WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Передгірні комплекси як особливий клас ландшафтів - Реферат

Передгірні комплекси як особливий клас ландшафтів - Реферат

Реферат на тему:

Передгірні комплекси як особливий клас ландшафтів

Передгірні території своєрідні i специфічні природні утворення. Вони тісно пов'язані з гірськими та рівнинними й виступають ніби з'єднуючою ланкою, або "коридором" обміну речовини та енергії. Враховуючи специфіку просторово-позиційного положення й процеси, що проходять у ландшафтних системах (ЛС) цих територій, їхня класифікаційна приналежність є дискусійною серед ландшафтознавців. У різний час і різними авторами передгірські ландшафти розглядались як у класі гірських ландшафтів, так і як окремий, самостійний клас.

Однi вiдносять їх до складу гiрських країн [4, 5]. Цією групою авторiв передгiрськi ландшафти розглядаються як висотнi ландшафтнi зони; ландшафтнi рiвнi тощо. Інші розглядають передгiр'я у складi двох класів – низькогiрно-передгiрного i пригiрського [9,7]. Однак вони сходяться в одному: передгiр'я – це складова частина ландшафтiв гiрських країн.Такої ж думки дотримується О.Г. Ісаченко [6], зазначаючи, що суміжні з платформенними рівнинами території, ландшафти яких типологiчно вiдносять до рiвнинного класу, необхідно розглядати у складі гірських країн на рiвнi особливих ландшафтних областей.

Ф.М. Мiльков [11] вважає, що рiвнини i гори є самостiйними регiонами, а їхні сумiжнi комплекси (передгiр'я), які тiсно пов'язанi генезисом i взаємодіють між собою, належать до парагенетичних ландшафтів. Згодом, Ф.М. Мiльков [12], класифікуючи наземні ландшафти, описує чотири класи: рiвниннi, гiрськi, передгiрнi i мiжгiрно-котловиннi. На віднесення передгірських ландшафтів до окремого класу вказували різні автори як в Україні, так і за її межами [2, 3, 8, 9, 12]. Однак ними не обґрунтовано виділення ландшафтів передгірських територій в окремий клас. Частково обґрунтованою щодо класифікації передгірських ландшафтів є позиція Ф.А. Максютова [9].

Специфічність передгірних ЛС простежується в тому, що тут проявляється інтерференція чинників ландшафтогенезу прилягаючих рівнин і гірських територій. Саме контактне положення між горами й рівнинами надає їм рис як тих, так i iнших.

У формуванні ландшафтів передгірських територій важлива роль відводиться бар'єрному ефекту гiр, що проявляється збільшенням річних сум опадів i пониженням (порівняно з суміжними рівнинами) температури повітря. Як наслiдок, ландшафти прилягаючих до гiр передгiр'їв суттєво вiдрiзняються коефiцiєнтом зволоження (в бiк збiльшення) вiд ландшафтiв сусiднiх рiвнин. Величина бар'єрного ефекту в опадах Буковинського Передкарпаття становить 47,4%.

У той же час від сусідніх низькогір'їв передгір'я відрізняються меншою кількістю опадів та характером температурного режиму. Щодо температурного режиму, то тут мають місце такі закономірності, яких немає у сусідніх регіонах. У зимові місяці в інтервалі висот 200–400 м простежується підвищення температури в межах від 0,8 до 0,6оС на кожні сто метрів. Влітку зниження температури повітря з висотою у приземному шарі відбувається набагато інтенсивніше, ніж у низькогір'ї [1]. Бар'єрний ефект гiрських систем проявляється не тільки в клiматичному, а й в гiдрологiчному, геолого-геоморфологiчному, бiотичному i ландшафтному напрямах. Сила впливу i їхнє проявлення залежать вiд просторово-позиційних чинників, висоти гiрської системи тощо.

Вплив бар'єрного ефекту гір на формування ЛС Буковинського Передкарпаття пiдсилюється за рахунок лiто–морфо–тектонiчних чинникiв: приналежнiсть до 6–7 бальної зони сейсмiчної активностi; переважання пiщано-глинистих вiдкладiв моласової товщі неогену; тенденцiя тектонiчних блокових структур до пiдняття; значне вертикальне (до 100 м i бiльше) i горизонтальне (бiльше 2,3 км/км2) розчленування тощо.

Буковинське Передкарпаття, як зона стику ландшафтів Схiдноєвропейської рівнини та Карпатської гірської системи, займає територію площею 2,7 тис. км2, що становить 33,4 % вiд площi Чернiвецької областi, добре освоєне (коефіцієнт антропогенної перетвореності (Кап) змінюється від 2,7 до 9,2).

Взаємодiя вищевказаних чинникiв призвела до формування на порiвняно невеликій територiї (протяжнiсть з заходу на схiд до 85 км, а з пiвночi на пiвдень до 50 км) складної мозаїки ландшафтних систем як топологічного, так i регiонального рiвнiв структурної організації.

У ландшафтах Буковинського Передкарпаття простежуються ознаки класу рівнинних і гірських ландшафтів. Тому віднесення Передкарпаття до класу гірських ландшафтів не зовсім обґрунтоване, оскільки передгірські ландшафти належать горам не більше, ніж сусіднім рівнинам. Саме тут, у зоні контакту, відбувається активний обмін речовиною, енергією та інформацією між горами й рівнинами. За рахунок цього ландшафти передгір'їв і набувають особливих, властивих тільки їм ознак.

На сході та південному сході даної території трапляються лісостепові ландшафти, ближче до гір вони переходять у лучно-лісові, а потім – лісові. Водочас, такий самий

порядок зміни ЛС відбувається зі зміною висоти території. Вирівняні ділянки низьких вододілів і терасові місцевості зайняті лісостеповими ландшафтами, схили – лучними, а до найбільш підвищених ділянок приурочені лісові масиви. Отже, ми маємо типовий прояв висотної поясності, а не прояв мікрозональності схилів. Вищесказане дало змогу віднести ландшафти Буковинського Передкарпаття до самостійного класу – класу передгірських ландшафтів.

Оскільки ЛС різного таксономічного рангу – це об'єктивно існуючі матеріальні системи, то їхня класифікація має основуватись на принципах, які відповідають цій об'єктивності. У ландшафтознавстві в основному уже сформоване цільне вчення про класифікацію ландшафтних комплексів. Необхідно вказати, що основуючись майже на однакових підходах щодо класифікації ландшафтів суші, єдиної класифікаційної шкали ще не вироблено. Справа полягає в тому, що різні автори по-різному називають ті чи інші класифікаційні одиниці і в основу покладені, або надається перевага, зональні чи азональні чинники. Як вихідну взято класифікацію, що розроблена при складанні карти ландшафтів України [10, 13]. У той же час, такий складний об'єкт дослідження, як передгірські ландшафти, потребував деякого уточнення цієї класифікації і розроблення регіональної класифікаційної схеми. В основу класифікації покладено такі принципи, як генетичний, системно-структурний, історичний. За цими принципами кожний ієрархічний рівень ландшафтних систем характеризується певним набором зонально-азональних ознак та їхнім співвідношенням. Відповідно до цього було розроблено класифікаційне об'єднання ландшафтів Буковинського Передкарпаття.

У межах класу передгірських ландшафтів розвиваються ЛС як лісостепового, так і лучно-лісового типів (див. табл.). Клімат цього регіону помірно теплий і помірно вологий. Але на такій малій території у різних її частинах наявні певні кліматичні відмінності. Саме ці відмінності (різниця в опадах становить близько 200 мм на рік) разом з іншими чинниками (характер ґрунтово-рослинного покриву, гідрологічний режим, характер екзогенних процесів) дають змогу виділяти три підтипи ландшафтних комплексів.

Класифікація ландшафтів Буковинського Передкарпаття

Клас

Передгірські ландшафти (контактні)

Тип

Лісостепові

Лучно-лісові

Підтип

Теплі, лісо-лучні (остеповані)

Помірно теплі, помірно вологі, лучно-широколистянолісові

Помірно теплі перезволожені лучно–хвойно–широколистянолісові

Підклас

Низьковисотних передгір'їв

(до 350 м)

Середньовисотних передгір'їв (350–500 м)

Надрід

Бар'єрогенно–транзитно–трансформаційні

Рід

Плоско-ступінчасті

Плоско-вирівняні

Котловинно-горбисті

Горбисто-хвилясті

Грядові

Вид

Акумулятивні

Ерозійно-акумулятивні

Ерозійно-акумулятивні, зсувні

Ерозійно-зсувні

Ерозійні

Прояв зональних ландшафтоутворюючих чинників, що ніби проектуються на певний географічний простір-час, залежить від внутрішніх геолого-геоморфологічних рівнів, орографії тощо. У Буковинському Передкарпатті чітко виділяються низьковисотні (до 350 м) та середньовисотні (350–500 м) передгір'я, що дало підстави виділити в класі передгірних ландшафтів два підкласи.

Як раніше було зауважено, ландшафти Буковинського Передкарпаття розвиваються в умовах значного бар'єрогенного впливу Карпатської гірської системи, то цей факт знайшов своє відображення в класифікаційному плані, як надряд бар'єрогенно–транзитно–трансформаційних ландшафтів. Треба також вказати, що бар'єрогенна роль Карпат не дуже значна, (як наприклад, Уральських гір), оскільки Східні Карпати мають те ж саме простягання, що й переважаючий напрямок руху вологих повітряних мас (північний захід – південний схід). Тому, обґрунтування цієї класифікаційної одиниці потребує ще детальнішого вивчення з залученням багатьох кількісних показників бар'єрного впливу.

Складноблокова тектонічна будова території і активний тектогенез, диференціація морфоструктур нижчого порядку призводять до змін гідро-кліматичних показників й біокліматичних компонентів і, як наслідок, до відмінностей у ландшафтній структурі. Вищеназвані чинники-процеси і чинники-елементи дають підстави для виділення наступної класифікаційної одиниці – роду ландшафтів. За переважаючими сучасними екзогенними процесами і за генезисом ландшафтні комплекси об'єднані у види.

Загалом же слід відзначити, що питання про місце передгірських ландшафтних систем потребує подальшого вивчення. Це стосується насамперед виявлення типологічних ознак. Однак це можливо лише за умови об'єднання зусиль не тільки ландшафтознавців, а й усіх фізико-географів. Оскільки ландшафтні системи зазнали і зазнають значного антропогенного навантаження, то виявлення специфіки цих Утворень значно ускладнене.

Використана література

  1. Антонов В.С., Бучко Ж.І. Градуси вершин і низин // Зелені Карпати, 1994. №3-4.

  2. Геренчук К.И. Опыт типологической классификации географических ландшафтов западных областей УССР. // Тез. докл. научн. сес. посвящ. 100-летию со Дня рождения Г.И. Танфильева. Одеса, 1957.

  3. Геренчук К.И. Опыт классификации географических ландшафтов Украинской ССР и Молдавской ССР // Вопр. регион. Ландшафтовед. и геоморф. СССР. Львов, 1964. Вып.8.

  4. Гришанков Г.Е. Опыт составления ландшафтной карты как трехмерной модели территориального комплекса (на примере Крыма) // Территориальные системы природы и хозяйства Крыма. М., 1973.

  5. Ена В.Г. Физико-географическое районирование Крымского полуострова //Вестн. Моск. ун-та. Сер. география. Вып. 5. 1960. №2.

  6. Исаченко А.Г. Ландшафтоведение и физико-географическое районирование. М., 1991.

  7. Когай Н.А. Физико-географическое районирование Туранской части Средней Азии. Ташкент, 1969.

  8. Койнов А.М., Костюченко А. В. Типологія ландшафтів Передкарпаття // Матер, 1-го з'їзду ГТ УРСР. К., 1966.

  1. Максютов Ф.А. Барьерные ландшафты СССР. Саратов, 1981.

  2. Пащенко В.М. Теоретические проблемы ландшафтоведения. Киев, 1993.

Loading...

 
 

Цікаве