WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Ландшафтна структура урбанізованих територій і потреби людини - Реферат

Ландшафтна структура урбанізованих територій і потреби людини - Реферат

Реферат на тему:

Ландшафтна структура урбанізованих територій і потреби людини

Ландшафт, як і місто, складне цілісне утворення. Разом з тим, місто є сукупністю різних видів антропогенних ландшафтів, у формуванні та розвитку яких бере участь людина. Відійшовши від класичного аналізу, розглядаємо розвиток ландшафтного різноманіття в межах міста залежно від потреб людини, та місце людини у цих ландшафтах. На основі аналізу схиляємося до думки, що людина може виступати як зовнішній чинник формування та існування антропогенного ландшафту, а також як невід'ємний його компонент.

Зміни, що відбуваються в природі та суспільстві, зумовлені взаємодією природних та антропогенних чинників, все більше переплітаються між собою. Наслідком такої взаємодії є сучасне ландшафтне різноманіття природного та антропогенного походження. Особливе місце серед цього різноманіття належить урбанізованим ландшафтам, у межах яких можуть траплятися відновлені природні ландшафти і різні види ландшафтів антропогенного походження. Велике різноманіття ландшафтів, яке поєднується зі складною будовою та організацією міста, залишає проблему урбанізованих ландшафтів до кінця не пізнаною і актуальною для сучасності.

Дослідженнями географів ХХ століття було розкрито не лише будову природних ландшафтів та досліджено їхнє різноманіття, а й спрогнозовано процеси і явища, характерні для сучасних природних ландшафтів. Це насамперед процеси трансформації природних ландшафтів у свої модифікації – антропогенні ландшафти. Розвиток та урізноманітнення останніх, на відміну від природних, продовжується і в наш час. Доказом є дискусійні питання щодо ландшафтної структури міста, ролі та місця в антропогенному ландшафті людини, термінологічні питання тощо. Останнім часом, певна ясність вимальовується в термінологічних питаннях щодо об'єкта дослідження. „Як синоніми до поняття природно-територіальний комплекс сьогодні часто використовують терміни географічний комплекс (геокомплекс), природна територіальна одиниця, природна територіальна єдність, ландшафтна система, ландшафтний комплекс, геосистема та ін." [2]. Використання термінів залежить переважно від предмета досліджень, насамперед з якої точки зору, в якому ракурсі автор розглядає об'єкт дослідження.

Варто зазначити, що вчення про антропогенні ландшафти, на відміну від традиційного ландшафтознавства, з'явилося не так давно – в другій половині ХХ століття. Розвинув це вчення Ф. Мільков (1973), сформувавши новий напрямок в ландшафтознавстві та географії загалом, – антропогенне ландшафтознавство. Він також запропонував його класифікувати, наголосивши на тому, що "...серед антропогенних ландшафтів за аналогією з природними слід розрізняти зональні та азональні комплекси." До другої групи були віднесені урбанізовані ландшафти. Серед цієї групи ландшафтів автором запропоновано розрізняти власне антропогенні ландшафти, ландшафтно-інженерні і ландшафтно-техногенні системи (Мільков, 1986).

На сучасному етапі розвитку антропогенного ландшафтознавства переважають два підходи до класифікації міських ландшафтів:

міські ландшафти – це сукупність ландшафтів різного ступеня антропогенно-техногенного перетворення (Ф. Мільков, Ф.В. Тарасова, Ю.Г. Тютюнник): селетебні, промислові, сільськогосподарські, садово-паркові тощо;

міські ландшафти – це антропогенно-природні територіальні комплекси, в яких антропогенний покрив розглядають у системі природних зв'язків як аналог природних елементів ландшафту (Ісаченко, 1991).

Сучасні класифікації антропогенних ландшафтів переважно ґрунтуються на функціональних особливостях урбанізованої території та величині трансформованості природних ландшафтів. Людина тут є зовнішнім чинником ландшафту або його суб'єктом.

Порівняльна характеристика природних та антропогенних ландшафтів свідчить про те, що основні компоненти входять до складу обох типів ландшафтів. Разом з тим, антропогенні ландшафти характеризуються наявністю результатів діяльності людини (будівель, споруд тощо) та різним ступенем зміненості природних компонентів. Людина не є компонентом ландшафту.

Урбанізовані ландшафти, як різновиди антропогенних ландшафтів, – це заново створені людиною ландшафти або сильно змінені природні ландшафти, компонентний склад яких дуже різноманітний та поки що повністю не вивчений, за винятком природних складових (компонентів природного походження).

Враховуючи сказане, ми дещо відійдемо від класичного аналізу антропогенних ландшафтів і розглянемо їхній розвиток і різноманіття в межах міста залежно від потреб людини та визначимо роль і місце людини в цих ландшафтах.

Ландшафт, як і місто, складне і цілісне утворення. Проте місто – це сукупність різних видів антропогенних ландшафтів, у формуванні та розвитку яких брала безпосередню або опосередковану участь людина. Розвиток міста пов'язаний з діяльністю людини і насамперед із задоволенням її потреб.

Діяльність людини переважно носить цілеспрямований характер. Крім того, вона зумовлена потребами, які постійно зростають і урізноманітнюються. Часто це супроводжується змінами компонентів природного та антропогенного ландшафтів. А зміна хоча б одного компонента природного ландшафту може призвести до порушення його рівноваги та спричинити перебудову цього ландшафту. У критичних умовах, коли не вдається природному ландшафту зберегти свою цілісність та відновити свій стан, відбуваються модифікаційні зміни та трансформація цього ландшафту в інший, аналогічне явище простежується й з антропогенними ландшафтами.

Отже, відповідно до потреб людини формується функціональна структура міста, модифікуються природні ландшафти. Потреби людини досить різноманітні. На сьогодні існує декілька підходів до групування потреб людини. Зупинимося на потребах, які виділяє М. Реймерс (1990), та прослідкуємо вплив цих потреб на формування різноманіття антропогенних ландшафтів на території м. Рівного. Для аналізу використаємо класифікацію міських ландшафтів як сукупності ландшафтів різного ступеня антропогенно-техногенно перетворених.

Утворення поселення, яке в майбутньому перетворилося на місто, було зумовлено психологічною потребою людини – людина шукала захисту від зовнішніх ворогів (звірів, ворожих племен). Тому під поселення вона вибрала місце в заплаві р. Устя – лівій притоці р. Горинь, у лісистій місцевості.

У І-му столітті величезні простори лісостепу України, за винятком незначних підвищених ділянок, були вкриті лісом. Щодо території м. Рівного слід зазначити, що правобережна частина території та південна і північна частини міста у межах лесового плато були вкриті широколистяними лісами, лівобережна ж частина лесового плато – лучними степами. Для створення поселення було розчищене місце і в природний ландшафт внесені перші антропогенні компоненти урбанізованого ландшафту: маловисотна забудова.

Loading...

 
 

Цікаве