WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Трансформація гранулометричного складу ґрунтів в разі осушення - Реферат

Трансформація гранулометричного складу ґрунтів в разі осушення - Реферат

З глибиною вміст фізичної глини зменшується. Вміст мулу в гумусовому горизонті Н становить 14,43–15,20%, дрібного пилу – 4,77–11,24%. Значне накопичення мулу у верхній частині профілю лучних ґрунтів зумовлене інтенсивними процесами внутрішньоґрунтового звітрювання і незначним проявом процесу ілімеризації, що пов'язано з недостатнім промивним режимом через високий рівень ґрунтових вод.

Лучні ґрунти, сформовані на елювії мергелів, до осушення мали грубопилувато-важкосуглинковий гранулометричний склад. Сума фракцій фізичної глини в гумусовому горизонті Нк становить 48,64% (див. табл. 2); вміст мулу – 29,18%, дрібного пилу – 13,86%, униз по профілю поступово зменшується.

Після осушення протягом 25–28 років гранулометричний склад лучних ґрунтів має тенденцію до полегшення внаслідок вимивання мулистої фракції з верхніх горизонтів та акумуляції мулу в перехідному до материнської породи горизонті Р(h) і материнській породі Р. Вміст мулу в гумусовому горизонті Н лучних ґрунтів зменшився на 3,98– 9,20%. У цьому разі в лучних ґрунтах, сформованих на водно-льодовикових відкладах, з поважчанням гранулометричного складу втрати мулу зростають. Дрібний пил зазнає інтенсивного вимивання з профілю лучних ґрунтів, сформованих на елювії мергелів. Очевидно, це пов'язано з тріщинуватістю мергелів, де великі шпари створюють сприятливі умови для інтенсивних низхідних потоків води. В лучних ґрунтах, сформованих на водно-льодовикових відкладах, винесення мулу простежується у нижній частині ґрунтового профілю (див. табл. 2).

Швидкість втрати мулистої фракції у перші два роки осушення становить 3,30–3,82% за рік, у наступні 26 років – близько 0,1% за рік. Можна допустити, що в певні періоди накопичення мулу переважає над його винесенням. Це підтверджене тим, що лучні ґрунти, які через два роки після осушення мали супіщаний гранулометричний склад (вміст фізичної глини – 19,80%), а через 26 років – легкосуглинковий (вміст фізичної глини – 26,0%).

До осушення дернові глибокі глейові ґрунти, сформовані на водно-льодовикових відкладах, мали зв'язнопіщаний, супіщаний і піщанисто-легкосуглинковий гранулометричний склад, а дернові ґрунти, сформовані на елювії мергелів – важкосуглинковий. Вміст фракцій фізичної глини в гумусовому горизонті Н зв'язнопіщаних відмін становить 6,87%, супіщаних – 24,70, важкосуглинкових – 46,79% (табл. 3). Вміст мулу в гумусовому горизонті Н коливається від 3,30% у зв'язнопіщаних відмінах до 9,24–17,28% у легкосуглинкових та важкосуглинкових. Вміст дрібного пилу зростає з поважчанням гранулометричного складу.

Порівняння результатів гранулометричного аналізу через 23–25 років після осушення свідчить про полегшення гранулометричного складу ґрунтів переважно внаслідок винесення мулу з верхніх горизонтів та його акумуляції у перехідному до материнської породи горизонті й материнській породі.

За період осушення вміст мулу в гумусовому горизонті Н дернових ґрунтів, утворених на флювіогляціальних відкладах, зменшився на 0,50–3,97%, дернових ґрунтів на елювії мергелів – на 2,88% (див. табл. 3). Швидкість втрати мулу становила від 0,02 до 0,16% за рік. З поважчанням гранулометричного складу ґрунтів втрати мулу зросли. Вміст дрібного пилу зменшився в дернових ґрунтах зв'язнопіщаного та важкосуглинкового гранулометричного складу.

Таблиця 3

Порівняння кількісних показників гранулометричного складу дернових ґрунтів

до і після осушення, %

Генетичні горизонти

Розмір фракцій, мм

фізична глина,

< 0,01

дрібний пил

0,005–0,001

мул

< 0,001

Х1

Х2

Х1- Х2

Х1

Х2

Х1- Х2

Х1

Х2

Х1- Х2

Дернові глибокі зв'язнопіщані ґрунти на водно-льодовикових відкладах

Н

6,87

5,6

-1,27

1,24

1,2

-0,04

3,30

2,8

-0,50

НР

5,83

4,0

-1,83

1,41

0,4

-1,01

3,70

2,0

-1,70

Р(h)

3,86

6,4

+2,54

1,56

0,4

-1,16

1,65

3,2

+1,55

Р

6,42

7,8

+1,38

0,96

0,9

-0,06

4,56

5,8

+1,24

Дернові глибокі супіщані ґрунти на водно-льодовикових відкладах
Н

12,53

10,3

-2,23

2,18

3,2

+1,02

9,77

5,8

-3,97

НР

7,21

6,4

-0,81

2,58

2,9

+0,32

2,81

2,4

-0,41

Рh

9,33

6,8

-2,53

1,22

1,2

-0,02

7,02

6,8

-0,22

Р(h)

9,68

10,7

+1,02

3,82

2,6

+1,22

2,16

6,9

+7,74

Р

15,31

16,9

+1,59

2,83

2,7

-0,13

9,16

12,1

+2,94

Дернові глибокі піщанисто-легкосуглинкові ґрунти на водно-льодовикових відкладах
Н

24,79

18,8

-5,99

8,68

6,0

-2,68

9,24

6,8

-2,44

НР

24,04

22,8

-1,24

4,14

6,4

+2,26

15,52

11,6

-3,92

Рh

16,36

19,7

+3,34

0,98

5,8

+4,82

11,48

10,1

-1,38

Р(h)

2,82

15,6

+12,78

0,16

4,8

+4,64

1,98

10,4

+8,42

Р

39,51

42,4

+2,89

8,02

6,2

-1,82

20,99

26,2

+5,21

Дернові глибокі карбонатні піщанисто-середньосуглинкові ґрунти на елювії мергелів
Нк

46,79

40,4

-6,39

17,21

13,6

-3,61

17,28

14,4

-2,88

НРк

36,54

34,6

-1,94

14,05

12,4

-1,65

16,44

13,2

-3,24

Р

38,37

33,6

-4,77

10,53

9,2

-1,33

21,69

16,0

-5,69

Р(h)к

37,42

38,0

+0,58

10,82

10,0

-0,82

17,91

18,4

+0,49

Рк

38,21

42,7

+4,49

11,74

12,5

+0,76

18,23

20,6

+2,37

Loading...

 
 

Цікаве