WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Верхньоплейстоценова фауна молюсків палеолітичної стоянки Молодове V - Реферат

Верхньоплейстоценова фауна молюсків палеолітичної стоянки Молодове V - Реферат

Реферат на тему:

Верхньоплейстоценова фауна молюсків палеолітичної стоянки Молодове V

Територія Подільського Придністер'я багата на палеолітичні пам'ятки середнього і пізнього палеоліту. Зокрема, тут розташовані європейського значення стоянки Молодове І і V, Кормань ІV, Кертоси, Стінка та ін. Окремі з них відомі ще з першої третини (Молодове І), інші з середини ХХ століття. На цих стоянках працювали такі відомі археологи, як О. Черниш і М. Анісюткін, геологи і палеогеографи І. Іванова, В. Мотуз, С. Губін, Н. Ренгартен, Н. Боліховська, Г. Пашкевич та ін. [3, 4, 6, 8–10]. У 70–80-х роках ХХ ст. вийшла серія монографій, присвячених окремим стоянкам, палеогеографічним умовам проживання на них давньої людини. Питанню екології палеолітичної людини присвячені також праці І. Іванової [5].

Артефакти на згаданих палеолітичних стоянках залягають у відкладах лесово–ґрунтової серії, яка часто має сліди делювіального перевідкладення. Потужність їх, залежно від розташування стоянки, коливається у межах 3–10 м, а подекуди й більше. Оскільки ці відклади є практично повсюдно карбонатними, то вони містять значну кількість фауни молюсків. Аналіз цієї фауни дав змогу І. Івановій та В. Мотузу відтворити окремі риси палеогеографічної обстановки часу формування лесово–ґрунтової серії і, відповідно, палеолітичної людини.

Упродовж 1998–1999 рр. міжнародна археологічно–геологічна експедиція провадила розкопки на палеолітичній стоянці Молодове V, розташованій на правому березі Дністра поблизу с. Братанівка Сокирянського р--у Чернівецької обл. (рис. 1). До комплексу виконуваних робіт належали і малакологічні. Дослідники мали на меті порівняти отриману фауну з результатами попередніх досліджень, а також відтворити природні умови формування досліджуваної пачки відкладів. Ми розглянемо фауну молюсків, виявлену у відкладах з мустьєрськими палеолітичними горизонтами, які відповідають у часовому зрізі першій половині в'юрму.

Викопну фауну молюсків району палеолітичної стоянки Молодове V висвітлено у працях І. Іванової і В. Мотуза [9]. В. Мотуз на підставі проб, відібраних у ході археологічних робіт експедицією під керівництвом О. Черниша, детально проаналізовано викопну малакофауну окремих стратиграфічних горизонтів. Дослідник опробував усю товщу відкладів, які вкривають другу надзаплавну терасу Дністра – від еему до голоцену, визначив близько 50 видів та підвидів викопних гастропод. Він зазначив, що у період формування мустьєрських культурних шарів (12–10а за схемою О. Черниша [9] ) у фауні домінували убіквісти – види, які проживають у широких за діапазоном температур та вологості умовах. Це, зокрема, такі види, як Succinea oblonga elongata Sandb. i Pupilla muscorum L. Також він виявив, що керівними для цих горизонтів були холодолюбні (кріофільні) види, такі як Columellacolumella Mart. і Vallonia tenuilabris Al.Br., що свідчить про холодні умови формування лесово-ґрунтової товщі. Щодо ценозів, які сформувалися в час нагромадження товщі, то визна-чальними для них можна вважати такі види: Pupilla muscorum L., Pupilla sterri Voith., Vallonia pulchella Mll., Vallonia costata Mll., Vallonia tenuilabris Al.Br. – індикатори відкритих просторів, Columella edentula Drap., Clausilia dubia Drap., Eucunulus fulvus Mll. та інші, які проживали в затінених місцях. Кліматичні умови, у яких відкладалася лесова товща, за даними В. Мотуза, часто і різко змінювалися під впливом неодноразових похолодань і потеплінь упродовж останнього зледеніння.

Під час малакофауністичних досліджень ми відібрали 18 проб з усіх горизонтів, виділених геологом А. Богуцьким. Для опису розрізу (рис. 2) використали стратиграфічну схему, приведену у табл. 1 [1, 12]. До мустьєрських шарів належать зразки з першого по дев'ятий, склад яких наведено у табл. 2. Інтерпретацію малакофауни виконано за допомогою праць [2, 7, 11, 13].

Рельєф стоянки (розташування на схилі другої тераси Дністра [9]) не виключає переміщення матеріалу вниз по схилу і, відповідно, його змішування. Тому треба враховувати імовірність цих процесів протягом усього часу формування лесово-ґрунтової пачки – можливе домішування видів, які були знесені з вищих ділянок долини.

Таблиця 1

Горизонти і підгоризонти верхнього плейстоцену Волино–Поділля [12]

Стратиграфія лесово–ґрунтової серії

Киснево–ізотопні стадії

горизонти

підгоризонти

Сучасний ґрунт

1

Верхній горизонт верхньоплейстоценових лесів

Лес

2

Похований діяльний шар – красилівський

Лес

Соліфлюкційний шар (рівень оглеєння, викопний ґрунт) – рівненський

Лес

Похований діяльний (соліфлюкційний) шар

Дубнівський викопний ґрунт

3

Нижній горизонт

верхньоплейстоценових лесів

Лес

4

Похований діяльний (соліфлюкційний) шар

Горохівський викопний ґрунтовий комплекс

Ґрунт другої (степової) фази ґрунтотворення

5а–с

Ґрунт першої (лісової) фази ґрунтотворення

Таблиця 2

Фауна молюсків мустьєрських культурних шарів палеолітичної стоянки Молодове V

Вид

Номер проби

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Succinea oblonga elongata Sandb.

73

44

105

293

65

53

91

172

1

Succinea putris L.

7

Pupilla muscorum loessica Lžk.

37

4

35

9

Pupilla muscorum L.

303

312

206

790

233

47

11

16

4

Pupilla sterri Voith.

10

10

Columellacolumella Mart.

2

74

12

2

10

4

Vallonia pulchella Mll.

3

8

33

23

91

3

4

8

12

Vallonia costata Mll.

90

Vallonia tenuilabris Al.Br.

197

120

10

68

37

27

9

23

Trichia hispida L.

15

12

14

1

2

4

6

15

Clausilia dubia Drap.

1

Eucunulus fulvus Mll.

7

3

Carychium tridentatum (Risso)

1

Сochlicopa sp.

1

Усього

635

508

372

1292

532

153

139

229

33

Отримана фауна молюсків дає змогу зробити такі палеокліматичні інтерпретації щодо часу формування досліджуваної товщі.

Головними видами, які утворюють малакологічний комплекс проби 1, є Pupilla muscorum L. (47,7%) і Vallonia tenuilabris Al.Br. (31,0%). Значну частину фауни становлять холодолюбні види. До них належить Vallonia tenuilabris Al.Br., Pupilla loessica Lžk., їхній сумарний відсоток сягає 36,8. Вид Pupilla loessica Lžk. свідчить про процес еолової акумуляції лесового матеріалу. Наявність видів Succinea oblonga elongata Sandb. і, особливо, Succinea putris L. (сумарна частка їх становить 12,6) є ознакою досить значної зволоженості території. Вся фауна засвідчує, що на той час характерними для досліджуваної території були відкриті холодні біоценози, можливо, так звані тундролуки і тундростепи.

Loading...

 
 

Цікаве