WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Ландшафтознавче вивчення клімату - Реферат

Ландшафтознавче вивчення клімату - Реферат

Реферат на тему:

Ландшафтознавче вивчення клімату

Зміст ландшафтно-кліматологічних досліджень полягає у вивченні кліматичних властивостей ландшафтних комплексів, виявленні локальних (мезо-, топо-, мікро-) кліматичних відмінностей – своєрідного відображення ландшафтного різноманіття території. Дослідження подібного плану мають наукове, практичне та пізнавальне значення: розширюються й удосконалюються уявлення про вплив клімату на стани ландшафтів, процеси ландшафтогенезу; з'являються нові знання про особливості місцевих кліматів, умови місцевого кліматотворення; інформація, яку можна застосувати для з'ясування особливостей окремих ландшафтних утворень, оцінок кліматичних умов і ресурсів у цілях удосконалення систем раціонального природокористування, розроблення програм регіонального кліматичного моніторингу для освітніх цілей. Проблемність питання полягає у його геофізичній сутності, що потребує застосування специфічних методів досліджень, комплексності, потребі в репрезентативних даних, відсутності достатнього попереднього досвіду, практичних доробків тощо.

Ландшафтознавче вивчення клімату ускладнене низкою невирішених питань методологічного змісту. До них першочергово належать: а) проблема сутнісних понять підрозділів клімату, відносно якої у фізичній географії та кліматології немає чітких позицій; б) питання розроблення методів ієрархічної систематики метеорежиму за територіальними природно-кліматичними (орокліматогенними, аквакліматогенними) комплексами – в цілях різномасштабного кліматичного районування; в) проблема актуальності, практичної значимості вивчення кліматичного різноманіття як однієї з найважливіших (у т.ч. й кліматоресурсних) характеристик ландшафтних регіонів [8, 9].

Результати вивчення автором питань про історію та зміст вітчизняних і, частково, зарубіжних кліматологічних досліджень ландшафтознавчого змісту (у ХХ – на початку ХХІ ст.), дали підставу для таких висновків: 1) більшість наукових публікацій, які містять корисну інформацію, належить геофізикам, метеорологам і кліматологам – науковцям провідних ВНЗ, спеціалістам науково-дослідних установ; 2) суто ландшафтно-кліматологічних досліджень вкрай мало, для сучасних досліджень найбільш доцільним є використання досвіду деяких з них [1, 2, 11, 16, 17];

3) в Україні останні публікації кліматологічного плану стосуються переважно суто геофізичних досліджень атмосфери та змін клімату, левова частка наукового доробку належить науковцям УкрНДГМІ; 4) взірці окремих елементів ландшафтно-кліматологічного аналізу (головно ті, що стосуються гірських ландшафтів) містять праці К. Геренчука та Г. Міллера [13, 5, 4]; 5) сьогодні означеної теми торкаються дослідження окремих науковців [6, 7, 15]; 6) кліматичне різноманіття ландшафтних регіонів України вивчене недостатньо.

У своїх дослідженнях автор спирається на теоретичні основи фізичної географії, сучасного ландшафтознавства [12] та геофізики ландшафтів зокрема [1, 3], кліматології та концепції мезоклімату й мікроклімату [14], геофізичні концепції теорії клімату та окремі теоретичні положення фізики атмосфери (Оке, 1982) і намагається творчо використовувати досвід попередників [13, 4, 11, 16].

Основна мета дослідження – це з'ясування сутнісних аспектів ландшафтознавчого вивчення клімату та перспектив прикладного застосування результатів. Це потребує розроблення нових методичних засад, критичного аналізу результатів досліджень закономірностей формування кліматів окремих ландшафтів, оцінки сучасного стану проблеми та визначення перспектив на майбутнє. Головною ціллю для автора є вироблення логічних схем вивчення й оцінки кліматичного різноманіття як фізико-географічної, ландшафтної характеристики території. Поставлена й поетапно виконується низка завдань, де головними є: з'ясування змістовних відмінностей кліматичної сутності, виявлення особливостей кліматотворення на локальних рівнях, визначення комплексних властивостей ландшафтів як основи для їх мезо- (топо-, мікро-) кліматичної диференціації. Ці питання є ключовими у публікаціях автора, де більш детально висвітлено їхній сутнісний зміст [7, 8].

Виконані впродовж кількох останніх років дослідження, в т.ч. й мезокліматичних властивостей гірських ландшафтів (на прикладі Українських Карпат), засвідчили, що вивчення клімату будь-якого ландшафту – питання далеко не з простих. По-перше, поняття "клімат ландшафту" потребує точного означення. По-друге, дія чинників кліматотворення в різних ландшафтних умовах дуже складна, процеси ландшафтогенезу й кліматотворення взаємозалежні й взаємопов'язані. Характер цих взаємозв'язків залежить від ходу макросиноптичних процесів, особливостей їхніх проявів над неоднорідними (у геофізичному та фізико-географічному вимірах) поверхнями. В різних за орографічними, ландшафтними умовами регіонах формуються локальні клімати зі своєрідними, місцевими рисами. Такої якості їм надає особливий хід метеовеличин у приземному шарі повітря, стан якого зазнає відчутного й помітного впливу земної поверхні. Тому за низкою кліматичних характеристик [14, 8] можна визначити місцеві (мезо-, мікрокліматичні, у зарубіжній літературі – "топокліматичні") відміни. Вони надають ландшафтним комплексам окремих територій певних властивостей, що проявляються в якісних характеристиках складових ландшафтної структури [13, 4, 6, 12].

Ретроспективний аналіз наукової літератури свідчить, що для фізико-географів, кліматологів, ландшафтознавців існує низка спільних дослідницьких проблем. Серед них зазначимо питання про різнопланові визначення поняття "клімат" (суто фізичні, синоптичні, географічні), ландшафтотвірну значимість клімату, закономірності розподілу кліматичних характеристик, горизонтальні й вертикальні виміри кліматичних підрозділів, проблеми кліматичного районування тощо. Цікавою, неоднозначною є історія становлення категорій понять про клімат. І дотепер немає єдиного і остаточного визначення сутності окремих термінів, наявна неузгодженість системи понять з точки зору сучасних кліматології, ландшафтознавства та інших наук. Наприклад, нечітка визначеність понять "місцевий клімат" і "мікроклімат" призводить до двоякого трактування (як тотожних або взаємозамінних понять) або невизначеності нижчих (локальних) підрозділів клімату як географічної характеристики. Географо-кліматологічні дослідження були найближчими до проблем географії кліматів. Відомі дослідження радянського періоду – І. Гольцберг, О. Романової, С. Сапожнікової, С. Хромова та інших – сприяли формуванню сучасних уявлень про складові локальних проявів кліматичних чинників ландшафтотворення.

Непересічне значення в такому аспекті мали й мають праці К. Геренчука й Г. Міллера, в яких неодноразово згадується про внутрішні кліматичні відмінності в ландшафтах, про залежність їхньої структури й станів від розподілу кліматичних елементів. Досліджуючи ландшафтні комплекси Чорногори, Г. Міллер послуговується спірним на ті часи поняттям "місцевий клімат" у розумінні набору певних мікрокліматів, властивих гірській поверхні. (Вивчення праць відомого вченого дало можливість автору розробити методику дослідження місцевих кліматів гірських регіонів, виявляти орокліматогенні комплекси у межах Українських Карпат). У працях К. Геренчука, присвячених природі Українських Карпат, трапляються невеликі за обсягом, але інформативні відомості про місцеві клімати природних районів, кліматичні особливості індивідуальних карпатських ландшафтів. Вони використані автором для обґрунтування схеми мезокліматичного районування Українських Карпат. В цілому ретроспективний аналіз теоретичних та методичних аспектів сукупного попереднього досвіду дав підстави автору вважати, що ландшафтознавча сутність місцевих кліматів у фізичній географії, геофізиці ландшафтів, кліматології, метеорології сприймається як мезокліматична категорія.

Виконані автором дослідження мезокліматичних властивостей гірських ландшафтів у межах гірської частини Українських Карпат і Передкарпаття ґрунтувались на методичних засадах ландшафтознавчого вивчення макроклімату та його локальних різновидів. Комплексне застосування елементів фізико-географічного, ландшафтного, кліматологічного, геофізичного та синоптичного аналізів дало змогу з'ясувати, що умови гірського кліматотворення мають чіткі мезомасштабні ознаки, за якими можливе диференціювання територій на мезокліматичній основі. Для визначення діапазону локальних (місцевих) кліматичних відмінностей застосовувались розрахункові методи статистичного аналізу, кластерний аналіз розподілу метеовеличин, типізація мезоформ рельєфу та інші підходи. Використано досвід виявлення міри орокліматогенного впливу гірської країни [11], на основі чого в межах Українських Карпат автором виділено орокліматогенні комплекси (ОКК) гірського впливу. Виявлені внутрішні кліматичні відмінності та орографічні межі стали головною підставою для мезокліматичного районування в межах об'єктної території. Виконане на основі якісних і кількісних ознак мезокліматичних відмінностей, воно детальніше відображає регіональні особливості ландшафтно-кліматичних умов, структуру й різноманіття кліматів окремих територій. У процесі дослідження набуто певного досвіду, який дає можливість адаптувати його до інших ландшафтних регіонів.

Loading...

 
 

Цікаве