WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Полiхроннicть зеленокам’яних поясiв українського щита - Реферат

Полiхроннicть зеленокам’яних поясiв українського щита - Реферат

З огляду на це різниця речовинного складу, варіацій потужності, гіпсометричної позиції у розрізі та радіогенного віку формаційних рядів придніпровських зеленокам'яних структур і Сорокинської ЗС не дає підстав для їхнього категоричного протиставлення. За багатьма чинниками вони досить подібні, мають багато спільних рис. Наявні ж риси відмін (редукція розрізу та потужностей окремих формацій і парагенерацій, поява специфічної метаосадової товщі, особливості метаморфічних перетворень) надають певної специфіки розрізам приазовських зеленокам'яних структур.

Отже, про структурно-речовинну спільність усіх ЗС свідчить не тільки характерний формаційний набір та стабільна стратиграфічна позиція формацій у розрізі, а й наявність таких раніше не відомих широкому колу дослідників реперних петротипів, як, наприклад, метакоматіїти, метатолеїти, літо- і кристалокластичні туфолави основного складу, кислі метавулканіти тощо. Водночас неможливо не погодитися з А.М.Лисаком, В.П.Кирилюком та багатьма іншими дослідниками, що завдяки специфіці фундаменту [11] зеленокам'яні пояси Приазов'я набувають певних рис, які притаманні лише їм, зокрема, особливу структурно-тектонічну інфраструктуру фундаменту, переважно лінійний характер зеленокам'яних структур та ін. Стосовно ж речовинного наповнення зеленокам'яних структур Приазов'я, то вони не мають суттєвих відмінностей від своїх класичних аналогів у Придніпров'ї. Те ж, що є, на нашу думку, несуттєве і не може слугувати свідченням розбіжностей між ними у разі протиставлення.

Ситуація з геохронологічним підґрунтям виділення декількох вікових генерацій зеленокам'яних поясів у Приазов'ї така. Як відомо, підставою для виділення стало отримання колективом дослідників ІГМР НАН України цифр віку добропільських гранітоїдів [12]. З огляду на характер розгортання подій це слугувало в подальшому серйозним аргументом для перегляду уявлень про синхронність віку товщ зеленокам'яного типу у Приазов'ї. Дослідження проблеми датування віку гранітоїдів Добропільського масиву впирається в аналіз його складу та внутрішньої структури. Ці аспекти його будови досі не висвітлені в літературі, хоча саме вони суттєво впливають на вибір геологічних версій, яких потрібно притримуватися. Розглянемо Добропільский масив детальніше, як об'єкт датування.

Рис. 3. Схема геологічної будови Добропільського гранітоїдного масиву.

Чарнокіт-гранулітовий комплекс: 1 – граніто-гнейси фундаменту зеленокам'яних структур (плутоно-метаморфічні утворення); 2 – реліктові суперкрустальні утворення (гнейси, кристалосланці, амфіболіти); Тоналіт-зеленокам'яний комплекс: 3 – нижня метадацит-андезит-толеїтова формація; 4 – метакоматіїтова формація; 5 – метаконгломерат-пісковиково-глиноземисто-сланцева формація; 6 – кварцові діорити, тоналіти; 7 - плагіограніти; 8 – граніти; 9 – розривні порушення; 10 – вісь Косивцівської синкліналі; 11 – номер свердловини;

Добропільський масив (рис. 3) розташований на півдні Косивцівської зеленокам'яної структури, де інтрудує одне з її лінійних прирозломних відгалужень. Він має складну зональну будову, зумовлену послідовним формуванням у просторі гранітоїдів трьох фаз (а не двох, як стверджують у [1]).

Перша фаза представлена лейкократовими біотитовими і біотит-амфіболовими плямоподібно калішпатизованими кварцовими діоритами, гранодіоритами, які містять дрібні (від 0,25-0,35 до 1,0-2,2 см) ксеноліти (до 30-35% об'єму) амфіболітів і амфібололітів (по горнблендитах та піроксенітах). Гранітоїди першої фази локалізовані у центрі Добропільського масиву. Друга фаза утворена аналогічними гранодіоритами, у яких зменшена кількість ксенолітів (у межах 5-15%). Третя — представлена лейкократовими біотитовими плагіогранітами, які не містять будь-яких включень і поширені на периферії масиву, а також у вигляді самостійних однорідних тіл.

Як можна зрозуміти з [12], об'єктом датування були кварцові діорити першої фази Добропільського масиву. Однак за даними хімічного аналізу, який наведено самими авторами, подібна петрохімічна ідентифікація є неадекватною результатам аналізів. Отже, вік кварцових діоритів, згідно з [1] становить 3,32 млрд. р. Більш пізнє датування гранітоїдів третьої фази — 3,140 млрд. р. [1]. Тому маємо досить тривалий діапазон (близько 180 млн. р.) віку формування гранітоїдів одного масиву, що, (зважаючи на аналітичну похибку ( 90 млн. р. [1]), є незвичним навіть для докембрію. На нашу думку, оцінка коректності наявних цифр безпосередньо пов'язана з речовинними особливостями гранітоїдів, які були об'єктом визначення радіогенного віку. Вони ж, як зазначено, включають велику кількість ксенолітів принаймні двох типів порід (мафітів та ультрамафітів) нижньокорового (амфіболіти) та, можливо, мантійного (метапіроксеніти) походження, геохімічна міграція елементів яких у системі ксеноліт-розплав не могла не вплинути на ізотопні співвідношення у цирконах, які датували.

Автори праці [12] не згадують також про походження цирконів і про те, звідки вони відібрані (з ксенолітів?, з самих гранітоїдів?, чи з тих і з тих?). Очевидно те, що датували породу (тобто і гранітоїди, і їхні ксеноліти) загалом, а це відповідно ставить під сумнів об'єктивність отриманих результатів. Отже, наведені цифри радіогенного віку цирконів можуть взагалі не стосуватися віку гранітоїдів, тобто не мати ніякого геологічного сенсу, оскільки, спотворені внаслідок порушення ізотопної системи (асиміляції гранітоїдами речовини ксенолітів). Деякі відповіді на низку подібних питань можна було б отримати шляхом детального вивчення кристаломорфології та зональності цирконів, проте ці дані у публікаціях відсутні, що ставить під сумнів коректність будь-яких висновків, зроблених на підставі таких даних.

Отже, зіставлення розрізів зеленокам'яних структур Придніпров'я і Приазов'я свідчить про їхню подібність зі структурно-речовинного погляду й однотипність конструкції формаційних рядів, які вони утворюють.

Окремі формаційні підрозділи зеленокам'яних структур зазначених регіонів складені абсолютно ідентичними петротипами як у речовинному, так і в петрохімічному відношенні.

Навіть якби наявні "давні" цифри віку добропільських гранітоїдів мали відповідне геоісторичне навантаження, це було б свідченням лише одного – вік зеленокам'яних комплексів обох (!!!) регіонів був би давнішим ніж 3,32 млрд. р. Уся сукупність фактичних даних дає змогу стверджувати лише те, що вік нижньої базит-ультрабазитової частини розрізу зеленокам'яних поясів геохронологічно не вивчений. Стратегія ж датування віку за "геохронологічно сприятливими" кислими магматитами в цьому випадку є хибною за сутністю, оскільки для уніфікації і зіставності результатів таке датування повинно вестись за формаційно ідентичними об'єктами. І ось саме це, стосовно ріодацит-плагіогранітної вулканоплутонічної асоціації Придніпров'я та гранітоїдів Добропільського, Осипенківського й інших масивів у Приазов'ї, ніхто не довів.

1. Артеменко Г.В. Геохронологія Середньопридніпровської, Приазовської та Курської граніт-зеленокам'яних областей: Автореф. дис. ... д-ра геол.наук. К., 1998.

2. Артеменко Г.В., Бартницький Є.М., Жуков Г.В. та ін. Вік осипенківської світи (Приазовський масив) // Доп. АН УРСР. Сер. Б. 1985. № 5. С. 3-6.

3. Артеменко Г.В., Бартницький Е.М., Мартинюк А.В. та ін. Вiк конкської вулкано-плутонiчної асоцiацiї пiвнiчно-захiдної частини Верхтвцівського району // Доп. АН УРСР. Сер. Б. 1988. № 10. С. 3-7.

4. Артеменко Г.В., Жуков Г.В., Кльоц В.А. Ізотопний вік гранодіоритів району с. Осипенко (Західне Приазов'я) // Доп. АН УРСР. Сер. Б. 1985. № 3. С. 5-7.

5. Бобров А.Б. Вулкано-плутонические ассоциации зеленокаменных поясов Украинского щита (формации, палеовулканические реконструкции, металлогения): Автореф. дис. ... д-ра геол.-мин.наук. Львов, 1994.

6. Бобров А.Б., Малюк Б.И., Шпыльчак В.А. Метаморфизованные коматииты Приазовского геоблока Украинского щита // Геол. журн. 1991. № 1. С. 92-100.

7. Бобров А.Б., Сиворонов А.А., Маслянка Т.Б. Стратиграфия Сорокинской зеленокаменной структуры (по данным геологического картирования) // Тез. доп. Всеукр. міжвід.наради "Геологія і стратиграфія докембрію Українського щита". К., 1998. С. 81-84.

8. Бобров О.Б., Сиворонов А.О., Маслянка Т.Б., Станкін А.В. Перша знахідка метакоматіїтів в Сорокінській тектонічній зоні (Приазов'я) // Відомості Академії гірничих наук України. 1997. № 4. С. 46-47.

9. Глевасский Е.Б. Палеогеодинамические реконструкции в раннем докембрии юго-восточной части Украинского щита // Тектоносфера Украины. К.: Наук. думка, 1989. С. 68-75.

10. Конди К. Архейские зеленокаменные пояса. М.: Мир, 1983.

11. Сиворонов А.А. Формации и происхождение нижнедокембрийских зеленокаменных комплексов Восточно-Европейской платформы: Автореф. дис. ... д-ра геол.-мин.наук. М., 1987.

12. Щербак М.П., Артеменко Г.В., Бартницький Є.М. та ін. Косивцівська товща – фрагмент ранньоархейських зеленокам'яних поясів Українського щита (Західне Приазов'я) // Доп. АН УРСР. Сер. Б. 1990. № 10. С. 34-38.

Loading...

 
 

Цікаве