WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Трансформація гранулометричного складу ґрунтів в разі осушення - Реферат

Трансформація гранулометричного складу ґрунтів в разі осушення - Реферат

Реферат на тему:

Трансформація гранулометричного складу ґрунтів в разі осушення

Фізичні властивості ґрунтів є однією з найважливіших характеристик, що визначає якісний стан ґрунтового покриву. Вони впливають на напрям ґрунтотворного процесу, морфогенетичні особливості, фізико-хімічні, хімічні, агрономічні, водно-фізичні, теплові властивості і режими, родючість. Фізичні властивості характеризують ступінь окультурення й агроекологічний стан ґрунтового покриву. Негативні фізичні властивості ґрунтів є однією з причин проведення меліорацій ґрунтів. Погіршення фізичних властивостей ґрунтів призводить до розвитку деградаційних процесів, зниження родючості.

Гранулометричний склад – важлива генетична й агрономічна характеристика ґрунту, тісно пов'язана з властивостями ґрунтотворних порід. Він відображає їхню трансформацію в процесі ґрунтотворення, є одним з індикаторів змін, що відбуваються у ґрунті внаслідок антропогенного впливу (осушення, зрошення, рекультивація тощо) та різних умов сільськогосподарського використання ґрунтів.

Останніми роками гранулометричному складу ґрунтів Українського і Малого Полісся, як і іншим фізичним властивостям, не приділяють належної уваги. Фізичні властивості ґрунтів часто недооцінюють під час ведення землеробства, пов'язуючи отримання високих врожаїв головно з наявністю поживних речовин у ґрунті. Частково характеристика гранулометричного складу поліських ґрунтів наведена у працях П.В. Климовича, С.І. Веремеєнка, Л.А. Кульчицької, А.А. Кирильчука, Г.С. Підвальної, В.Г. Гаськевича 1–5, 7–10].

Питання трансформації гранулометричного складу ґрунтів під впливом антро-погенези розглянуте у працях С.П. Позняка, Ф.Р. Зайдельмана і А.П. Шварова, М.С. Сі-макової і В.Ю. Гельцер, В.Г. Гаськевича [3–6, 11, 12]. Дуже мало аналізують зміни гранулометричного складу ґрунтів у контексті розвитку деградаційних процесів. Тому

вивчення змін гранулометричного складу ґрунтів під впливом осушувальних меліорацій, деградаційних процесів, зумовлених цими змінами, є актуальним.

Гранулометричний склад, як консервативна характеристика ґрунту, успадкована ним від ґрунтотворної породи, досить стійкий як до зовнішніх, антропогенних, так і до внутрішньоґрунтових процесів. Для того, щоб суттєво змінилися вміст і співвідношення гранулометричних фракцій у межах генетичного горизонту чи у ґрунтовому профілі загалом, необхідний тривалий час окультурення або еволюції ґрунту.

Деградація грунтів

Осушувальні меліорації належать до факторів швидкої і глибокої трансформації просторової структури, ґрунтових режимів і процесів, які спричинюють зміни властивостей ґрунтів, у тому числі й гранулометричного складу.

Об'єктом досліджень є дерново-підзолисті, лучні та дернові ґрунти Малого Полісся. Предмет досліджень – гранулометричний склад ґрунтів, його трансформація в процесі осушення. У процесі дослідження гранулометричного складу ґрунтів Малого Полісся ми мали на меті виявити вектори змін гранулометричного складу ґрунтів різної генези під впливом тривалого осушення гончарним дренажем; з'ясувати вплив гранулометричного складу і змін, що відбуваються у ньому після осушення, на розвиток деградаційних процесів у ґрунтах, характер їхнього використання, екологічну ситуацію в регіоні, пов'язану з деградацією ґрунтів.

Зміни гранулометричного складу ґрунтів Малого Полісся, зумовлених тривалим осушенням та сільськогосподарським використанням осушених земель і пов'язаних з цим деградаційних процесів, досліджували у Ратинському і Підподільському природних районах на стаціонарних і напівстаціонарних дослідних ділянках. Використовували порівняльно-географічний, порівняльно-профільний, аналітичні й статистичні методи.

Для характеристики гранулометричного складу і визначення напряму змін для кожного типу досліджуваних ґрунтів закладали ґрунтові розрізи, максимально наближені до ділянок меліорації на глибину 200–250 см. Зразки для лабораторно-аналітичних досліджень відбирали з середини кожного генетичного горизонту. Гранулометричний склад визначали за методикою Н.А. Качинського з підготовкою зразків ґрунту до аналізу пірофосфатним методом у модифікації С.І. Долгова та А.І. Лічманової.

Гранулометричний склад ґрунтів Малого Полісся, сформованих на водно-льодовикових відкладах, відображає неоднорідність (шаруватість) порід: нижні горизонти ґрунту мають здебільшого легший гранулометричний склад, за винятком орзандових шарів, ніж верхні горизонти.

До осушення дерново-слабопідзолисті ґрунти мали зв'язнопіщаний і супіщаний, дерново-середньопідзолисті – супіщаний гранулометричний склад. Характерна особливість гранулометричного складу дерново-підзолистих ґрунтів – переважання дрібного та середнього піску і невисокий вміст фракцій пилу та мулу. Сума фракцій фізичної глини (частинки розміром менше 0,01 мм) в гумусово-елювіальному горизонті НЕ зв'язнопіщаних відмін становить 8,03 %, супіщаних – 16,23–17,0 % (табл. 1).

З глибиною по профілю вміст фізичної глини у зв'язнопіщаних ґрунтах поступово зменшується в ілювіальному та перехідному горизонтах і зростає в материнській породі. В ґрунтах супіщаного гранулометричного складу сума фракцій фізичної глини збільшується в межах ілювіального горизонту і поступово зменшується у перехідному горизонті та материнській породі.

Таблиця 1

Порівняння кількісних показників гранулометричного складу дерново-підзолистих ґрунтів

до і після осушення, %

Генетичні горизонти

Розмір фракцій, мм

фізична глина,

< 0,01

дрібний пил

0,005–0,001

мул

< 0,001

Х1

Х2

Х1- Х2

Х1

Х2

Х1- Х2

Х1

Х2

Х1- Х2

Дерново-слабопідзолисті зв'язнопіщані ґрунти на водно-льодовикових відкладах

НЕ

8,03

6,4

-1,63

2,84

1,6

-1,24

4,00

3,2

-0,80

Іе

7,92

5,6

-2,32

3,72

1,2

-2,52

2,73

2,1

-0,63

ІР

6,72

3,6

-3,12

3,05

0,4

-2,65

3,34

2,4

-0,94

Рі

6,53

4,4

-2,13

1,02

0,8

-0,22

2,82

2,8

-0,02

Р

16,19

17,9

+1,71

2,64

4,2

+1,56

10,75

11,6

+0,85

Дерново-слабопідзолисті супіщані ґрунти на водно-льодовикових відкладах

НЕ

17,00

10,8

-6,20

4,12

4,8

+0,68

11,00

3,6

-7,40

Еh

17,68

10,0

-7,68

1,92

4,4

+2,48

12,04

4,0

-8,04

Іе

14,12

13,0

-1,12

1,20

5,8

+4,60

10,08

7,8

-2,28

Ір

17,12

12,8

-4,32

6,20

3,2

-3,00

10,12

8,4

-1,72

Рі

13,40

6,0

-7,40

3,96

1,2

-2,76

8,40

4,0

-4,40

Р

14,64

14,8

+0,16

3,16

3,6

+0,44

10,22

8,8

-1,42

Дерново-середньопідзолисті супіщані ґрунти на водно-льодовикових відкладах

НЕ

16,23

10,4

-5,30

3,55

2,0

-1,55

11,56

4,8

-6,76

Еh

12,56

8,8

-3,76

4,72

2,8

-1,92

7,60

4,0

-3,60

Іе

17,40

15,6

-1,80

2,60

2,4

-0,20

11,88

9,6

-2,28

Ір

13,80

12,8

-1,00

1,56

3,8

-+2,24

5,24

4,9

-0,34

Рі

9,00

8,0

-1,00

3,08

2,0

-1,08

4,84

5,2

+0,36

Р

28,00

29,4

+1,40

10,20

9,6

-0,60

15,56

18,7

+3,14

Loading...

 
 

Цікаве