WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Опілля – топонім, назва і термін - Реферат

Опілля – топонім, назва і термін - Реферат

У наведених аргументах ми вбачаємо ще один географічний аспект зацікавлення до опіль як до ймовірного індикатора міграції природних зон.

У топонімічному словнику–довіднику Української РСР, складеному М.Т. Янко, термін Опілля потрактовано як місцевість, вільну від лісу.

Дуже цікавою і важливою для означення досліджуваного терміна Опілля є велика стаття в Словнику народних географічних термінів Е.М. Мурзаєва (1984). Цей термін учений витлумачив як такий, який використовують для опису слабохвилястих рівнин, розчленованих глибоко врізаними долинами, які переважно межують з плоскими рівни-нами, перебувають "біля краю поля". Посилаючись на словник В.І. Даля, Е.М. Мурзаєв навів як аналогічний термін "всполье", а також ярославське слово "ополок" лужок у лісі за полями [8]. Щодо визначення терміна, наведеного Ф.М. Мільковим, Е.М. Мурзаєв зазначив, що під таке визначення не підходять території Поділля з їхнім пересіченим рельєфом і значною лісистістю. Він наголосив, що опілля тут розташовані на межі лісової та лісостепової зон, і додав, що до цієї ж смуги приурочені й "полісся"ще один термін, подібний за характером.

Перелік територій з назвою опілля за словником Е.М. Мурзаєва такий: Подільське Опілля, Чудське Опілля в басейні Оки біля Мурома, Касимівське Опілля в цьому ж

басейні, Суздальсько–Володимирське Опілля, Подільсько–Коломенське Опілля в Московській обл., Санчурське Опілля в Кіровській обл., Брянське Опілля, Юр'ївське Опілля в басейні Клязьми, Львівське Опілля. Сюди ж зачислено Опілля в Ленінградській обл., Ополь у Брестській обл., Ополє в Люблінському воєводстві Польщі.

Етимологію слова "опілля" Е.М. Мурзаєв пов'язав зі словом "поле", що має спіль-ність у багатьох індо-європейських мовах і походить від давньоруського "поль" – полий, відкритий, порожній. Подібні за звучанням слова (наприклад, палити), від яких пробу-ють вивести етимологію опілля, на думку Е.М. Мурзаєва, з цим терміном не пов'язані.

Трапляються і досить несподівані трактування терміна "опілля": за словником Й. Сташевського [21] – це старовинний термін, що означає "об'єднання значної кількості племен на прикордонному просторі землі з метою оборони". Те саме знаходимо і в словнику В.А. Никонова (об'єднання племен для спільної оборони) [11].

Дуже цікавою частиною статті "Опілля" у словнику Е.М. Мурзаєва є фрагмент листа професора Львівського університету К.І. Геренчука до укладача, написаний під час формування словника. З огляду на цінність цього листа для львівських і ,,опільсько-подільських" географів та рідкісність словника Е.М. Мурзаєва, процитуємо цей документ повністю (переклад): "Моя зацікавленість до проблеми опіллів виникла на Західній Україні, де з часів польських істориків і географів закріпився термін "опілля" за лісистим і дуже горбистим ландшафтом, де ніяких полів у старину не було і не могло бути, де і нині ступінь лісистості перевищує 35 % . Я завжди був упевнений у тому, що "опілля" – старослов'янське слово, пов'язане з "поле",а тут, під Львовом, мене здивувало, чому лісові, вкрай горбисті землі іменуються географами "опіллям", а за ними це повторяють ботаніки, геологи і навіть історики. Висувається версія про "опілля", як про острови лесоподібних суглинків, а отже, і відповідних їм ґрунтів, багатих на гумус і тому здавна придатних до землеробства. З цим я згідний, однак уважаю таку відповідь вузькою і неповною. Чому опілля завжди сусідять з крупними княжими і торговими містами? Чи не тому, що цим містам необхідні були опілля як сільськогосподарські продовольчі хінтерланди? (продовольчі тили. – Б.М.). Чи не входило до обов'язкових умов під час вибору місця для закладання града наявність зручного поля для вирощування хліба і вигодовування худоби, – поля, що мало ліпші для цієї мети землі: менш заліснені і більш урожайні, але не обов'язково чорноземні. Хто доставляв Великому Новгороду хліб? Невже привозили здалека? А Пскову? У Москву – я майже впевнений – його привозили з району Теплого Стану (цей регіон давно вже в межах Москви. – Б.М.), як у Володимир і Суздаль з Володимирського Опілля. А для Києва таким опіллям була чорноземна рівнина південніше Києва, яку київські географи назвали Київським плато (геоморфологічна назва), для Львова – також рівнина з темно-сірими опідзоленими ґрунтами – Львівське плато і т. д. Список цей можна було б продовжити, але, на жаль, назви цих опіль загубились, їх потрібно розшукувати, і, вважаю, що можна спробувати хоча б частину їх відновити. А може, не завжди поле рівнозначне опіллю?"

К.І. Геренчук, гадаємо, вловив ще один відтінок слова опілля – своєрідний атрибут у складі прилеглих до міста територій – полів. З огляду на це територію з полями біля міста називали опіллям міста – Києва, Галича, Володимира, Суздаля, Белза, Львова, Кракова, Рогатина, Теребовлі, Ходорова та ін.

Як бачимо, слово опілля поширене на значній території, заселеній переважно слов'янами, і має кілька означень.

Щодо етимології співзвучного слова поле, то воно однозначне, його використовують для опису відкритих територій, придатних для використання під ріллю, пасовища, сіножаті.

Сьогодні трапляються такі поєднання слів, як льотне поле, льодове поле, сніжне поле і футбольне поле та ін. Усі вони означають рівні відкриті простори з якоюсь спеціалізацією вжитку. Дещо дисонансно звучать теперішні поєднання магнітне поле, гравітаційне поле, правове поле, поле дії, поле зору та інші подібні, де використовують образ поля як певного обмеженого простору.

Не зайвим буде також нагадати, що і в інших народів є подібні слова з близьким значенням. Наприклад, англійське слово "open" також має подібне трактування: відкритий та відкритий простір [1].

У словнику загальногеографічних термінів Л.Д. Стампа термін оpen – це: 1) отвір, порожнина, тріщина, неогороджена земля; 2) відкрита тріщина. Голландський термін рolder уживають для означення ділянок низьких територій, відгороджених дамбами від моря, озера чи ріки, який меліорують та використовують у сільському господарстві. Інше англійське слово рaleтрактують як межу, частину території у визначених межах, що підлягає певній юрисдикції. Той самий корінь має слово paling – частокіл, огорожа. В українській мові також використовують слово паль для означення дерев'яного загостреного кола, який вбивають у землю під час будівництва огорожі. Огороджену палями ділянку називають опальованою, що наближається до аспекту, виділеного К. Геренчуком, – оточення.

Споріднені українські слова палити – спалювати і пал – ділянка вигорілого лісу, також можна застосувати до пояснення терміна опілля як територій, приготовлених для використання під рільничі та інші сільськогосподарські угіддя шляхом випалювання в часи існування землеробської культури, яку називають підсічно-вогняним землеробством. Староукраїнське слово опола, знайдене нами у словнику Зенона Кузелі і Я. Рудницького, перекладають як резервуар, оболонку, опона – як оболонку, покрив, обгортку, а опинати – обгортати [17].

Слова з коренем пол, як полоти (очищати від бур'яну), поломити, поляна, ополонка, полонити і навіть полонина та планіна, несуть інформацію про процес, стан чи явище очищення, оголення, відкритості, та обмежованості.

Висновком після розгляду етимології слова опілля може бути твердження про його тісний зв'язок зі словами полий і поле, що мають зміст відкритого (безліса поляна) простору з оточенням, обмежуванням або без нього. Роль меж для цих полів відігравала, ймовірно, стіна лісу, що утворилася внаслідок його випалюванняй створення відкритої поляни, чи багатьох полян, які згодом перетворили у рільничі чи пасовищні поля. Території, на яких сформувалося багато таких відкритих чи обрамлених полів у межах заліснених просторів, ймовірно, і назвали опіллям. Найчастіше такі місця були вигідні для міст, тут і засновували міста.

Loading...

 
 

Цікаве