WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Методи ландшафтного картографування з використанням ГІС та інших комп’ютерних технологій - Реферат

Методи ландшафтного картографування з використанням ГІС та інших комп’ютерних технологій - Реферат

Скануючи растрові матеріали з метою створення нових інформаційних шарів, слід враховувати вимоги програмного забезпечення, на якому буде проводитись їхнє дальше комп'ютерне оброблення. Так, для векторизації топографічних карт з використанням програмного пакета Easy Trace Pro, мінімальна рекомендована роздільна здатність сканування становитиме 300–400 пікселів на дюйм.

Сучасні програмні засоби ГІС підтримують широкий набір форматів растрових графічних файлів. На практиці найчастіше використовують формати JPEG, PCX, TIFF та BMP. Вони мають різний рівень стиснення та алгоритм кодування растрової інформації, що позначається на розмірах файлів.

На рисунку 2 зображено розміри файлів фрагментів 10 х 10 см кольорової топографічної карти (16-bit в гамі RGB) і чорно-білого аерофотознімка (8-bit в гаммі 256 градацій сірого кольору) зі збереженням різних растрових форматів.

Географічну прив'язку (реєстрацію) сканованих растрових матеріалів проводять за допомогою спеціальних модулів програм ГІС. Найчастіше використовують два методи реєстрації:

– реєстрацію за контрольними точками з відомими координатами;

– інтерактивну реєстрацію за готовим прототипом (image to image registration).

Рис. 2. Розмір файлів растрових зображень залежно від формату

Для реєстрації планшетів топографічних карт, як правило, достатньо п'яти точок прив'язки – чотири кутові і контрольна, яку ставлять у центрі планшета. Для прив'язки картографічних растрових матеріалів, які не мають кутових координат і топографічної сітки, можна використати точки, отримані за допомогою GPS-приймача, або ж застосувати другий метод реєстрації – за готовом прототипом. Як прототип можна використовувати прив'язані раніше топографічні карти або спеціальні матеріали аерокосмічного знімання – цифрові ортофотокарти.

У разі використання матеріалів аерокосмічного знімання виникає проблема усунення геометричних викривлень, зумовлених проекцією знімання, рельєфом, змінами висот і кутів нахилу знімальних апаратів та інших. Процес виправлення цих викривлень має назву орторектифікації (Lillesand, Kiefer, 1995). Вона здійснюється з використанням спеціалізованих програмних пакетів для оброблення таких даних дистанційного зондування, як ENVI, ERDAS IMAGINE, ER Mapper, PCI та багатьох інших.

Для більш ефективного використання сканованих растрових ландшафтних карт засобами ГІС, виникає необхідність їхньої конвертації з растрового у векторний формат, тобто їхньої векторизації. Існують три види векторизації: автоматична, напівавтоматична й мануальна. За відсутності таких спеціальних апаратних засобів, як дигітайзер, векторизація проводиться за допомогою спеціалізованих програм-векторизаторів, найбільш відомими з них є Easy Trace Pro, EasyVec та MapEdit. Як засвідчує наш досвід, незважаючи на бурхливий прогрес у розвитку та вдосконаленні програмного забезпечення, результати автоматичної та напівавтоматичної векторизації з використанням цих програм ландшафтних карт залишають бажати ліпшого. Виграш у швидкості проведення програмної векторизації повністю нівелюється дальшими часовими і трудовими затратами на редагування і доведення отриманих векторних полігонів. У той же час, мануальна векторизація за сканованою і прив'язаною растровою ландшафтною картою, з використанням стандартних засобів редагування програм MapInfo або ArcView, дає змогу отримати векторні карти значно більшої якості і повністю компенсує витрачений час.

Використання ДДЗ і GPSу польових дослідженнях. Сучасні комп'ютерні та ГІС-технології відкривають нові можливості під час польових ландшафтних дослідженнях і водночас висувають нові вимоги до матеріалів досліджень. Насамперед це пов'язано із можливостями точної географічної прив'язки об'єктів польових спостережень – положення точок, лінійних та площинних об'єктів, безпосередньо у полі, засобами глобального супутникового геопозиціонування (GPS). Ці перспективи донині ще недостатньо вивчені і оцінені, як і можливості вивчення еволюції ПТК з використанням матеріалів повторного космічного знімання та аналітичних засобів ГІС.

Розпочаті польові підсупутникові дослідження радіоактивно забруднених ландшафтів Київського Полісся якраз мають на меті опрацювання методичних задач вивчення морфологічної структури та еволюції ПТК із використанням засобів ГІС та GPS.

Рис. 3.Блок-схема робочого місця для укладання ландшафтної карти з використанням засобів ГІС

Розроблення проекту робочого місця укладача ландшафтної карти, що використовує засоби ГІС. Сучасні програмні засоби дають можливість, використовуючи різноманітні геопросторові дані, одночасно виводити їх на монітор комп'ютера у різних поєднаннях у кількох вікнах перегляду, відображати в цих вікнах результати редагування, масштабування та аналізу даних за допомогою програмних модулів, створених із використанням інтегрованих мов програмування. На часі постановка задачі опрацювання робочого місця географа-ландшафтознавця, що використовує засоби ГІС. Блок-схема такого робочого місця зображена на рисунку 3.

Такий підхід надає можливість укладати ландшафтну карту, водночас використовуючи кілька інформаційних картографічних блоків, якими можуть слугувати растрова топографічна карта-основа, набір тематичних карт, включаючи раніше укладені ландшафтні карти, матеріали аерокосмічних знімань, додаткові векторні шари спеціальної інформації тощо.

Висновки. Розроблені методологічні підходи до комп'ютерного ландшафтного картографування основані на використанні переваг комп'ютерної техніки та засобів GPS. Серед них – нові можливості масштабування, корегування, використання і зберігання фондових матеріалів та результатів дистанційного зондування; збирання та прив'язки даних польових досліджень, побудови, корегування, оформлення і подання картографічного зображення. Зокрема, опрацьовано і випробувано варіанти методики укладання ландшафтної карти безпосередньо у комп'ютерному форматі із використанням топографічної основи, аеро- та космічних знімків.

Використана література

  1. ДеМерс М.Н. Географические информационные системы. Основы. М., 1999.

  2. Lillesand T.M., Kiefer R.W. Remote Sensing and Image Interpretation // New York: John Wiley & Sons, 1995.

Loading...

 
 

Цікаве