WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Геопатогенні зони та захворюваність населення - Реферат

Геопатогенні зони та захворюваність населення - Реферат

розлому становить 3–5 км. Площина розлому має субвертикальне положення з деяким незначним нахилом на південний захід під кутом 80–85о.

Городоцький розлом – це зсув із правобічним зміщенням крил уздовж площини розлому. Амплітуда горизонтального зміщення крил – 3–5 км. Площина розлому субвертикальна з незначним нахилом на південний захід. Кут нахилу площини розлому становить 75–85о. Сучасна геодинамічна активність розлому має пряме і чітке відображення у будові земної поверхні.

З'ясовано також [11], що в межах дослідної території 17 серпня 1875 р. відбувся сильний землетрус з епіцентром у с. Сілець Сокальського району, сила якого становила 6 балів за шкалою МSК-64, що підтверджує сучасну тектонічну активність цього регіону (див. рис. 1, 2). Сучасна геодинамічна активність, сучасні рухи земної кори свідчать про підготовку в цьому регіоні нового землетрусу [15, 16].

За літературними джерелами, над зонами активних розломів виникають лінійні аномалії еманацій інертних газів та радіоактивних ізотопів природних газів: Rn, He, Ar, N2, CH4, CO2; парів металів: Hg, Cd, Li, As, Se, Ti та ін. У різних ділянках розломних зон формуються аномальні геохімічні поля [9]. Газові еманації забруднюють поверхневий стік, рослинно-ґрунтовий покрив і приземну атмосферу такими елементами: Mg, Fe, Sr, Al. Це означає, що описані розломи дослідної ділянки за морфологією аналогічні до розломів інших регіонів, тому такі хімічні елементи та газові потоки характерні й для розломів досліджуваної території.

З огляду на це проаналізовано статистичні показники про поширення захворю-ваності населення Сокальського, Радехівського, Кам'янсько-Бузького, Буського та Жовківського районів за 1994–2000 рр. (див. таблицю). Як бачимо з таблиці, в усіх районах поширені всі форми гіпертонічної хвороби та цереброваскулярні. Максималь-ного рівня захворюваність населення на стенокардію набула в Радехівському та Кам'янсько-Бузькому районах, а на пневмонію – у Сокальському, Жовківському та Буському. Це добре узгоджується як з механізмом вогнища землетрусу, так і з сучасною геодинамікою деформування земної кори. У районах, де земна кора густо пронизана активними глибинними розломами (Жовківський та Буський райони), поширені хвороби системи кровообігу: гіпертонія, цереброваскулярні хвороби. На підставі застосованих нами методів аналізу виявлено загальний взаємозв'язок між активними як глибинними, так і поверхневими розломами та захворюваністю населення. Імовірнішим є вплив розломних тектонічних структур поверхневої частини земної кори. Всі ці розломи – пряме вираження сучасних геодинамічних процесів стиску земної кори. Максимальна кількість поверхневих розломів насувної та насувно–зсувної природи зосереджена в межах Жовківського та частково Кам'янсько-Бузького районів. Серед максимальних рівнів захворювань у цих районах поширені гіпертонія та цереброваскулярні хвороби.

Наявність таких металів, як Hg, Cd, Li, As, Se, Ті, над зонами розломів Жовківського та Кам'янсько-Бузького районів спричинюють захворювання кровоносної системи місцевого населення. Аналогічні хвороби зумовлені надмірним вмістом Fe, Cd, Mg, Cu та інших важких металів у харчових продуктах та воді, які в межах описуваних районів найбільше поширені. Крім того, тимчасове перебування та проживання населення в таких зонах може призвести до стану стійкого стресу, який послаблює імунну систему організму та збільшує його чутливість до різних типів захворювань. Триваліше перебування людей у геопатогенних зонах ускладнює форми захворювань.

Отже, максимальні рівні певних типів захворювань, як звичайно, узгоджуються з наявністю широкого аспекту геоаномалій. Однак з огляду на високий рівень

техногенного навантаження і сумарного впливу двох чинників (зовнішнього та внутрішнього) не завжди можна діагностувати переважальну дію. Тому в кожному конкретному випадку необхідне різнобічне вивчення впливу цих чинників на стан здоров'я населення та одержання об'єктивних теоретичних засад із цієї проблеми.

Взаємозв'язок геоаномальних утворень з поширенням захворювань

Район

Розлом

Геохімічні еманації

Нозологічний клас хвороби

Підклас, окремий вид хвороби

Кількісний показник максимальних рівнів захворювань

кількість хворих на 10 000 осіб

рік

1. Сокальський

Жовківський – глибинний правобічний скидо-зсув на глибині, насув на поверхні

Ra,.He, Ar, N2, CH4, CO2, U, To, Cl, Co, Ni, Mo, F, Fe, Cu

Хвороби системи кровообігу

Усі форми гіпертонічної хвороби

1700

2000

Хвороби системи кровообігу

Цереброваскулярні

341

2000

Хвороби органів дихання

Пневмонія

286

1999

2. Жовківський

Жовківський – глибинний правобічний скидо-зсув на глибині, насув на поверхні.

Рава-Руський – правобічний скидо-зсув на глибині, насув на поверхні

He, Ar, Mo, Cr, Ni, F, Co, U

Хвороби системи кровообігу

Усі форми гіпертонічної хвороби

1373

2000

Хвороби органів дихання

Пневмонія

811

1998

Хвороби системи кровообігу

Цереброваскулярні

541

1997

3. Радехівський

Радехівський – наскрізний субмеридіональний скидо-зсув

Ni, Mo, F, U, Ra, He, Ar, Ti

Хвороби системи кровообігу

Усі форми гіпертонічної хвороби

1664

2000

Хвороби системи кровообігу

Цереброваскулярні

696

1999

Хвороби системи кровообігу

Стенокардія

610

2000

4. Кам'янсько-Бузький

Жовківсько–Радехівська міжрозломна зона

Ni, Mo, F, U, Ra, He

Хвороби системи кровообігу

Усі форми гіпертонічної хвороби

3058

1999

Хвороби системи кровообігу

Цереброваскулярні

974

1999

Хвороби системи кровообігу

Стенокардія

408

1999

5. Буський

Радехівський і Теребовлянський – лівобічні зсуви

Ni, Mo, F, Se, U, Ra, He, Ti

Хвороби системи кровообігу

Усі форми гіпертонічної хвороби

1257

2000

Хвороби системи кровообігу

Цереброваскулярні хвороби

424

1998

Хвороби органів дихання

Пневмонія

258

1997

Використана література

  1. Анисимов А.М., Бетечко С.А., Кенц В.В. и др. Кадастры и атлас карт медико-геологических аномалий на территории Одесской области. – Одесса, 1991. – С. 24.

  2. Бень Я., Пронишин Р., Вербицький С. Геодинаміка морфоструктури Розточчя – зони Тейссера–Торнквіста // Геодинаміка. – 1999. – №1. – С. 106–110.

  3. Бень Я. А., Пронишин Р. С., Стасюк А. Ф., Мельничук О. П. Геодинаміка західних областей України – сучасні досягнення геодезії, геодинаміки та геодезичного виробництва. – Львів: Вид-во ДУ "Львівська політехніка", 1999. – С. 178–181.

  4. Богословский В.А., Вахронгеев Г.С. Модель воздействия физических полей на геологическую среду и живые организмы // Геоэкология. – 2000. – №1. – С. 67–71.

  5. Богословский В.А., Жигалин А.Д., Зилинг Д.Г. и др. Геофизические аспекты исследований экологических функций литосферы // Вестн. Москов. ун-та. Сер. геол. – 1999. – №1. – С. 59–64.

  6. Богуцький А.Б., Волошин П.К.,Полкунова Г.В. Еколого-геохімічні проблеми урбанізованих територій Львівщини // Вісн. Львів. ун-ту. – 1997. – Вип. 20. – С. 17–28.

  7. Воевода Б.И., Соболев Е.Г., Русанов А.Н., Савченко О.В. Геодинамика и ее экологические проявления // Наук. праці Донец. техн. ун-ту. Сер. гірничо-геол. – 2001. – Вип. 23. – С. 3–70.


 
 

Цікаве

Загрузка...