WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Особливості ландшафтної структури гірничопромислових геокомплексів - Реферат

Особливості ландшафтної структури гірничопромислових геокомплексів - Реферат

Подібне трактування гірничодобувних об'єктів як систем із взаємодіючими підсистемами типу „природа–техніка", трапляється також й у вченні про геотехнічні системи (Природа..., 1978). Методика ландшафтного знімання з позицій геотехнічного підходу розроблена наприкінці 80-х років ХХ ст. 2.

Відмінна від попередніх позицій думка щодо ландшафтного знімання ГПГ сформувалася у вченні про антропогенні модифікації ландшафтів. Методика польового знімання ПТК, згідно з цими позиціями, є розробленою, зокрема, на кафедрі фізичної географії Львівського університету 1, 6, 9. Набагато гірше становище з методикою ландшафтного знімання ГПГ, тут роботи лише розпочаті 4. Відповідно до методичних розроблень львівської школи, при ландшафтному зніманні гірничопромислові геокомлекси техногенного походження (відвали, кар'єри, сховища тощо), вважають співрозмірними і порівнюваними із сусідніми антропогенно модифікованими ПТК.

Вважаємо, що використання усіх трьох ландшафтних підходів, зумовлює вибір чи комбінацію завдань конкретного геоекологічного дослідження.

Розглянемо особливості процесу ландшафтотворення і ландшафтної структури ГПГ на прикладі породного терикона шахти „Візейська" (стара назва – № 8 "Великомостівська"), яка розміщена в межах Червоноградського гірничопромислового району Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну.

Ключова ділянка знаходиться в 3 км від м. Cоснівка Львівської області і охоплює терикон площею 0,36 км. Досліджувана ділянка репрезентує характерну для Малого Полісся природну місцевість – слабодреноване межиріччя річок Зах. Буг і Рата, що ускладнене численними озерно-льодовиковими пониженнями з торфово-болотними ґрунтами і торфовищами на малопотужних флювіогляціальних і давньоозерних супісях під бідною лучно-болотною рослинністю (див. рис.).

Ландшафтна структура породного терикона

шахти "Візейська" і його околиць

Умовні позначення

Місцевість: А. Слабодреноване межиріччя з озерно-льодовиковими пониженнями, складене малопотужними флювіогляціальними та давньоозерними супісями з лучно-болотною рослинністю на торфово-болотних і дернових оглеєних супіщаних ґрунтах й торфовищах.

Антропогенно модифіковані урочища: 1) слабоввігнуті поверхні з фрагментами лучної і чагарникової рослинності на торфово-болотних ґрунтах; 2) плоскі поверхні з вільшаниками або вторинними луками на дернових оглеєних супіщаних ґрунтах; 3) замкнуті ввігнуті пониження з болотною рослинністю на торфовищах.

Гірничопромислова місцевість: Б. Антропогенна крутосхило-горбиста система відвалів та передвідвальних поверхонь, складена крейдовими і карбоновими пісковиково-аргілітово-алевролітовими відкладами з фрагментами деревної (вільхово–березово–соснової) та лучної рослинності на несформованій техногенній ґрунтосуміші.

Гірничопромислові стрії: І. Горбисті сильнорозчленовані поверхні і круті схили високих відвалів, складені червоними аргілітами і алевролітами з численними мергелево-крейдовими прошарками та розрідженою деревною (березово–сосновою), чагарниковою і трав'яною рослинністю. ІІ. Рівні і горбисті припідняті горбисті поверхні високих відвалів у поєднанні з дуже крутими ступінчастими схилами,складені чорними вугільними сланцями, сірими пісковиками та прошарками червоних аргілітів, перекриті шаром піску з фрагментами трав'яної рослинності. ІІІ. Рівні і горбисті поверхні низьких відвалів, обмежені дуже крутими схилами, складені чорними вугільними сланцями і рештками вугілля без ознак рослинності. IV. Рівні і хвилясті передвідвальні поверхні, складені чорними та червоними аргілітами і алевролітами з фрагментами трав'яної рослинності. V. Горбисті передвідвальні

поверхні, складені відходами вуглезбагачення і вугіллям без ознак рослинності. VІ. Дуже круті схили відвалів збагачувальної фабрики, складені чорними аргілітами, вугільними сланцями, вугіллям та іншими відходами вуглезбагачення, що перекриті шаром піску без ознак рослинності.

Гірничопромислові урочища, що формуються на: 4) закам'янілих вершинах,5) закам'янілих крутих схилах; 6) закам'янілих ступінчастих сильноспадистих схилах;7) закам'янілих плоских поверхнях; 8) пологих схилах; 9) спадистих схилах; 10) сильноспадистих схилах; 11) крутих схилах; 12) дуже крутих схилах; 13) кар'єрних нішах; 14) рівних поверхнях; 15) горбистих поверхнях; 16) спадисто-рівних схилах; 17) дуже крутих ступінчастих схилах.

Межі: 1 – місцевостей; 2 – стрій; 3 – урочищ.

Породний терикон шахти „Візейська", з точки зору ландшафту, слід розглядати як частину великої гірничопромислової місцевості (до неї також входить відвал ЦЗФ „Червоноградська", що дотикається до терикона). Зважаючи на різний час утворення відвалів терикона (5–40 років), складність літології порід та їхній сучасний експлуатаційний стан, розвиток рельєфу, рослинного та ґрунтового покривів відбувається нерівномірно, що зумовлює специфіку гірничопромислових стрій, урочищ і фацій, які формуються в межах місцевості.

Шахтні відвали, утворені аргілітами, алевролітами, пісковиками, вугільними сланцями, кам'яним вугіллям і піритами. Порода складається з уламково-зернистих утворень переважно червоного, сірого і чорного кольорів, розмір уламків рідко перевищує 150–200 мм. Мінеральна складова відкладів – це суміш метаморфізованих піщаних глинистих мінералів, ущільнених і перекристалізованих під дією високих температур і тиску всередині терикона. Приповерхневий шар породи терикона має неоднорідний, строкатий гранулометричний склад: великоуламковий матеріал; головно брили і гравій (60–75% від загальної маси).

Літологічний склад дрібнозему (основи ґрунтосуміші) відрізняється в окремих гірничопромислових стріях та залежить від природно-антропогенного походження: насипного, біотично-літогенного або кристалічно-літогенного. Найбільшу потужність дрібноземи мають у межах стрії І (близько 70% її площі), найстаршої за віком. Повністю відсутні ознаки дрібноземів на свіжих відвалах породи (стрії ІІІ, IV) та у кар'єрах (урочище 13).

Для породного терикона, який має додатні форми рельєфу, характерною є активність ерозійно-денудаційних процесів, унаслідок чого виокремлюються окремі мезо- і мікроформи, основи формування сучасної ландшафтної структури. Серед схилових рельєфотвірних процесів найактивніше розвиваються процеси осипання, зсування, лінійної ерозії і площинного змиву. Численні зсуви і каменепади приурочені до дуже крутих і обривчастих схилів стрії горбистих сильнорозчленованих поверхонь (І). Ерозійні процеси характерні для всього терикона, що пов'язано із значною крутизною схилів, малою водопроникністю гірських порід і бідністю рослинного покриву. Це сприяє утворенню значної кількості дрібних ерозійних форм – ярів і лощин. Рельєф породного терикона ще більше ускладнюється такими сучасними техногенними процесами, як відсипання нових шарів порід – продуктів вуглевидобутку і вуглезбагачення, а також кар'єрним розробленням відкладів з метою засипання підтоплених територій.

Продуктивність біологічно стійких лісонасаджень на шахтних відвалах ключової ділянки, їхній видовий склад і напрямок дальших змін пов'язані з потужністю і ступенем розвитку техногенних ґрунтів. Сучасний рослинний покрив виник у результаті самозаростання і має фрагментарний характер. Серед деревних

порід переважають сосна, вільха і береза. Більшість рослин порушені та пригнічені в результаті активного проведення гірничих робіт.

За результатами еколого-ландшафтних досліджень у межах гірничопромислових територій Львівської області (Дрогобицького, Червоноградського і Яворівського ГПР), проведених у 1997–2003 рр., та вивчення попереднього досвіду ландшафтного знімання ГПГ, зроблено першу спробу вдосконалення теоретико–методологічних засад вивчення і діагностування ГПГ. Головна увага звернута на виокремлення ГПГ з інших антропогенних чи антропогенно модифікованих геокомплексів та вивчення особливостей їхньої ландшафтної структури.

На прикладі аналізу ландшафтної структури породного терикона шахти „Візейська" підтверджено, що на початковому етапі формування ГПГ слід виділяти лише чітко сформовані таксономічні одиниці – гірничопромислові місцевості, стрії, урочища і фації.

Використана література

  1. Геренчук К.І., Раковська Е.М., Топчієв О.Г. Польові географічні дослідження. К., 1975.

  2. Геоэкологические принципы проектирования природно-технических геосистем. М., 1987.

  3. Двуреченский В.Н. Физико-географическое особенности и ландшафтная структура горнопромышленных комплексов Воронежской и Липецкой областей / Автореф. дисс. ... канд. геогр. наук. Воронеж, 1974.

  4. Іванов Є.А. Еколого-ландшафтознавчий аналіз гірничопромислових територій (на прикладі Львівської області): Рукопис дис. ... канд. геогр. наук. Львів, 2001.

  5. Іванов Є.А. Особливості ландшафтного знімання і кадастру в межах родовищ корисних копалин // Геодезія, картогр. і аерофотознім. 2002. Вип. 62.

  6. Миллер Г.П. Ландшафтные исследования горных и предгорных территорий. Львов, 1974.

  7. Мильков Ф.Н. Человек и ландшафты. М., 1973.

  8. Моторина Л.В., Федотов В.И., Ижевская Т.И. Природно-техногенные комплексы угольных и железорудных месторождений Тульской области и возможность их рекультивации // Изменен. Природ. среды в связи с деятельностью человека. М., 1978.

  9. Польове ландшафтне знімання гірських територій: Навч. посібник. Вид. друге / Г.П. Міллер. К., 1996.

  10. Природа, техника, геотехнические системы. М., 1978.

  11. Федотов В.И. Антропогенные комплексы, возникающие при открытых разработках бурого угля в Подмосковном бассейне // Вопр. антропогенного ландшафтоведения. Воронеж, 1972.

  12. Федотов В.И. Методологические основы и методика изучения техногенных ландшафтов // Прогр. и метод. изучения техноген. биогеоценозов. М., 1978.

  13. Федотов В.И. Техногенные ландшафты: теория, региональные структуры, практика. Воронеж, 1985.

  14. Федотов В.И., Денисик Г.И. Картирование горнопромышленных ландшафтов // Физ. геогр. и геоморфол. Вып. 23. Киев, 1980.

Loading...

 
 

Цікаве