WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Трансформація гранулометричного складу ґрунтів в разі осушення - Реферат

Трансформація гранулометричного складу ґрунтів в разі осушення - Реферат

Отже, інтенсифікація промивного водного режиму після осушення призвела до суттєвого зменшення вмісту фізичної глини і збільшення вмісту піску в гумусовому горизонті ґрунтів (див. табл. 1–3). Полегшення гранулометричного складу переважно внаслідок винесення мулу і частково дрібного пилу з верхніх горизонтів та, відповідно, їхнє опіщанення зумовило зміни градації ґрунтів за гранулометричним складом. Зокрема, лучні ґрунти, які до осушення мали легкосуглинковий гранулометричний склад, після осушення стали супіщаними, а середньосуглинкові ґрунти – легкосуглинковими. В лучних карбонатних ґрунтах градація гранулометричного складу змінилася з важкосуглинкової на середньосуглинкову. Дернові піщанисто-легко-суглинкові ґрунти після осушення стали супіщаними, дернові глибокі карбонатні важкосуглинкові – середньосуглинковими. Близькі до зміни на одну градацію до полегшення гранулометричного складу дерново-підзолисті зв'язнопіщані і супіщані ґрунти (див. табл. 1), а також дернові глибокі зв'язнопіщані і супіщані (див. табл. 3).

В осушених дерново-підзолистих зв'язнопіщаних та дернових зв'язнопіщаних ґрунтах процеси лесиважу спричинили посилення ступеня диференціації профілю за вмістом мулу, а в лучних і дернових супіщаних ґрунтах, навпаки, простежується тенденція до зменшення ступеня диференціації профілю.

Полегшення гранулометричного складу, зміна співвідношення між фракціями в окремих генетичних горизонтах і між горизонтами спричинили погіршення фізичних,

фізико-хімічних та агрономічних властивостей ґрунтів, розвиток низки деградаційних процесів 3–5. Полегшення гранулометричного складу в дерново-підзолистих ґрунтах знизило їхню протидефляційну стійкість, що сприяє активізації процесів дефляції в межах Малого Полісся. Ґрунти зазнали механічної деградації, зумовленої вітровою ерозією від слабкого до кризового ступеня 5.

Опіщанення призвело до погіршення мікроагрегатного складу і структури ґрунтів, зменшило їхню водостійкість і здатність протистояти механічним навантаженням. У супіщаних відмінах структура виражена слабко і легко руйнується. Про низьку здатність ґрунтів з високим вмістом піщаних фракцій до оструктурення свідчать високі показники фактора дисперсності за Качинським і низькі значення ступеня агрегованості за Бейвером–Роадесом, які в орному шарі дерново-підзолистих супіщаних ґрунтів становлять, відповідно, 25,0 і 6,2–7,5%, у дернових глибоких супіщаних – 21,7 і 10,0%.

Крім того, полегшення гранулометричного складу погіршило загальні фізичні властивості ґрунтів. У процесі лесиважу разом з мулом і дрібним пилом у нижні горизонти вимивається гумус, який найбільше зв'язаний з цими фракціями. Вимивання гумусу разом з гранулометричними фракціями є однією з причин розвитку біохімічної деградації – дегуміфікації. В межах Малого Полісся ґрунти зазнали дегуміфікації від слабкого до надто високого (кризового) ступеня 2–4.

Водночас полегшення гранулометричного складу погіршило водно-фізичні властивості ґрунтів, збільшило їхню водопроникність і зменшило водоутримувальну здатність. Це призвело до переосушення й аридизації агроландшафтів. Вимивання мулу, а разом з ним і залізистих сполук спричинило замулення й озалізнення, унаслідок чого дренажні системи вийшли з ладу. Полегшення гранулометричного складу призвело також до зниження родючості ґрунтів тобто до зменшення їхнього балу бонітету і вартості.

Отже, дослідження гранулометричного складу ґрунтів Малого Полісся і його трансформації у процесі осушення дають підставу зробити такі висновки:

  • різке зниження рівня ґрунтових вод після осушення призвело до посилення промивного водного режиму і процесів лесиважу-ілімеризації, винесення з верхніх горизонтів мулу і частково дрібного пилу;

  • найінтенсивніше трансформація гранулометричного складу відбулася в перші роки осушення, після чого настала стадія релаксації і стабілізації процесів лесиважу-ілімеризації та внутрішньоґрунтового звітрювання, у ґрунтах усталився стан відносної квазірівноваги. В окремі періоди процеси внутрішньоґрунтового звітрювання можуть бути однаковими або інтенсивнішими, ніж процеси лесиважу, тобто відбувається періодична інтенсифікація процесів лесиважу і внутрішньоґрунтового звітрювання в часі та просторі після осушення;

  • в осушених ґрунтах простежено полегшення гранулометричного складу, зменшення вмісту фізичної глини і збільшення піщаних фракції, унаслідок чого змінились градації ґрунтів за гранулометричним складом;

  • зміни гранулометричного складу ґрунтів треба враховувати під час проектування осушувальних систем, для розробки заходів раціонального використання й охорони осушених ґрунтів.

Використана література

  1. Веремеєнко С.І. Еволюція та управління продуктивністю ґрунтів Малого Полісся України. – Луцьк: Надстир'я, 1997. – 314 с.

  2. Гаськевич В.Г., Гаськевич О.В. Сучасний стан меліорованих геокомплексів Малого Полісся // Фізична географія та геоморфологія. – 2001. – Вип. 41 – С. 116–120.

  3. Гаськевич В.Г., Гаськевич О.В. Зміни агроландшафтів Малого Полісся під впливом осушення і проблеми їх використання // Наук. зап. Вінн. пед. ун-ту. Сер.: Географія. – 2001. – Вип. 2. – С. 63–68.

  4. Гаськевич В.Г. Оцінка сучасного стану мінеральних осушених ґрунтів Малого Полісся // Генеза, географія та екологія ґрунтів: Зб. наук. праць. – Львів: ВЦ ЛНУ, 2003. – С. 95–101.

  5. Гаськевич В.Г. Дефляционные процессы в почвах Малого Полесья // Lucrările Conferintei internationale ştiinţifico-practice "Solul – una din probleme le principale ale selolului XXI". – Chişinău: 2003. – Р. 205–206 с.

  6. Зайдельман Ф.Р., Шваров А.П. Пирогенная и гидротермическая деградация торфяных почв, их агроэкология, песчаные культуры земледелия, рекультивация. – М.: Изд-во Москов. ун-та, 2002. – 168 с.

  7. Кирильчук А.А. Сучасні процеси трансформації мінеральної частини дерново-карбонатних ґрунтів (рендзин) Малого Полісся // Генеза, географія, екологія ґрунтів: Зб. наук. праць. – Львів: ВЦ ЛНУ, 2003. – С. 215–218.

  8. Климович П.В. Еколого-меліоративний аналіз природних комлексів Волинського Полісся. – Львів: ВЦ ЛНУ, 2000. – 253 с.

  9. Климович П.В. Особливості трансформації фізичних властивостей заболочених ґрунтів унаслідок їхнього осушення // Генеза, географія, екологія ґрунтів: Зб. наук. праць. – Львів: ВЦ ЛНУ, 2003. – С. 173–176.

  10. Кульчицька Л.А. Кризові ситуації в ґрунтах легкого гранулометричного складу Малого Полісся // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. – 1999. – Вип. 25. – С. 136–138.

  11. Позняк С.П. Орошаемые черноземы юго-запада Украины. – Львов: ВНТЛ, 1997. – 240 с.

  12. Симакова М.С., Гельцер В.Ю. Изменение свойств дерново-подзолистых суглинистых глеевых почв после осушения // Почвоведение. – 1992. – № 8. – С. 97–106.

Loading...

 
 

Цікаве