WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Про методику структурних i динамокiнематичних дослiджень у межах карпатської покривно-складчастої системи - Реферат

Про методику структурних i динамокiнематичних дослiджень у межах карпатської покривно-складчастої системи - Реферат

У межах Мармароського поясу i, передусім, Мармароського кристалiчного масиву мезоструктурнi парагенезиси доповнені рiзними генерацiями сланцюватостi, смугастостi та лiнiйностi. Специфiка структурних парагенезисiв Закарпатського прогину зумовлена впливом на регiональнi поля напружень i деформацiй локальних магматогенних структур центрального типу, яким властивий багатоетапний розвиток, протягом якого послiдовно формуються вулканогеннi об'ємно-площиннi та лiнiйнi структурнi елементи та контрастується складна мережа розломiв і трiщин, важливого значення серед яких набувають радiально-кiльцевi парагенезиси.

У сучасних структурних дослiдженнях рiзних тектонiчних зон Карпат означенi мезоструктурнi парагенезиси використовують дуже нерiвномiрно. Найширше вивчають тектонiчну трiщинуватiсть. Цьому сприяє практично повсюдний її розвиток, доступнiсть для спостережень, нескладна технiка вимiрювань та статистичне опрацювання даних. Дослiдженню трiщинуватостi та динамiчних умов її формування присвячена значна кiлькiсть публiкацiй, хоча результати таких спостережень часто виявляються суперечними або й неприйнятними. Причиною цього найчастiше стає недостатньо коректна польова дiагностика трiщин, визначення їхньої генетичної належностi, з'ясування етапностi формування та змiни просторової орiєнтацiї в часi внаслідок розвитку деформацiї. В реконструкцiях за трiщинуватiстю палеотектонiчних полiв напружень не завжди враховують рiзноранговiсть таких напружень. Цi та деякi iншi обставини доводять порiвняно невисоку ефективність використання для реконструкцiй лише тектонiчної трiщинуватостi. Ситуацiю, як уже зазначено, здатний суттєво поліпшити комплексний аналiз якомога бiльшої кiлькостi структурних i текстурних елементiв.

Щодо аналiзу мiкроструктурних парагенезисiв [4], то в межах Карпатської системи його досi практично не застосовували. Це зумовлене передусім об'єктивними обставинами. Зазначимо, зокрема, що поряд з широким розвитком меланжування, катаклазу та мiлонiтизацiї тут слабко виявлена повноцiнна перекристалiзацiя. Зокрема, в межах Флiшових Карпат значнi пластичнi деформацiї, які дiагностують рiзноманiтними складчастими формами, реалiзовані, головно, шляхом мiжзернових проковзувань, до яких під час формування тектонiтiв додається початковий катаклаз на кутах окремих зерен, що виступають, та слабко виражена перекристалiзацiя цементу. Попереднi дослiдження орiєнтацiї оптичних осей кварцу в пiсковиках верхньої крейди вiдтворюють вплив деформацiї товщ, проте ознаки переорiєнтацiї зерен щодо первинної седиментогенної виявляються надто невиразними для визначення динамiчних умов переорiєнтацiї. Водночас у межах Мармароського кристалiчного масиву, а також низки рудних об'єктiв Закарпаття застосування мiкроструктурних дослiджень є перспективним, про що свiдчать попереднi мiкроструктурнi дослiдження основної рудної зони родовища Сауляк.

Структурно-парагенетичний аналiз, як відомо, тiсно пов'язаний з тектонофiзичними дослiдженнями, мета яких, перш за все, – з'ясування механiзмiв структуроутворення, що, відповідно, потребує реконструкцiї палеотектонiчних полiв напружень за природними структурними парагенезисами. Найчастiше для таких реконструкцiй використовують спряженi трiщини сколювання, хоча, як слушно зазначають О.Б.Гiнтов та В.М.Iсай, для повнішої динамокiнематичної характеристики зон сколювання, особливо в разі значних пластичних деформацiй, поряд з трiщинами сколювання необхiдно аналiзувати трiщини вiдриву, структури S-подiбного пiдвороту, шарнiри додаткових складок та iн. [2]. Власне реконструкцiю полiв напружень виконують за методами, розробленими М.В.Гзовським, П.М.Нiколаєвим, В.Д.Парфьоновим, О.I.Гущенком та iн. Усi вони грунтуються на класичних теорiях мiцностi (руйнування) i детально описанi в лiтературi [1, 7, 12]. Застосування цих методiв у рiзних структурно-формацiйних зонах Карпат виявляється достатньо ефективним, зокрема, для вивчення локального структуроутворення. Цiлеспрямоване розгортання польових тектонофiзичних дослiджень дало б змогу поступово нагромаджувати данi про динамо-кiнематичну еволюцiю великих структур, зон та Карпатської системи в цiлому. Водночас треба пам'ятати про цiлком виразну обмеженiсть цiєї групи методiв з огляду на реальну вiдслоненiсть регiону та приуроченiсть спостережень до якогось одного гiпсометричного рівня, до того ж iнтерпретацiя досягнутих за їхнього допомогою результатiв зрідка буває однозначною. Ефективнiсть використання може суттєво пiдвищитись iз залученням до комплексного аналiзу результатiв фiзичного та математичного моделювання.

Про моделювання тектонiчних структур на еквiвалентних матерiалах за останні пiвстолiття накопичено значний обсяг iнформацiї, використання якої в практицi структурного аналiзу значно полегшує вивчення складних природних об'єктiв, дає змогу видiляти та уточнювати парагенезиси складчастих й розривних форм, що виникають у цiлком визначених динамiчних умовах дослiдiв, з'ясовувати якiсну картину розподiлу напружень у певних системах, визначати фiзико-механiчнi параметри геологiчних середовищ тощо [6, 13]. Звiсно, лабораторне вiдтворення масштабних i глибинних геологiчних процесiв та структур має низку обмежень, перш за все щодо РТ-умов дослiдiв. Цi обмеження знiмають у разі математичного моделювання, iнтерес до якого останнiм часом значно зростає внаслідок переходу вiд якiсних методiв вивчення тектонiчних явищ i структур до кiлькiсних.

Точнi аналiтичнi розв'язки задач структурно-тектонiчного спрямування можна застосовувати лише для найпростiших ситуацiй, зате сучаснi комп'ютернi програми, що ґрунтуються на числових методах (скiнченних елементiв, граничних елементiв, варiацiйно-рiзницевого тощо) як у двовимiрному (плоскому), так i в об'ємному варiантах мають практично необмежені можливостi. Математичне моделювання Карпатської складчасто-покривної споруди та окремих її тектонiчних елементiв шляхом обчислення напружено-деформiвного стану в наближених до реальних середовищах за геологiчними гiпотетичними моделями, у тому числi альтернативними, є складною, проте вже цiлком реальною справою. Накопичений досвiд розв'язування окремих задач з розрахунків теплових полiв, полiв напружень i деформацiй, викликаних рiзними комбiнацiями силових чинників за рiзних початкових i граничних умов засвiдчує щораз важливіше значення математичного моделювання в загальному комплексi методiв структурно-тектонiчних та динамо-кiнематичних дослiджень рiзнорангових геологiчних систем [9-11].

Отже, очiкування якiсно нових результатiв можна пов'язувати лише з забезпеченням комплексностi структурного аналiзу, поглибленням його теоретичної основи.

Список використаної літератури

1. Гзовский М.В. Основы тектонофизики. М.: Наука, 1975.

2. Гинтов О.Б., Исай В.М. Некоторые закономерности разломообразования и методики морфокинематического анализа сколовых разломов. Ч. 1.2 // Геофиз. журн. 1984 Т.6. № 3. С. 3-10.

3. Заика-Новацкий В.С., Казаков А.Н. Структурный анализ и основы структурной геологии: Учеб. пособие. К.: Выща шк., 1989.

4. Казаков А.Н. Динамический анализ микроструктурных ориентировок минералов. Л.: Наука, 1987.

5. Косыгин Ю.А. Тектоника. М.: Недра, 1988.

6. Мельничук М.М., Осокина Д.Н. Моделирование напряженного состояния земной коры Карпато-Балканского региона // Геофиз. журн. 1985. Т.7. № 5. С. 47-57.

7. Николаев П.Н. Методика тектоно-динамического анализа Под ред. Н.И.Николаева. М.: Недра, 1992.

8. Паталаха Е.И. Тектонофациальный анализ складчатых сооружений фанерозоя (обоснование, методика, приложение). М.: Недра, 1985.

9. Шевчук В.В., Каравайчук И.М. Математическая модель структуры центрального типа с жестким ядром // Геология и геофизика. 1992. N2. С. 31-36.

10. Шевчук В.В., Кузь I.С., Лiхачов В.В., Шевчук В.В. Особливостi iнверсiйних полiв напружень рiзної природи за даними математичного моделюванння // Вiсник Львiв. ун-ту. Сер. геол. 1998. Вип. 13. С. 25-30.

11. Шевчук В.В., Лихачев В.В. Математическая модель поля напряжений, вызванного тепловой аномалией в упругой среде // Геофиз. журн. 1996. Т. 18. № 6. С. 74-80.

12. Шерман С.И., Днепровский Ю.И. Поля напряжений земной коры и геолого-структурные методы их изучения. Новосибирск: Наука, 1989.

13. Экспериментальная тектоника (методы, результаты, перспективы). М.: Наука, 1989.

Loading...

 
 

Цікаве