WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Радіоекологічна критичність ландшафтів - Реферат

Радіоекологічна критичність ландшафтів - Реферат

Отримані параметри міграції радіоцезію в ланці "ґрунт–рослина" для різних ПТК були використані нами для розроблення їхньої класифікації за ступенем радіологічної небезпеки.

В основу класифікації покладено такі ознаки ПТК: 1) місцеположення в рельєфі; 2) ґрунтова відміна та умови місцезростання; 3) флористичний склад рослинного покриву; 4) інтенсивність переходу 137Cs з ґрунту в природні та сіяні трави.

За описаними ознаками виділено сім класифікаційних категорій. Кожна з них об'єднує ПТК, які за сукупністю природних умов виявляють однакову інтенсивність біогенної міграції (акумуляції) 137Cs в ланці "ґрунт–рослина", що визначає однаковий ступінь їхньої радіоекологічної критичності.

Відносно низька радіоекологічна критичність властива для ПТК з неоглеєними дерново-підзолистими суглинистими ґрунтами, під травостанами із переважанням злакових видів. Ґрунти таких ПТК відзначаються найвищою природною родючістю досліджуваного регіону та сприятливими водно-фізичними властивостями. Вони характерні для ПТК, що займають підвищені, добре дреновані місцеположення, які характеризуються також відносно ліпшими умовами поверхневого стоку, а, отже, у довготерміновому аспекті мають додатковий потенціал самоочищення від радіонуклідів за рахунок горизонтального винесення останніх.

Для цих ПТК властиві найнижчі значення Кн 137Cs, проте вони становлять лише 19,4% земель Народицького району, виведених з використання через високі рівні радіоактивного забруднення.

Середню позицію в шкалі, що характеризує радіологічну критичність, займають ПТК дуже різні за своїм місцеположенням, родючістю ґрунтів та характером рослинного покриву. Так, до цієї категорії відносять високі заплави із дерновими алювіальними ґрунтами, а також піщані надзаплавні тераси та водно-льодовикові вододільні рівнини з відносно бідними дерново-підзолистими ґрунтами. На території Народицького району до цієї групи належить до 56% радіоактивно забруднених земель, що виведені із використання. За ознакою максимально інтенсивного надходження 137Cs в рослини найвищий ступінь радіоекологічної критичності властивий для ґрунтів знижених місцеположень гідроморфного характеру. До цієї групи належать алювіальні торфові та торфово-болотні ґрунти на низинних торфах низьких терас, заплав, западин під вологотравними травостанами. До критичних ландшафтів належить досить значна частина забруднених сільгосподарських земель Народицького району, переважно кормових угідь, яка становить, приблизно, 24,6% його території. За сукупністю природних умов ці ареали слід визнати мало придатними для використання навіть за відносно низьких рівнів забруднення.

Розроблена класифікація дає змогу згрупувати наявне різноманіття ПТК, які є на території модельного району, різноманітними антропогенними модифікаціями в обмежену кількість однотипних за ступенем радіоекологічної критичності класифікаційних одиниць. Переваги цієї класифікації полягають у більш точній прив'язці її до природних умов на рівні ґрунтової відміни, урочища, ботанічної площадки. Вона більш однозначно відображає зв'язок між поведінкою радіонукліда та природними чинниками середовища. При її розробленні було застосовано підходи та методики радіо-

екологічних та ландшафтних досліджень. Таке конструктивне поєднання різних наукових підходів дало змогу більш адекватно і достовірно оцінити вплив природних умов на інтенсивність накопичення радіоцезію рослинами.

Опрацьована класифікація становить основу практичного застосування під час розв'язання прикладних задач, які потребують знань про умови біогенної міграції радіонуклідів. Радіологічна класифікація агроландшафтів узгоджується з легендою базової ландшафтної карти, що дає мажливість картографувати просторовий розподіл кількісних показників критичності. Це здійснюється шляхом екстраполяції експериментальних даних, які характеризують радіологічну критичність ПТК, на ландшафтній основі засобами геоінформаційних систем.

Аналіз закономірностей просторового розподілу показників радіологічної критичності на ландшафтній основі являє собою типову задачу екстраполяції. Відповідно до традицій нашої наукової школи, розв'язання цієї задачі основується на таких необхідних передумовах: наявність базової ландшафтної карти – основи; обґрунтування ландшафтної залежності об'єкта дослідження; ландшафтна репрезентативність сітки пробовідбору; ландшафтна паспортизація точок та процедур пробовідбору.

Отже, оцінка радіологічної критичності території на ландшафтній основі із застосуванням елементів GIS та GPS – технологій відкриває нові можливості у галузі оцінки радіоекологічної ситуації на радіоактивно забрудненій території.

Отримані результати були застосовані для оцінки та прогнозування забруднення сільськогосподарської продукції, вибору оптимальних сценаріїв реабілітації, виведених із використання внаслідок радіоактивного забруднення земель, та визначення пріоритетів реабілітаційних заходів у Народницькому районі Житомирської області. Далі відкриваються перспективи для аналізу потоків біогенної міграції радіонуклідів під впливом фенотичних та гідрометеорлогічних чинників, оцінки внеску критичних ПТК у формування дози опромінення населення, що проживає на забрудненій території, для розв'язання інших комплексних радіоекологічних задач наукового та прикладного характеру, які пов'язані із оцінкою запасів біологічно доступних радіонуклідів та радіоекологічної ємності ландшафтів.

Джерела

  1. ↑ Дані Курчатовського інституту про розподіл палива і стан укриття(рос.)

  2. ↑ Поведінка залізобетонних конструкцій при аварії на ЧАЕС(рос.)

  3. Чернобыльские зарисовки Ю. Б. Андреев (рос.)

  4. ↑ Інформація про аварію на Чорнобильській АЕС і її наслідки, підготовлена для Магате". "Атомная енергия", № 5, листопад 1986 р.(рос.)

  5. ↑ International Nuclear Safety Advisory Group. Summary Report on the Post-Accident Review on the Chernobyl Accident. Safety Series No. 75-INSAG-1. IAEA, Vienna, 1986 (англ.)

  6. аб Міжнародне агентство по атомній енергії. Чорнобильська аварія: доповнення до Insag-1. Серія видань по безпеці № 75-INSAG-7. МАГАТЕ, Відень, 1993.(рос.)

  7. ↑ Щербак Юрій Миколайович Чернобыль(рос.)

  8. аб А. С. Дятлов. Чернобыль. Как это было.(рос.)

  9. ↑ National Geographic. (2004) Meltdown in Chernobyl. Відео (англ.)

  10. ↑ Щербак Юрій Чорнобиль (1987) (Сторінка 54)

  11. ↑ Стаття Tchernobyl, 20 ans aprs 2006-04-24 з сайту rfi.fr}}

  12. аб TORCH report executive summary. Квітень 2006 (сторінка№ 3)(англ.)


 
 

Цікаве

Загрузка...