WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Трансформація гранулометричного складу ґрунтів в разі осушення - Реферат

Трансформація гранулометричного складу ґрунтів в разі осушення - Реферат

Примітка. Х1 – дані до осушення; Х2 – дані після осушення.

Вміст мулу (частинки розміром до 0,001 мм) у гумусово-елювіальному горизонті зв'язнопіщаних відмін – 4,00%, у супіщаних – 11,00–11,56%. Вміст пилуватих фракцій у всіх генетичних горизонтах невисокий. Серед гранулометричних фракцій у генетичних горизонтах переважає дрібний і середній пісок (частинки розміром 0,25–0,05 і 10,00– 0,25 мм) – 90%.

Осушення дерново-підзолистих ґрунтів гончарним дренажем спричинило низку змін в інтенсивності та напрямленості елементарних ґрунтових процесів. Різка зміна водно-повітряного режиму, пов'язана зі зниженням рівня ґрунтових вод, зумовила посилення фільтраційних процесів у ґрунті, а разом з ними – активізацію лесиважу. Після осушення в ґрунтах намітилася тенденція до полегшення гранулометричного складу. Найсуттєвіші зміни відбулись у вмісті наймобільніших гранулометричних фракцій – мулу і дрібного пилу. Посилення низхідних потоків ґрунтових вод спричинило винесення мулу і дрібного пилу з верхніх горизонтів ґрунту та акумуляцію їх у нижчих горизонтах. Вміст мулу в гумусово-елювіальному горизонті дерново-підзолистих зв'язнопіщаних ґрунтів зменшився на 0,80%, у супіщаних відмін – на 6,76–7,40% (див. табл. 1). В елювіальному горизонті Е вміст мулу зменшився в середньому на 3,60–8,04%. Отже, із поважчанням гранулометричного складу ґрунтів простежується тенденція до збільшеного винесення мулистої фракції. Невисока різниця у вмісті мулу зв'язнопіщаних ґрунтів до і після осушення зумовлена низьким його вмістом у ґрунті. В

материнській породі зафіксовано як збільшення вмісту мулу на 0,85–3,14%, так і зменшення на 1,42%. Невідповідність кількості мулу, винесеного з верхніх горизонтів і

відкладеного у материнській породі, зумовлена вимиванням його через дренажну систему. У перші два роки осушень винесення мулу було особливо інтенсивним. Розраховані швидкості втрат мулу в перші два роки становлять 1,50–3,90% за рік, у наступні 26 років осушення – 0,14–1,17% за рік. Очевидно, після різких трансформацій у перші роки дії дренажу в ґрунтах настає період релаксації і відносної стабілізації елементарних ґрунтових процесів.

Після осушення в ґрунтах зареєстровано зміни вмісту дрібного пилу. У цьому разі однонапрямлених тенденцій змін немає. В одних випадках вміст дрібного пилу за 28 років осушення зменшився на 1,24–1,55%, в іншому – збільшився на 0,68% в горизонті НЕ (див. табл. 1). Очевидно, це зумовлено розміром і формою шпарового простору ґрунтів та інтенсивністю дренажу.

Зменшення вмісту мулу і дрібного пилу в гумусово-елювіальних горизонтах дерново-підзолистих ґрунтів частково відбувається внаслідок дефляційних процесів.

До осушення лучні ґрунти, сформовані на водно-льодовикових відкладах, мали піщанисто-легкосуглинковий та піщанисто-середньосуглинковий гранулометричний склад. Сума фракцій фізичної глини в гумусовому горизонті Н легкосуглинкових відмін становить 29,68 %, середньосуглинкових – 32,34% (табл. 2).

Таблиця 2

Порівняння кількісних показників гранулометричного складу лучних ґрунтів

до і після осушення, %

Генетичні горизонти

Розмір фракцій, мм

фізична глина,

< 0,01

дрібний пил

0,005–0,001

мул

< 0,001

Х1

Х2

Х1- Х2

Х1

Х2

Х1- Х2

Х1

Х2

Х1- Х2

Лучні неглибокі піщанисто-легкосуглинкові ґрунти на водно-льодовикових відкладах

Н

29,68

26,0

-3,68

4,77

9,6

+4,83

14,43

6,8

-7,63

Н

39,20

27,6

-11,60

3,36

7,6

+4,24

10,88

8,4

-2,48

Нр

37,36

14,4

-22,96

3,76

3,2

-0,56

23,56

7,6

-15,96

Рh

31,12

15,6

-15,52

7,20

6,8

-0,40

18,20

5,6

-12,60

P(h)

27,56

19,2

-8,36

6,16

7,4

+1,24

16,60

9,6

-7,00

Р1

25,20

20,8

-4,40

8,64

6,0

-2,64

12,28

10,8

-1,48

Р2

26,80

28,4

+1,60

14,28

11,4

-2,88

6,28

12,8

+6,52

Лучні неглибокі піщанисто-середньосуглинкові ґрунти на водно-льодовикових відкладах

Н

32,24

25,2

-7,04

11,24

13,2

+1,96

15,2

6,0

-9,20

Н

29,20

26,8

-2,40

9,76

12,8

+3,04

17,64

8,8

-8,84

Нр

26,12

24,4

-1,72

10,20

11,6

+1,40

12,68

7,6

-5,08

Рh

17,60

17,2

-0,40

5,04

4,8

-0,24

10,32

9,2

-1,12

P(h)

17,04

17,8

+0,76

1,12

3,3

+2,18

10,52

9,8

-0,72

Р1

7,40

13,2

+5,80

3,68

2,4

-1,28

3,32

8,0

+4,68

Р2

15,20

18,6

+3,40

10,08

5,9

-4,18

4,24

10,1

+5,86

Лучні карбонатні неглибокі піщанисто-середньосуглинкові ґрунти на елювії карбонатних порід

Нк

48,64

45,6

-3,04

13,86

7,2

-6,66

29,18

25,2

-3,98

Нрк

46,14

43,6

-2,54

12,16

5,6

-6,56

27,08

26,0

-1,08

Рhк

51,76

49,6

-2,16

16,35

16,4

+0,05

28,24

20,8

-7,44

P(h)к

48,52

46,0

-2,52

16,02

8,8

-7,22

24,51

26,8

+2,29

Рк

46,41

48,6

+2,19

11,72

9,6

-2,12

24,16

27,0

+2,84

Loading...

 
 

Цікаве