусового стану) ясно-сірих ґрунтів. За вмістом агрономічно цінних агрегатів (30–40 %) орні ґрунти мають високий рівень деградації.

Важливим показником структури ґрунту є коефіцієнт структурності, значення якого в гумусово-елювіальному горизонті НЕ ґрунтів під лісом дорівнює 0,75, що пов'язано з високим вмістом агрономічно цінних агрегатів, а в орних ґрунтах він становить 0,58, що пояснюють меншою кількістю агрегатів розміром 0,25–10 мм.

У структурно-агрегатному складі ясно-сірих опідзолених ґрунтів домінують агрегати розміром понад 10 мм. Вміст їх у гумусо-елювіальному горизонті НЕ орних ґрунтів становить 62,54 %, що зумовлює брилуватість, низьку шпаруватість, високу щільність будови. Вміст пилуватих агрегатів розміром до 0,25 мм у досліджуваних ґрунтах невисокий і коливається в межах 1–4 %.

Головним критерієм водостійкості структури є кількість водостійких агрегатів розміром понад 0,25 мм. Згідно з оцінною шкалою, гумусо-елювіальні горизонти НЕ ґрунтів мають добру водостійкість (вміст водостійких агрегатів більше 0,25 мм становить 40–60 %). Висока водостійкість агрегатів підтверджена і коефіцієнтом водостійкості, який у цілинних ґрунтах дорівнює 0,65, а в окультурених – 0,36.

Загальні фізичні властивості ясно-сірих ґрунтів під дією антропогенного навантаження зазнали змін. Щільність будови із глибиною в ґрунтовому профілі частково зростає від 2,56 до 2,66 г/см3 у цілинних ґрунтах, і від 2,62 до 2,66 г/см3 в орних ґрунтах, що зумовлено наявністю у верхніх гумусових горизонтах легких органічних речовин (табл. 4).

Таблиця 4

Загальні фізичні властивості ясно-сірих опідзолених ґрунтів

Глибина,

см

Ліс

Рілля

Щільність твердої фази, г/см3

Щільність будови,

г/см3

Загальна шпаруватість, %

Щільність твердої фази, г/см3

Щільність будови, г/см3

Загальна шпаруватість, %

0–10

2,56

1,06

58,6

2,62

1,38

47,3

10–20

2,62

1,08

58,8

2,62

1,42

45,8

20–30

2,62

1,25

52,3

2,62

1,43

45,4

30–40

2,64

1,27

51,9

2,65

1,5

43,4

40–50

2,66

1,46

45,1

2,66

1,62

39,1

50–60

2,67

1,59

40,4

2,66

1,7

36,1

60–70

2,67

1,7

36,3

2,63

1,65

37,3

70–80

2,66

1,69

36,5

2,61

1,65

36,8

80–90

2,64

1,67

36,7

2,61

1,59

39,1

90–100

2,63

1,65

37,3

2,60

1,63

37,3

100–110

2,62

1,61

38,5

2,60

1,65

36,5

0–30

2,60

1,13

56,6

2,62

1,41

46,2

30–50

2,65

1,37

48,5

2,66

1,56

41,3

Щільність будови у цілинних ґрунтах підлягає закономірності збільшуватися з глибиною від 1,06–1,08 г/см3 у зоні ризосфери (горизонт НЕ) до 1,65–1,70 г/см3 у горизонтах Ір і Рі. В орних ґрунтах простежуються значні зміни щільності будови,

передусім упродовж року, які залежать від виду і терміну обробітку, вирощуваної культури, сільськогосподарської техніки та знарядь. Ми досліджували щільність будови ґрунтів під зерновими культурами (ячмінь). Виявлено значне збільшення щільності ґрунтів в орному горизонті, яка у шарі 0–30 дорівнює 1,41 г/см3, що дає змогу відповідно до шкали оцінки (за Н. Качинським) зачислити їх до дуже щільних ґрунтів. У підорних горизонтах зафіксовано зростання щільності будови до 1,56 г/см3. З глибиною цей показник поступово збільшується. Такі зміни щільності будови зумовлені тиском на ґрунт сільськогосподарської техніки під час оранки на одну і ту ж глибину (підплужна підошва), особливостями морфологічної будови (наявність елювіального й ілювіального горизонтів), неоднорідністю ґрунтотворної породи.

У цілинних ясно-сірих опідзолених ґрунтах простежується закономірне зменшення загальної шпаруватості з глибиною від 58,6 до 36,0 %. В окультурених ґрунтах, які тривалий час розорюють, загальна шпаруватість в орному горизонті становить 46,2 %, що зумовлено збільшенням щільності будови. Шпаруватість униз по профілю в окультурених ґрунтах поступово знижується до 36,0 – 37,0 %.

Відповідно до шкали, яку запропонував Н. Качинський 1965 р., загальну шпаруватість у межах 40–50 %, характерну для орних горизонтів досліджуваних ґрунтів, оцінюють як незадовільну.

Отже, на підставі аналізу результатів досліджень виявлено такі зміни фізичних властивостей ясно-сірих опідзолених ґрунтів у процесі агротехногенної трансформації:

  • гранулометричний і мікроагрегатний склад досліджуваних ґрунтів у разі тривалого окультурення не зазнали суттєвих змін, і ґрунти не втратили потенційних можливостей до формування мікроструктурних агрегатів;

  • зміна класичної дрібнозернистої структури, властива антропогенно-непорушеним ґрунтам Львівського Опілля, на грудкувато-брилувату структуру в окультурених ґрунтах. В окультурених ґрунтах простежується низький вміст агрономічно цінних агрегатів, вони мають високий рівень деградації структурного стану;

  • підвищення щільності будови у орному горизонті, сильне ущільнення підорного горизонту, наявність підплужної підошви і, відповідно, зменшення кількості й розміру шпар орних ґрунтів.

Використана література

  1. Андрущенко Г.О. Ґрунти Західних областей УРСР. Ч. 1. – Львів; Дубляни: Вільна Україна, 1970. – 184 с.

  2. Природа Львівської області / За ред. К.І. Геренчука. – Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1972. – 152 с.

  3. Пшевлоцький М., Гаськевич В. Ґрунти Сокальського пасма і їх агро техногенна трансформація. – Львів: ВЦ ЛНУ ім.. Ів. Франка, 2002. – 180 с.

Loading...

 
 

Цікаве