WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Cелеві явища у Карпатах - Реферат

Cелеві явища у Карпатах - Реферат

На підставі проведених досліджень Г.П. Міллер [9] дійшов висновку, що в умовах карпатських ландшафтів ознаки проходження селів можна виявити в крутопадаючих зворах, врізаних у сильнотріщинуваті піщано-аргілітові (шипотські) товщі. Спостерігаються вони також у багатьох зворах зі значним падінням, що мають великі водозбірні площі в інших геологічних умовах південно-східного середньогір'я. Селевий стік рідко досягає катастрофічних розмірів і тільки за сприятливих для селів умов. Поштовхом до цього Г.П. Міллер вважає знищення субальпійського криволісся, а також суцільні вирубування на прилягаючих до зворів схилах. Далі в роботі відзначається шкода, яку наносять селеві потоки, коли конуси винесення перекривають дороги й орні землі терас, а також захаращують русла рік. Наприкінці селевого фрагмента радить застосовувати протиселеві заходи (припинити вирубування лісів і створити протиселеві гідротехнічні спорудження).

У відомому навчальному посібнику К.І. Геренчука й ін. "Польові географічні дослідження", у розділі "Охорона природи. Боротьба зі шкідливими стихійними процесами. Проблема перетворення природи" неодноразово згадуються селеві потоки. К.І. Геренчук рекомендує для боротьби зі шкідливими стихійними процесами польове картування таких процесів на великомасштабній ландшафтній основі. Він посилається на дослідження Г.П. Міллера Ясинянської улоговини і вказує, що, крім зсувів, вітроломів, площинного змиву і лінійної ерозії, картувались як дрібні форми – селеві потоки.

Надалі ми зустрічалися з Г.П. Міллером неодноразово на нарадах, конференціях і симпозіумах різних рівнів.

Наша дуже важлива зустріч відбулася в Києві в 1985 р. під час захисту моєї докторської дисертації, присвяченої селевим потокам Криму, Карпат і Кавказу [11]. Спеціалізована Рада в той час знаходилась при Відділенні географії Інституту геофізики ім. С.І. Суботіна, і Г.П. Міллер був членом цієї Ради. Під час захисту він увесь час намагався підтримати дискусію, як це було необхідно відповідно до вимог ВАКу. Ним було задано після моєї доповіді кілька питань. Першим було таке: "Яка літологія найбільше сприяє селетворенню в Карпатах?".

Я відповів, що різні фаціальні комплекси флішу формують різні типи селевих потоків. Зокрема, палеоценові масивні ямненські пісковики формують водно-крупноглибові селі, а чорні невапнисті менілітові сланці дають водно-щебнисті, а іноді грязе-щебнисті селі. Далі Гаврило Петрович делікатно зауважив, що струмок Свидовець, його ландшафтна карта висіла на стіні, яким ми разом здійснювали польові маршрути з Ясіні, не помічений як селенебезпечний на карті селевих потоків Карпат. Останнім питанням, яким цікавився Г.П. Міллер, було прогнозування селевих потоків. Я відповів на це питання, розповівши про свої дослідження з просторового, тимчасового і кількісного прогнозування селів.

Наприкінці захисту дисертації для проведення таємного голосування була обрана лічильна комісія, в яку ввійшов Г.П. Міллер. Він також проголосував за присудження мені ступеня доктора географічних наук, як і вся Спеціалізована Рада.

Так сталося, що за скаргою Г.Є. Гришанкова президія ВАКу повернула мою справу в Спецраду для встановлення особистого внеску в дисертаційне дослідження. Через рік, у 1986 р., Спецрада зібралася на чергове засідання, і Г.П. Міллер знову проголосував за мене, також це одноголосно зробили інші члени Ради. Він мене дуже підтримав у цей досить складний для мене період.

Наша остання зустріч з Г.П. Міллером відбулася в 1994 р. у стінах Харківського університету. Ми з Гаврилом Петровичем були офіційними опонентами на захисті докторської дисертації О.П. Ковальова, присвяченої організації геопростору і стратегії природокористування в умовах дії селеформуючих систем у горах [8]. Третім опонентом роботи був В.А. Ніколаєв із Московського університету.

Робота О.П. Ковальова була досить складною в теоретичному плані. Відзначалося, що перетворення структури схилу – процес динамічний і короткочасний. Він пов'язаний з винесенням за межі схилу великої кількості уламкового матеріалу. Таку функцію виконує селевий процес. Однак селеві явища не зводяться тільки до селевого процесу, а включають селетвірний процес, що розвивається в межах басейноформуючого процесу. Геосистеми, що задіяні у виробленні селевих процесів, названі селеоформуючими. За визначених умов вони входять у стійкий режим релаксаційних коливань.

Дисертант також торкався і соціальних питань. У визначених умовах популяція горців може вийти з рівномірного стану і піти в режим релаксаційних коливань. Відповідно до цієї динаміки будуть мати місце "аварійні" скидання частини населення на передгірні рівнини, що необхідно здійснювати відповідно до зміни напруженості геоситуації в долинах. Стратегії суспільства в селевих регіонах мають бути різноманітними і мають базуватися на 1) розумінні функції селевих явищ у природі; 2) обліку сформованих геоситуацій; 3) ступені значимості, господарських об'єктів і можливості їхньої трансформації; 4) прогнозі геоситуацій у майбутньому.

Крім теоретичних положень, у дисертації розглядалися і висновки практичного плану. Між селевими вогнищами і селевими відкладеннями була виявлена визначена кореляційна залежність. Літологія селевих відкладень визначається характером потоку. У незв'язних селях виявлена диференціація уламків. Селеві винесення характеризуються поліхронність. На Великому Кавказі селева діяльність збільшується з заходу на схід. На локальному рівні головним чинником селеформування є стійкість гірських порід до вивітрювання і вплив діяльності людини. Циклічність селів пов'язана із сонячною активністю.

Дисертація Ковальова була успішно захищена. Того ж року Г.П. Міллер загинув. Вийшло, що наше співробітництво з селевої проблеми, почате більш 40 років тому, продовжувалося до останніх днів його життя.

Використана література

  1. Айзенберг М.М., Каганер М.С. Гідролого-гідрографічна вивченість селевих явищ на Україні // Селеві потоки на території України. М., 1959.

  2. Геренчук К.І., Міллер Г.П. Деякі питання вивчення висотної структури ландшафтів Українських Карпат // Вісник ЛДУ. Сер. геогр., 1962. №1.

  3. Геренчук К.И., Миллер Г.П.,Вишневский И.Я.и др. Ландшафтные съемки в юго-восточной части Украинских Карпат и их практическое значение // Матер. научн. конф. Основные проблемы изучения и использования производительных сил Украинских Карпат. Львов, 1967.

  4. Геренчук К.І., Раковська Е.М., Топчієв О.Г. Польові географічні дослідження. К., 1975.

  5. Гольдин Б.М. Особенности гидрологического режима селевых бассейнов Крыма // Конф. по вопросам изучения селевых потоков и мер борьбы с ними. Тез. докл. Киев, 1957.

  6. Иванов Б.Н. Геолого-геоморфологические особенности селеопасных бассейнов Крыма // Конф. по вопр. изуч. селевых потоков и мер борьбы с ними. Тез. докл. Киев, 1957.

  7. Каганер М.С., Айзенберг М.М. Гидролого-гидрографическая изученность селевых явлений в селеопасных районах Украины // Конф. по вопр. изуч. селевых потоков и мер борьбы с ними. Тез. докл. Киев, 1957.

  8. Ковальов О.П. Організація геопростору і стратегія природокористування в умовах дії селеутворюючих геосистеми у горах (на прикладі Великого Кавказу). Автореф. дис. ... докт. геогр. наук. Харків, 1994.

  9. Миллер Г.П. Ландшафтные исследования горных и предгорных территорий. Львов, 1974.

Loading...

 
 

Цікаве