WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Ніша ландшафтознавства в полі культури та місце Львівської ландшафтознавчої школи в ній - Реферат

Ніша ландшафтознавства в полі культури та місце Львівської ландшафтознавчої школи в ній - Реферат

Реферат на тему:

Ніша ландшафтознавства в полі культури та місце Львівської ландшафтознавчої школи в ній

Поняття ландшафту не слід вважати як таке, що належить тільки географії й, навіть, тільки науці. За своїм змістом воно є набагато ширшим й охоплює такі області культури, як поезія, живопис, психологія, філософія, політика тощо. Хоча "система" та "ландшафт" – різні поняття, та за рівнем своєї загальності вони одного порядку. Про це свідчить як дедалі ширше використання терміна "ландшафт" у культурі (так би мовити його експансія у цьому полі), так і намагання самих географів-ландшафтознавців осмислити предмет їхніх досліджень у загальнокультурному значенні, вивести ландшафт з поля наукової географії у загальне поле людської культури [3, 2, 4].

Ніша, яку займає поняття "ландшафт" у полі людської культури, зображена на рис.1.

Форма, яку займає ніша ландшафту в полі культури, є не компактною, а доволі розгалуженою. Можна, однак, виділити два ядра цієї ніші, від яких, мов промені, відгалужуються різні напрями інтерпретації ландшафту і відповідні їм напрями його пізнання. Одним із цих ядер є еколого-географічне тлумачення ландшафту (на перетині географії та екології, див. рис. 1), а другим – його естетичне тлумачення (на перетині географії та мистецтва на рис. 2). Ці ядра не ізольовані: між ними пролягає широкий місток "психолого–соціо–філософського" тлумачення та пізнання ландшафту.

Охоплюючи значний сегмент людської культури та розвиваючись у таких різних його частинах, як пейзажна поезія та фізична географія, поняття ландшафту неминуче набуло різних інтерпретацій. Ці інтерпретації виявилися настільки відмінни-

Рис.1. Ніша поняття "ландшафт" у полі людської культури

ми, що деякі дослідники взагалі поставили під сумнів існування ландшафту як поняття [1]. Інші ж науковці намагалися впорядкувати існуючі інтерпретації ландшафту, виділивши їхні певні типи [7, 8]. Наша версія подібної типології наведена в таблиці.

Розгляд описаних інтерпретацій ландшафту дає змогу виявити деяку "інваріантну частину" цього поняття, тобто сукупність ознак, які наявні у будь-якій його інтерпретації. Цих інваріантних (щодо інтерпретацій) ознак можна виділити чотири: 1 – основою ландшафту є деякий простір, причому замкнений (з явними чи уявними межами); 2 – цей простір упакований елементами, які різняться за своїм місцем у ньому; 3 – упакування елементів не є випадковим, а є характерною конфігурацією, що визначається зв'язками між місцями, які ці елементи займають; 4 – риси цієї конфігурації не приховані, а створюють образ, за яким можна бачити глибинну сутність цього простору.

В усіх означеннях термінам "простір", "елемент", "місце", "зв'язок" надається саме загальне значення. Їх можна інтерпретувати по-різному й отримувати відповідні інтерпретації ландшафту. Вони, в свою чергу, визначають відмінності та подібності між різними науковими школами ландшафтознавства, які на цих тлумаченнях основані.

Групи інтерпретацій ландшафту

Індекс

Групи інтерпретацій

Область використання

Природничі інтерпретації

N 1

Територія, що зберегла свій первісний природний вигляд

Побутові інтерпретації

N 2

Ландшафт як територіальний комплекс, утворений взаємодією компонентів природи

Традиційне радянське ландшафтознавство

N 3

Простір, закономірно організований потоками речовини та енергії

Ландшафтна екологія

N 4

Ланка в ряду рівнів організації природи, один із способів її системної організації

Теорія ієрархій, теоретична екологія

Соціо-природознавчі інтерпретації

SN 1

Комплекс (система), утворений взаємодією природи, людини та господарства

Нееф, "родове" тлумачення ландшафту

SN 2

Територіальний комплекс (система), утворений тілами природного та антропогенного походження

Антропогенне ландшафтознавство, ландшафтна архітектура

SN 3

Простір із специфічною взаємодією людської культури та природи

Зауер, Відаль, культурна географія

SN 4

Ландшафт як середовище існування людини

Поведінкова географія

Соціо-функціональні інтерпретації

SF 1

Ландшафт як територія, специфічна за соціальними та економічними функціями

Територіальне планування

SF 2

Ландшафт як соціально-історичне утворення

Неомарксистська географія

SF 3

Ландшафт як результат естетичного та функціонального впорядкування території

Ландшафтна архітектура, побутові інтерпретації

Перцепційні інтерпретації

P 1

Територія, що сприймається людиною як цілісність

Побутові інтерпретації, французька географія

P 2

Візуальний образ території

Побутові інтерпретації, перцепційна географія,

P 3

Ментальний образ простору

Психологія

P 4

Естетична категорія, територія, конфігурація елементів якої викликає почуття естетичного задоволення

Естетика, побутові інтерпретації

P 5

Ландшафт як сукупність місць, що мають морально-етичні цінності

Гуманістична географія, феноменологія

Визначають простір за різними ознаками. Серед них виділяють декілька, інтерпретація яких суттєво окреслює і тлумачення поняття ландшафту загалом. Насамперед до цих ознак належить ступінь "фізичної конкретності" простору. Однією крайньою точкою виміру простору є уявлення ландшафту як конкретної ділянки земної поверхні, що має свої межі. На іншому полюсі – інтерпретація простору, як категорії, що не має ані своїх фізичних меж, ані місцеположення. Решта

інтерпретацій ландшафту знаходяться між цими двома полюсами. Отже, ступінь тілесності простору та ступінь його локалізованості є тими характеристиками, відповідне тлумачення яких визначає інтерпретацію ландшафту. Зв'язок між цими інтерпретаціями й їхнє положення у полі ландшафтознавчого пізнання ілюструє схема на рис. 2.

Рис. 2. Співвідношення інтерпретацій ландшафту за тлумаченням простору.

Індекси – позначення груп інтерпретацій ландшафту у табл.1. N2-а, N2-b, N2-с – відповідно: індивідуальна (регіональна), типологічна та інтерпретація ландшафту як загального поняття SN3-a – інтерпретація Відаля SN3-b – інтерпретація К. Зауера P3-a – інтерпретація у феноменології ландшафту, P3-b – психологічні інтерпретації ландшафту

Як видно із рис. 2, тлумачення ландшафту львівськими географами (воно позначене індексом N2-a) є доволі "екстремальним", бо займає крайню позицію й у ряді "тілесності" простору й у ряді його локалізованості. Львівські ландшафтознавці не визнають ні того, що ландшафт може бути нематеріальним, ні того, що він може бути неприв'язаним до території. У цьому відношенні інтерпретація ландшафту львів'янами подібна до поглядів на ландшафт, що побутують у ландшафтній архітектурі (SF 3) та перцепційній географії (Р 2).

Таке саме екстремальне положення львівська ландшафтознавча школа займає й у площині, що описує різні тлумачення ландшафту з погляду на природу меж простору і у просторі (рис. 3). Щоправда, у цій площині погляди львів'ян на ландшафт (а саме: його межі чіткі, лінійні, виділяються за жорсткими правилами) змикаються не з поглядами перцепційних географів, а з поглядами фахівцями з територіального планування (SF 1).

Рис. 3. Співвідношення інтерпретацій ландшафту за тлумаченням ними меж (індекси – позначення інтерпретацій ландшафту у табл.1)

Упакування простору.В різних тлумаченнях ландшафту простір заповнюється по-різному. Його елементами, наприклад, можуть бути територіальні ділянки, з яких складається ландшафт, частини його "вертикальної структури", процеси, відчуття, місця, що несуть певні значення та цінності тощо. З усіх рис елементів простору дві мають найбільше значення для інтерпретації ландшафту: наскільки тілесно тлумачиться елемент ландшафту та наскільки враховуються антропогенні утворення як складові ландшафту.

Інтерпретація ландшафту львівськими географами, наприклад, ґрунтується на тому, що до складу його елементів мають бути віднесені лише тіла природного походження. "Антропогенне ландшафтознавство" Ф. Мількова та розуміння ландшафту К. Зауера до цього складу долучають також тіла, створені та модифіковані людиною. У gographie humaine ландшафт включає також нематеріальні елементи (історичну долю, політичний устрій, культурні впливи тощо). Ще більш дематеріалізований характер мають елементи ландшафту в його поетичних інтерпретаціях: ландшафт може містити такі елементи, як смуток, гармонію, велич, жах, таїну тощо. Рис. 4 є упорядкуванням тлумачень ландшафту в полі, осями якого і є дві вказані особливості елементів та їхнього складу.

Loading...

 
 

Цікаве