WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Земельний кадастр та аналіз використання земель на території Тишківської сільської ради Городенківського району - Дипломна робота

Земельний кадастр та аналіз використання земель на території Тишківської сільської ради Городенківського району - Дипломна робота

ЗЕМЛІ В ПЕРЕЛОГАХ

Австріиськин цвинтар 20,8 1035,84

ГРП 6,5 369,85

350 Віконський цвинтар 21,9 937,3

ВСЬОГО 49.2 2342.99

Друге фермерське господарство "Тишківське" користується землями площею 130 га. Основну частину фермерського господарства займають сільськогосподарські угіддя площею 120 га, 19%. Значна частина землі припадає на ріллю.

4.3.1 Структура посівних площ, урожайність сільськогосподарського підприємства

територія господарства, яке розташоване на землях Тишківської сільської ради у грунтовому і рельєфному відношенні неоднорідна. Ті чи інші фактори по різному впливають на кінцеві результати праці селян а також визначають спеціалізацію господарства, а саме зерново-буряковий напрямок з розвиненими товарництвом.

В рослинництві переважає вирощування зернових культур та буряка, які на сьогоднішній день з економічної точки зору дають більший економічний ефект при менших затратах на їх вирощування.

В структурі товарної продукції найбільшу питому вагу ста новлять цукрові буряки, зерно.

Урожайність підприємства наведена у таблиці.

5 Охорона природи

Земля та її надра становлять основу добробуту людства.

Людина та навколишнє середовище через результати своєї виробничої діяльності, змінює його відповідно до своїх потреб. Спрямованими змінами середовища є розорювання цілинних і перелогових земель, різні меліоративні роботи, перерозподіл водних ресурсів, регулювання поверхневого стоку і гідрологічного режиму річок, насадження лісів з меліоративною сільськогосподарською або естетичною метою, створення різних захисних споруд проти повеней, ерезій. Цей перелік можна було б значно розширити. Та головне не просто перелічити їх, а встановити загальні закономірності, які можна було б використати для керування впливом на навколишнє середовище.

Кожен цілеспрямований вплив людини на довкілля зумовлює в ньому побічні зміни, тобто такі, що не передбачені головною метою впливу і часто знищують його позитивний ефект. При зрошенні посушливих земель здебільшого спостерігається підняття ґрунтових вод. При цьому відбуваються такі процеси: вода піднімаючись, розчиняє солі, що містяться в ґрунті і капілярним потоком виносить їх на поверхню. Внаслідок цього відбувається повторне засолення ґрунту. Звідси випливає, що під час цілеспрямованого впливу людини на навколишнє середовище людина повинна передбачати усі можливі його наслідки, щоб запобігти несприятливому ефекту. Враховуючи перелічені аспекти проблеми, слід відмітити такі особливості впливу людини на навколишнє середовище:

  1. Людина впливає на природне середовище в процесі виробництва та використання природних ресурсів, що призводить до його істотних змін. Майбутнє існування людства можливе лише за умов загально планетарного контролю за станом навколишнього середовища на міжнародному рівні.

  2. Різні компоненти навколишнього середовища змінюються кількісно та якісно під впливом виробництва і споживання відповідно до потреб людини.

  3. За умов нераціонального використання може перетворити поновлювані природні ресурси на не поновлювані, як у регіональному, так і в загально планетарному масштабі.

Основним напрямком з охорони земель , екології енергоресурсів, впровадження нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, обліку земель на сучасному етапі розвитку земельних відносин є формування території новостворених сільськогосподарських підприємств з оновленням планово-картографічних матеріалів і на їх основі земельно-агротехнічного паспорта сільськогосподарських формувань.

Земельно-агротехнічний паспорт має стати основним правовим і технічним документом, який забезпечує раціональне використання і охорону земель. Він складається на основі проведення підготовчих робіт, які здійснюються з метою встановлення фактичної наявності земель у власності та користуванні, складу угідь, визначення достовірності наявності планово-картографічних матеріалів та інформації про стан ґрунтів, грошову оцінку сільськогосподарських угідь. Також проводиться аналіз земельно-кадастрових, планово-картографічних матеріалів.

Після систематизації та опрацювання вихідних даних проводиться розробка земельно-агротехнічного паспорта в якому вказуються земельні відносини про сільськогосподарське формування, відображається правовий режим використання земельних ділянок. Складається планово-картографічний матеріал, до якого входять всі елементи земельно-кадастрового плану. До земель агротехнічного паспорта додаються картограма агро виробничих груп грунтів, креслення агротехнічної характеристики грунтів, схема організації території не якій відображається організація території сільськогосподарських угідь, рекомендовані сівозміни, внутріпольова організація території, польові шляхи, полезахисні та інші лісонасадження, гідротехнічні споруди, ділянки залуження та консервація деградованих та малопродуктивних угідь.

Невід'ємним елементом захисту грунтів є впровадження агролісомеліоративних заходів.

Полезахисні лісові смуги та інші захисні лісові насадження являються основою надійного захисту земель від ерозії, зменшення поверхневого стоку води та сприяють накопиченню вологи в грунті.

Особливого захисту потребують землі водного фонду та водоохоронних зон.

Землі водного фонду являються землями з особливим режимом використання. Майже всі водні об'єкти не мають винесених в натуру прибережних захисних смуг, наявність яких вимагається водним Кодексом України, що порушує сприятливий режим водних об'єктів, призводить до їх засмічення та забруднення.

Досвід країн з розвинутою економікою показує, що для забезпечення ефективної діяльності механізму раціонального використання земель і їх охорони необхідно впровадити повний комплекс організаційно-економічних та правових механізмів управління агроформування і перш за все економічне стимулювання сільгоспвиробника.

Економічне стимулювання, раціональне використання та охорона земель – це система заходів, спрямованих на посилення зацікавленості власників і землекористувачів у тому числі орендарів, у збереженні та відтворенні родючості грунтів, захисті земель від негативних наслідків виробничої діяльності. Воно включає:

  • науково-обгрунтовану протиерозійну організацію території новостворених сільськогосподарських формувань;

  • розробку технічної документації по встановленню водоохоронних зон і прибережних захисних смуг і перенесення їх в натуру;

  • розробка й освоєння робочих процесів створених лісом меліоративних насаджень, проти ерозійних гідротехнічних споруд;

  • надання податкових і кредитних пільг громадянам та юридичним особам, які здійснюють за власні кошти, передбачені загальнодержавними та регіональними програмами використання та охорони земель;

  • виділення коштів із загального або місцевих бюджетів для відновлення попереднього стану земель, порушених не з їхньої вини;

  • звільнення від плати за земельну ділянку, що перебуває у стадії сільськогосподарського освоєння або поліпшення їхнього стану згідно з відповідними програмами;

  • часткову компенсацію за рахунок коштів бюджету втрат прибутку пов'язаних з тимчасовою консервацією деградованих та малопродуктивних земель;

  • звільнення від податків тієї частини прибутків аграрних товаровиробників, яку вони спрямовують на проведення заходів з охорони земель;

  • уведення екологічного податку на прибуток тих аграрних товаровиробників, які застосовують еколого небезпечні технології, засоби і системи землеробства що погіршують екологічний стан, або виснажують грунти;

  • встановлення для кожної ділянки, яка надається у власність або надається у користування для сільськогосподарського виробництва, умов еколого безпечного землекористування, зокрема оптимального рівня розораності, місця та способів розміщених ерозійно небезпечних культур, обмежень в засобах хімізації та обробітку грунту.

Поряд з цим необхідне прийняття ряду законодавчих та нормативних документів, які й активізували природоохоронні роботи. Це, насамперед, закон про охорону земель, про землеустрій, про консервацію земель, про порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, тощо.

6 ОХОРОНА ПРАЦІ

Вся людська діяльність спрямована на задоволення матеріальних та духовних потреб населення. Праця є невід'ємною частиною життя людини. Виходячи з цього охорона праці є важливим заходом в процесі самої трудової діяльності.

Охорона праці – це система юридичних і соціально-економічних, організаційних, технічних і лікувально-профілактичних заходів, що забезпечують відносну безпеку і збереження здоров'я людини працездатної, яка перебуває у процесі роботи.

Система охорони праці опирається на законодавчі акти нашої держави. Найважливішими є положення про охорону праці закріплені в Конституції України.

Зокрема, сказано, що держава забезпечує покращення умов праці зменшення і поступове витіснення тяжкої ручної праці на основі комплексної механізації і автоматизації виробничого процесу в усіх галузях народного господарства.

Loading...

 
 

Цікаве