WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Особливості ландшафтної структури гірничопромислових геокомплексів - Реферат

Особливості ландшафтної структури гірничопромислових геокомплексів - Реферат

Реферат на тему:

Особливості ландшафтної структури гірничопромислових геокомплексів

Необхідність удосконалення методик геоекологічних досліджень у межах гірничопромислових територій України сьогодні не викликає сумніву, оскільки наслідки гірничих розроблень корисних копалин позначаються на екологічному стані природних та антропогенних ландшафтів, які є середовищем життєдіяльності людини. Такі ландшафтні дослідження потребують розроблення або доповнення наукових засад, програми і методичних підходів до їхнього проведення з урахуванням досвіду вивчення проблем гірничодобувних реґіонів. Як першочергове завдання вважаємо огляд питань, що стосуються аналізу особливостей ландшафтної структури гірничопромислових геокомплексів.

Є підстави вважати, що інтенсивний розвиток гірничодобувної промисловості створює необхідні передумови для виникнення специфічних антропогенних геокомплексів – гірничопромислових, складовими яких є відвали, кар'єри, водосховища, відстійники та інші форми, що утворюються при взаємодії техногенних і природних компонентів ландшафту. Ці геокомплекси сформувалися нещодавно, більшість з них й далі активно використовується людиною. Хоч поява і розвиток гірничопромислових геокомплексів спричинені гірничою діяльністю, вони є просторово–територіальними системами, які розвиваються за природними законами. Людина лише сприяє формуванню їхньої ландшафтної структури.

Гірничопромисловими геокомплексами (ГПГ) називають просторово окреслені динамічні утворення, які поєднують природну і техногенну складові і виникли у результаті господарського (передусім гірничодобувного) використання гірничопромислових територій. Їх доцільно вважати географічними, а не природними територіальними комплексами (ПТК), тому що вони є неповними, в них немає деяких природних компонентів, наприклад, сталого рослинного покриву, ґрунтів тощо. Головна їхня відмінність від антропогенно трансформованих ПТК, які лише змінені

людиною, полягає у механізмі виникнення 4. Суть процесу – у знищенні існуючих до втручання людини ПТК шляхом складування або вилучення в їхніх межах значних мас гірських порід, які є основною передумовою ландшафтоутворення. Це призводить до формування на місці корінного ПТК нового – ГПГ, який відрізняється ландшафтною структурою, набором і властивостями геокомпонентів, тіснотою взаємодій і характеризується дуже слабкими вертикальними зв'язками тощо.

Донецькі терикони

Так само, гірничопромисловими геокомплексами є географічні об'єкти, геолого-геоморфологічний фундамент (склад гірських порід і рельєф) яких створений людиною. Однак, для формування ГПГ достатньо й незначних змін у рельєфі, якщо вони ведуть до суттєвої трансформації гідрологічного режиму. Якщо людина змінила лише один з підпорядкованих геокомпонентів (наприклад, рослинність чи ґрунти), формуються антропогенні (гірничопромислові) модифікації ПТК. У результаті гірничих розроблень різних видів корисних копалин виникають невеликі за розмірами антропогенні ландшафтні комплекси, частіше за все рангу фації чи урочища, набагато рідше – місцевості чи ландшафту.

Аналіз геоекологічних проблем у межах гірничопромислових реґіонів ґрунтується на знанні їхньої ландшафтної структури. Картографічною основою під час геоекологічних досліджень у районах розроблень корисних копалин служить ландшафтна карта, складання якої слід вважати головним і першочерговим завданням польового знімання гірничопромислових територій.

Гірничовидобувний кар'єр

Виготовлення ландшафтної карти є складним науковим процесом, який має певну специфіку для гірничодобувних реґіонів. У межах ГПГ проводять (або раніше проводили) широкомасштабні геолого-розвідувальні роботи, під час яких детально вивчено їхню геологічну, гідрогеологічну і геоморфологічну будови, геофізичні і геохімічні властивості геологічного середовища, оцінено загальні запаси корисних копалин тощо. Такі геолого-розвідувальні дослідження служать передумовою для успішного ландшафтного знімання ГПГ. Особлива роль належить аналізу тематичних (геологічних, геоморфологічних, ґрунтових та ін.) карт, матеріалів дистанційного аеро- чи космознімання, який має доповнюватись польовими еколого-ландшафтними дослідженнями на ключових ділянках.

Об'єктами ландшафтного знімання стають гірничопромислові геокомплекси, що формуються на базі териконів, відвалів, кар'єрів, хвосто- і водосховищ, гідровідвалів та відстійників, а також суміжні антропогенно модифіковані ПТК. Головні критерії виділення ГПГ збігаються з критеріями розмежування природних ландшафтів. Однак через повну чи часткову відсутність ґрунтово-рослинного покриву, який ще не сформувався, ландшафтна структура ГПГ має певні, властиві лише їй, особливості. Тому першочергове значення надається виявленню геолого-геоморфологічних меж, які відіграють вирішальну роль у диференціації антропогенних геокомплексів на морфологічні частини, що характеризуються відмінними гідрокліматичними умовами, процесами ґрунтотворення тощо.

Зважаючи на те, що низка динамічних компонентів ГПГ формується і постійно змінюється, картографування цих геокомплексів необхідно повторювати кожні 5–10 років. Вважаємо за доцільне на початковому етапі формування ГПГ виявляти лише такі чітко сформовані таксономічні одиниці ієрархічної системи, як фація, урочище, стрія і місцевість. У зв'язку із подібністю форм рельєфу териконів, відвалів, кар'єрів чи відслонень до гірських, критерії їхнього діагностування мають багато спільного з критеріями, запропонованими Г.П. Міллером (1974) при ландшафтних дослідженнях гірських і передгірських територій (див. табл.).

Гірничопромислові геокомплекси, сформовані на мезоформах рельєфу, утворених під впливом антропогенного морфогенезу, переважно відповідають ПТК рівня місцевості. Гірничопромисловою місцевостю слід вважати антропогенний геокомплекс, приурочений до будь-якого різнорідного і складного гірничодобувного об'єкта: терикона, кар'єру, хвостосховища, відстійника тощо. Він характеризується особливим типом додатного або від'ємного техногенного рельєфу, який ззовні нагадує гірський, певним варіантом місцевого кліматичного, гідрологічного й гідрохімічного режимів, специфічним набором рослинних угруповань і техноґрунтів.

Основні діагностичні ознаки гірничопромислових геокомплексів

Ранг геокомплексу

Діагностичні ознаки геокомплексу

Фація

Елементарний, географічно неподільний геокомплекс. Ділянка антропогенної поверхні, в межах якої зберігається одноманітність місцеположення, літології гірських порід, мікроклімату і режиму зволоження, умов формування ґрунтового профілю і фітоценозу. Приуроченість до мікроформи або частини мезоформи техногенного рельєфу

Урочище

Система генетично, динамічно і просторово взаємопов'язаних фацій у межах літологічно єдиної мезоформи техногенного рельєфу

Стрія

Низка літологічно однорідних урочищ у межах однієї місцевості. Спільність літогенезу, літолого-петрографічного складу відкладів, подібність морфологічних, морфометричних, гідрологічних та інших ознак, типові умови формування ґрунтового і рослинного покривів

Місцевість

Геокомплекс, що виокремився на основі сукупності генетично пов'язаних мікро– і мезоформ техногенного рельєфу спільного гірничодобувного походження. Особливий тип рельєфу, варіант місцевого гідрокліматичного режиму, набір фітоценозів і ґрунтів. Система генетично і морфодинамічно структурованих стрій

У геологічному відношенні, залежно від технології добування чи перероблення корисних копалин, антропогенні місцевості складаються з окремих частин (відвалів, відслонень, картосховищ, дамб тощо), які мають різний літологічний склад відкладів. Аналогічно до ієрархічної структури гірських ПТК (Миллер, 1974), такі частини необхідно розглядати як антропогенні стрії (див. табл.). Гірничопромислову стрію визначаємо як антропогенний геокомплекс, який складається із блоку літологічно однорідних урочищ у межах єдиної місцевості.

Найменшими природними територіальними одиницями, які, на нашу думку, слід виявляти при ландшафтному зніманні, є антропогенні фації та урочища. Це пов'язано з несформованістю внутрішньої структури мікро- і мезоформ рельєфу, що є результатом активності природно-антропогенних процесів та відповідно відсутністю можливості глибшої диференціації ландшафтних комплексів.

Гірничопромисловим урочищем вважаємо антропогенний геокомплекс, що займає мезоформу рельєфу на якій формується система ґенетично, динамічно і просторово

пов'язаних фацій. Гірничопромисловою фацією є елементарний антропогенний геокомплекс, приурочений до вже сформованої мікроформи рельєфу, що зберігає однорідність літології гірських порід, мікроклімату, режиму зволоження, умов формування ґрунтового покриву і фітоценозу.

Виділяючи геокомплекси, створені у результаті гірничих розроблень, виникає проблема визначення його рангу. Наприклад, досліджуючи такі гірничодобувні об'єкти, як кар'єри з добування будівельних матеріалів, важко визначити якого вони рангу – місцевості чи урочища. Складність внутрішньої структури і морфометрія геокомплексу відіграють другорядне значення при його рангуванні. Важливішу роль мають літологічні властивості відкладів, їхнє знання необхідне для виділення такої таксономічної одиниці, як гірничопромислова стрія. Саме наявність особливої стрії або набору стрій є головною діагностичною ознакою для визначення гірничопромислової місцевості.

У пізнанні ландшафтної структури ГПГ чільне місце належить питанню їхнього картографування. Однак досвід, який на сьогодні вироблений у ландшафтному зніманні ГПГ, є досить малим і дещо однобічним. Перші роботи з польового знімання різних гірничодобувних об'єктів проведені співробітниками кафедри фізичної географії Воронезького університету на початку 70-х років ХХ ст. 3, 7, 11 і надалі продовжували впроваджуватися низкою російських та українських фахівців цієї школи (Денисик, 1979; Моторина, Федотов, Ижевская, 1978; Федотов, Денисик, 1980 та ін.).

Створені ландшафтні картосхеми послужили вихідними зразками для розроблення методики ландшафтного знімання ГПГ 12, 13, яка основана на положеннях антропогенного ландшафтознавства. В цій методиці ГПГ розглядають як ландшафтно-техногенні чи ландшафтно-інженерні системи. Водночас вони, на відміну від решти антропогенних ландшафтів, являють собою блокові системи, які складаються з природної і техногенної підсистем.

Loading...

 
 

Цікаве