WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Радіоекологічна критичність ландшафтів - Реферат

Радіоекологічна критичність ландшафтів - Реферат

Реферат на тему:

Радіоекологічна критичність ландшафтів

Одним із напрямів ефективного застосування ландшафтного підходу до розв'язання наукових та прикладних задач комплексного характеру стала радіоекологія. Цьому сприяло те, що радіоактивно забрудненими внаслідок Чорнобильської катастрофи стали території Київського та Житомирського Полісся, різні за ландшафтною структурою та за сукупністю умов міграції радіонуклідів.

Вже протягом перших років після аварії з'ясувалося, що серед природних територіальних комплексів радіоактивно забруднених територій трапляються такі, що за рівних умов забруднення виявляють, порівняно з іншими, значну інтенсивність біогенної міграції та акумуляції радіонуклідів шляхом їхнього залучення до харчових ланцюгів. Як наслідок, такі ПТК, господарське та рекреаційне використання яких сприяє зростанню дозових навантажень на населення, можна вважати радіоекологічно критичними. Водночас, їхня критичність зумовлена не стільки високими рівнями забруднення, як сукупністю ландшафтно-геохімічних умов, що визначають накопичення радіонуклідів біотою.

На сьогодні накопичено значний досвід у галузі вивчення і оцінки механізмів кореневого засвоєння радіонуклідів деревними видами та польовими культурами. Менше висвітленим лишається питання міграції радіонуклідів у системі "ґрунт – рослина" для лучних ценозів, які відіграють роль важливої ланки на шляху надходження радіонуклідів із забрудненого ґрунту через м'ясо та молоко в організм людини.

Лучні ценози забезпечують значний внесок у формування дози внутрішнього опромінення населення як у перший, так і у віддалений післяаварійний періоди, оскільки вони є одним із основних джерел кормів у нашому тваринництві. Так, за однакових рівнів щільності забруднення ґрунтів, питома активність 137Cs в сіні (і відповідно у молоці) може відрізнятись в 10–30 разів залежно від типу лук. Одночасно, лучні ценози характеризуються значною різноманітністю видового складу та умов місцевиростання, що зумовлює значні відмінності в інтенсивності кореневого засвоєння радіонуклідів. Висока варіабельність у накопиченні 137Cs їхньою фітомасою зумовлена генетико-морфологічними та фізико-хімічними властивостями ґрунту, а також типом рослинності, тому цей процес можна вважати ландшафтно зумовленим.

Карта радіоактивного забруднення ізотопом цезію-137:██ Закриті зони (більше 40 Кі/км2)██ Зони постійного контролю 15-40 Кі/км2██ Зони періодичного контролю 5-15 Кі/км2██ Неназвані зона 1-15 Кі/км2

Ідентифікація радіоекологічно критичних, тобто особливо небезпечних, ПТК і визначення можливості їхнього подальшого раціонального використання дає змогу

впливати на процес формування дози внутрішнього опромінення населення забруднених територій.Застосування ландшафтного підходу для розв'язання такої багатопланової задачі зумовлене тим, що саме взаємодією сукупності природних компонентів визначається характер потоків радіонуклідів харчовими ланцюгами. Ландшафт тут виступає як взаємопов'язана сукупність рельєфу, ґрунтотвірних порід із їхнім літологічним складом, умов місцезростання, ґрунтів та біоти, що разом визначають інтенсивність кореневого надходження радіонуклідів. Встановлення залежності цього процесу від сукупності ландшафтних чинників дає змогу використовувати коефіцієнти накопичення радіонуклідів фітомасою як кількісний показник інтенсивності накопичення 137Cs рослинами, і, водночас, як критерій ідентифікації та класифікації радіоекологічно критичних ПТК. З цією метою слід застосовувати ландшафтну основу для візуалізації та просторової екстраполяції значень коефіцієнтів.

Радіоактивно забруднена значна частина Українського Полісся суттєво змінила систему традиційного землекористування цього регіону. Виникла необхідність вивчення та оцінки особливостей просторового розподілу Кп за елементами ландшафтної структури та закономірностей формування його значень під впливом сукупності природних чинників.

Багаторічні експериментальні дані з визначення характеру залежності між питомим вмістом 137Cs у рослинах та щільністю забруднення ґрунту, а також кількісна та якісна оцінка режимів зволоження і гранулометричного складу ґрунту та типу рослинності як чинників інтенсивності кореневого надходження радіонуклідів засвідчили, що ПТК можуть значно відрізнятись за здатністю накопичувати радіонукліди у фітомасі своїх ценозів. За цими критеріями нами розроблена класифікація ПТК ступеня їхньої радіоекологічної критичності. В основу класифікації покладено такі ознаки: розміщення в рельєфі, ґрунтовий покрив, тип умов місцезростання, антропогенна модифікація ПТК та флористичний склад ценозу. Інтенсивність переходу 137Cs з ґрунту у фітомасу визначалася передусім для ценозів природних та сіяних трав, які відіграють важливу роль у формуванні дозових навантажень.

Для одержання вихідних даних і дальшої оцінки параметрів міграції 137Cs в ланці "ґрунт–рослина" закладали ландшафтно репрезентативну реперну сітку точок пробовідбору, якою було охоплено основні лучні антропогенні модифікації фонових та субдомінантних ПТК, різні за ґрунтово-рослинним покривом та умовами місцезростання, характерні для радіоактивно забруднених земель Народицького району Житомирської області, і, водночас, типові для всього Українського Полісся.

Пробовідборами були охоплені 43 типових елементи ландшафтної структури рангу фації, за різних рівнів забруднення ґрунту 137Cs (від 20 до 5000 кБкм-2), різних за ґрунтовим покривом (більше 20 ґрунтових відмін), зокрема, за механічним складом і ступенем оглеєння ґрунтів, та їхньою антропогенною трансформацією, з перевагою того чи іншого природного, напівприродного або культурного рослинного покриву. Це забезпечило репрезентативність зібраного матеріалу за ознаками ландшафтних умов та рівнів забруднення. Експериментальні роботи на досліджуваній території проводили у весняно-літні періоди 1998–2001 рр. Було відібрано 441 усереднену пробу ґрунту і стільки ж спряжених проб трав'янистої рослинності. Під час пробовідборів проведено ландшафтну паспортизацію всіх точок пробовідбору, визначено їхні географічні координати засобами глобального геопозиціонування (GPS).

Дотримання усіх умов при виконанні експериментальних робіт дало змогу зібрати вихідні дані, придатні для дальшого оброблення та інтерпретації засобами ГІС. Таким чином, було встановлено, що максимальні значення коефіцієнта переходу радіонукліда в травостій характерні для знижених ПТК гідроморфного ряду, з торфово-болотними ґрун-

тами. Значення коефіцієнта переходу 137Cs в травостій з цих ґрунтів сягають 3,0–10,0 Бккг-1/кБкм-2 для сіяних трав та 10,0–40... Бккг-1/кБкм-2 для лучних ценозів. Високі значення КП137Cs відмічено і для дернових глейових ґрунтів під вологотравними луками, що свідчить про вагомий вплив гідрологічного режиму ґрунту на рухливість 137Cs у лучних ценозах. Низькі рівні накопичення 137Cs характерні для травостоїв на автоморфних ґрунтах надзаплавних терас та моренно-воднольодовикових рівнин.

Loading...

 
 

Цікаве