WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Гірські ландшафти та їхній вплив на життєздатність горян. - Реферат

Гірські ландшафти та їхній вплив на життєздатність горян. - Реферат

Реферат на тему: Гірські ландшафти та їхній вплив на життєздатність горян.

Проблема відтворення людини не лише як суспільної, але й духовної істоти, спонукає до наукового переосмислення ролі природного оточення в цьому складному процесі, у формуванні відповідного понятійного апарату, який би відображав буття людини в екзистенціальному, а не лише споживацькому сенсі.

Мало змінене природне довкілля, з некомфортними, з соціальної точки зору, умовами життя, є переважно сприятливим середовищем для розвою людської духовності. Для простеження впливу природних ландшафтів на духовно-біологічний аспект буття людини (на її життєздатність), нами обрано гірське населення Українських Карпат, – населення, яке проживає в тій частині регіону, яка залишається найменш освоєною в промисловому та рекреаційному аспектах, має слабо розвинуту соціальну і транспортно-комунікаційну інфраструктуру. Разом з тим, в Українських Карпатах найліпше збереглась етнічна самобутність населення, яка значною мірою зумовлена життям "віч-на-віч" з природою. Суспільно- економічна депресивність цього регіону в останнє десятиріччя не завадила помітному пожвавленню духовно-культурного життя гуцулів, бойків, лемків, яке проявилось у проведенні ними щорічних фестивалів і фольклорних свят, піднесенні релігійного життя, створенні і реалізації регіональних українознавчих освітніх програм ("Гуцульська школа") тощо. У гірських районах простежується не лише активне етнокультурне відтворення буття, але й природне збільшення населення ( на 2000 рік коефіцієнти природного приросту становили 2,6–5,6%) [2], що на тлі тотальної депопуляції українців свідчить про значний життєвий потенціал гірського населення, тобто його високу життєздатність. У це поняття ми вкладаємо як соціально-демографічний зміст, маючи на увазі порівняно молоду структуру населення, так і естетично-екологічний, який за нашим припущенням має значний вплив на духовно-емоційну сферу горян і є, поряд з традиційно-релігійними цінностями, чинником духовного здоров'я, оптимізму, життєвої сили населення. Безперечно, на життєздатність населення впливають і соціальні чинники, т.зв. "рівень життя" з основними його компонентами – добробутом, здоров'ям, освітою, а також соціальна реалізація особистості, успіх. Однак досвід сучасної цивілізації, в якому все чіткіше вимальовуються духовні проблеми і недуги (хронічна втома, депресії, відчуження, соціальна апатія і соціальні недуги тощо) засвідчує, що саме соціальні чинники нерідко є дестабілізуючими щодо життєздатності, остільки здобування високого рівня життя часто виснажує і спустошує людину, руйнуючи її екзистенціальну сутність. З іншого боку, для сучасних індустріального та постіндустріального суспільств, все більше характерною є потреба населення у спілкуванні з дикою природою з метою відтворення своїх життєвих сил.

Чи має сучасне довкілля Карпатського регіону позитивний вплив на населення? Настільки живильними є емоції, які отримує сільський житель від спілкування з природою? Для отримання відповіді на ці та низку інших запитань, нами було проведено анкетне опитування 400 жителів Карпатського регіону (по 200 респондентів з гірської і рівнинної територій). Репрезентативність інформації забезпечила спрямована вибірка (опитувались респонденти з однаковою статево-віковою і соціальною (освітньою) ознакою. Остільки в релігійному відношенні Карпатський регіон одноманітний, то вплив віросповідання на відповіді малоймовірний.

Проблема гуманістичного потенціалу ландшафту як природно-антропогенного (природно-культурного) комплексу активно розробляється географами з другої половини ХХ століття, що пов'язано з інтенсивною зміною людською життєдіяльністю ландшафтної сфери Землі. На пострадянському просторі рух за гуманізацію ландшафтних досліджень розпочався на зламі ХХ–ХХІ століть значною мірою під впливом ідеї географічного походження етносів Л. Гумільова. В Росії проблема взаємин природи і людини досліджується в рамках міждисциплінарної науки – етнічної екології (Козлов, 1991). В сучасній українській географії проблема ландшафтного впливу на етносоціальні явища розглядається в працях В.М. Пащенка, Г.І. Швебса, О.П. Ковальова, Н.Г. Осадчої, М. Питуляк та ін. дослідників. Вплив ландшафтних чинників на етнопсихологію українців та їхню репродуктивну поведінку досліджено в працях І. Рибчина, О. Кульчицького, М. Гримич, О. Киричука, В. Хрущ і О. Хрущ та ін. Зроблено висновки про специфіку української ментальності, детермінованої географічними чинниками (м'яким кліматом, родючими ґрунтами, степовими просторами тощо), для якої є характерними індивідуалізм, працьовитість, схильність до самозаглиблення, поцінування життя і т.д., а також виділено локальні етнопсихологічні відміни – психіка "верховинця", "людини лісу", "сина степу" [4].

Метою нашого дослідження є виявлення впливу гірських ландшафтів на духовно-емоційну сферу їхніх жителів, з'ясування ступеня вкорінення горян у складне середовище свого проживання, а також виявлення ландшафтної детермінованості збереженості у гірських територіальних груп населення спільнотних рис, – тобто тих основних чинників, які в сукупності впливають на життєздатність горян.

Роль ландшафтних умов у формуванні емоційно-ціннісної сфери буття.Вплив природного середовища напсихофізіологічні риси людини може бути фізичним та естетичним. Механізм фізичного впливу ще не розкритий медициною та психологією, хоча на підставі історико-географічних узагальнень, які зроблені геосоціонікою, існує висновок щодо фізіологічних і характерологічних особливостей вихідців із геосинклінальних зон. Їм властиві високі фізичні кондиції, войовничість, цілеспрямованість, висока здатність до організації. Саме геосинклінальні пояси, стверджують геосоціологи, були тими місцями, де зароджувались перші державні організми, а їхні творці перемагали у війнах з вихідцями із континентальних плит [4, с.59].

Духовно-естетичний вплив гірського середовища на емоційну сферу людини добре підмічений і виражений насамперед у традиційних релігійних культах, а також письменниками, екологами. В історії людства відома ціла низка священних вершин як усіма знаних – Сінай і Сіон на Близькому Сході, Арарат у Вірменії, Олімп в Греції, Фудзіяма в Японії, Кайлас на Тибеті та ін., – так і місцевих, на які цілі народи, чи локальні соціуми споглядають як на символи своїх духовних устремлінь. Гори називають "престолами природи", "церквою природи" за їхню здатність підносити людський дух до трансцендентальної реальності.

З природних ландшафтів, лише гірські мають надзвичайну здатність викликати у людини палітру найвищих і найглибших за силою переживання почуттів: радість, захоплення, страх, благоговіння, трепет, святість. Потужна тектонічна енергія горотворення, трансформована в енергію рельєфу і втілена в окремих вершинах чи гірському масиві, різноманітність і значна динаміка усіх природних процесів, що відбуваються в горах, несуть високий енергетичний заряд для людської психіки, який при короткому спілкуванні з горами дає відповідні емоції, а при постійному контакті формує певні риси темпераменту і характеру: імпульсивність, пристрасність, сміливість, витривалість, наполегливість, мужність. Ці риси горян можна розглядати і як адаптацію до гірського середовища, адже завдяки їм в ньому можна вижити. Гори додають життєвої енергії, але вони потребують і більших її затрат.

Якщо рівнинні території людина швидко змінює своєю життєдіяльністю, то в горах завжди залишається щось від первозданності. "Верховина, це дійсно окремий, між небом і землею поставлений світ..., який відрізняється від світу долинного, де немає... тої гармонії, того супокою, тої ніжності, тої шляхетної мірності і добірності в зіллі, цвітах і красках, як тут, – цього на долах немає", – писав сто років тому буковинський письменник Пігуляк. І з того часу контраст між антропогенізованими ландшафтами рівнин з їхніми топофобними краєвидами став ще помітнішим на тлі топофільних гірських природних комплексів.

Чи є, зважаючи на таку природно-естетичну відмінність гірських і рівнинних ландшафтів, різниця у їхньому впливі на духовний світ своїх мешканців? Проведене нами опитування жителів рівнинних сіл Передкарпаття (Івано-Франківська та Львівська області) і найвищих за гіпсометричним рівнем адміністративних районів Карпат (Верховинського, Рахівського, Путильського, Яремчанської міськради і гірської частини Косівського району) засвідчило, що ця різниця доволі помітна: 61% горян стверджують, що природа їхньої місцевості значно вплинула на їхній духовний світ (у долинян відповідний показник дорівнює 43%).

Є відмінність між горянами і долинянами і в характері емоцій, які викликає в них рідне природне довкілля. Горяни переважно милуються красою свого оточення

(55%), а ще в третини опитаних верховинців навколишня природа викликає захоплення своєю загадковістю.

Серед власних варіантів відповідей респонденти виділили такі психологічні стани, навіяні природним оточенням, як: "роздуми", "любов", "відчуття безсилля перед могутністю природи".

Байдужих до рідного краєвиду серед горян лише 7%, тоді як серед долинян аж 19%. Естетичну насолоду та захоплення своєю загадковістю рівнинне природне оточення викликає у своїх мешканців на 6–8 пунктів рідше, ніж у гірських.

Якщо схильність до глибоких емоційних переживань можна вважати індивідуальною характерологічною рисою (як засвідчило опитування, приблизно половина жителів обох середовищ не схильна до глибоких емоційних потрясінь під впливом природи), то все-таки в гірських ландшафтах сильні емоції їхні жителі переживають частіше (на 4 пункти). Якщо порівняти діапазон сильних вражень від природних явищ і об'єктів у горян і долинян, яким їх довелось пережити, то у перших він ширший і включає такі невідомі для жителів рівнин враження, як зустріч з дикими звірами, захоплення водоспадами, великими паводками. У рівнинних мешканців яскраві враження від природи пов'язані здебільшого з метеорологічними явищами—веселкою, грозою, зливою, а ще глибокі емоції залишають у них відвідини гір, а не рідні рівнини.

Loading...

 
 

Цікаве