WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Розробка комплексу геодезичних та землевпорядних робіт при складанні еколого-економічного проекту на території Вікторівської сільської ради - Дипломна робота

Розробка комплексу геодезичних та землевпорядних робіт при складанні еколого-економічного проекту на території Вікторівської сільської ради - Дипломна робота

відповідно до "Методичних рекомендацій...". Для оцінки природоохоронної організації території також потрібно проводити розрахунок системи інших екологічних показників: індексу продуктивності агроландшафтів, індексу екологічного різноманіття території, коефіцієнту антропогенного навантаження та ін. В основу розробки проекту землеустрою сільської ради пропонується покласти еколого-ландшафтний підхід. Це означає, що у всьому процесі землевпорядного проектування центр ваги повинен бути перенесений на ретельний облік особливостей ландшафту, приділяючи значну увагу землям сільськогосподарського призначення. Земля як базовий природний ресурс і головний засіб сільськогосподарського виробництва характеризується цілою низкою властивостей і якостей. Для прийняття землевпорядних рішень найважливіше значення має врахування просторових параметрів, рельєфу, ґрунтового покриву, гідрографічних умов, рослинності тощо. Традиційно виконувались компонентні дослідження (геоморфологічні, ґрунтові, геоботанічні та ін.). Компонентний підхід не забезпечує комплексного вирішення проблеми використання земельних ресурсів, бо при цьому не враховується важлива особливість природних умов, а саме взаємозв'язок всіх компонентів природи та їх сувора територіальна локалізація, що виражається в існуванні ландшафтних комплексів. При ландшафтному підході досягається екологічна стабільність території зем-лекористування, під якою розуміють збереження біосферних і біогеоценотичних функцій ґрунтового покриву на рівні, що гарантує нейтралізацію і ліквідацію негативних наслідків техногенезу. Такий підхід дасть змогу вирішити найсуттєвішу проблему землевпорядкування - проблему перетворення його на елемент ландшафтного планування. Необхідно проводити аналіз морфологічної структури ландшафтів території сільської ради, під якою розуміють територіальне (просторове) поєднання різнорангових і різноякісних ландшафтних комплексів (фацій, урочищ, місцевостей). Найнижчою неподільною територіальною одиницею серед усіх ландшафтних комплексів є фація. В середині фації всі компоненти ландшафту залишаються просторово однорідними, тобто ні один компонент не змінюється. Наступною територіальною одиницею є урочище -основний об'єкт польового вивчення і ландшафтного картографування. Під урочищем розуміють морфологічну одиницю, яка є закономірно збудованою системою динамічно і територіально зв'язаних фацій, розповсюджених на будь-якій мезоформі рельєфу. На основі аналізу ландшафтних комплексів виконується еколого-ландшафтне зонування території сільської ради. Еколого-ландшафтне зонування ґрунтується на генетичному принципі, тобто тут враховано походження морфологічних частин ландшафту, і воно доповнює недостаючу ланку в системі покомпонентних і галузевих розділень території - ранжування земель за здатністю створювати для рослин сприятливі умови проростання. Відповідно до наукових розробок Інституту землеустрою УААН пропонується на карті агровиробничих груп ґрунтів виділити такі еколого-ландшафтні зони: I - широких вододільних плато і стародавніх терас (без вираженої западиності), (ухили 0 -1°); II - рівнин (переважно терасових) з рясними западинами, (ухили 0 - 1°); III - вузьких ерозійно небезпечних плато та привододільних схилів, (ухили О-1°); IV- моренно-зандрових рівнин,(ухили 0 - 1° ); V - днищ балок, (ухили 0 - 1°); VI - заплав високого рівня, (ухили 0 -1°); VII - заплав середнього і високого рівня, (ухили 0- 1°); VIII-1 - односкатних схилів простої форми, (ухили 1-2°); VIII-2 - односкатних схилів простої форми, (ухили 2 - 3 °); IX - схилів складної форми з улоговинами, (ухили 1 - 3°); X - односкатних схилів простої форми, (ухили 3-5°); XI - схилів складної форми з улоговинам й, (ухили 3 - 5 °); XII - односкатних схилів простої форми, (ухил и 5 - 7 °); XIII - схилів складної форми з улоговинами, (ухили 5 - 7°); XIV - односкатних схилів простої форми з улоговинами, (ухили 7-10°); XV - схилів складної форми з улоговинами, (ухили 7-10 ); XVI - схилів різної форми, (ухили 10-12°); XVII - схилів різної форми, (ухили більше 12° ). У подальшому на основі виділених еколого-ландшафтних зон проводиться формування різних видів землекористування. Запропоноване зонування території дасть можливість в погодженні з еколого-ландшафтними територіальними структурними одиницями провести розміщення окремих категорій земель і фондів. Це здійснюється віднесенням їх до трьох груп земель, які визначають існування основних функціональних типів сучасного навколишнього середовища: агроландшафтного, середовищестабілізуючого та селітебного. Рекомендується до агроландшафтної групи земель віднести І, II, IV, VIII-1, VIII-2, IX, X еколого-ландшафтні зони, а до середовище стабілізуючої -Ш, V, VI, VII. Селітебну та середо-вищестабілізуючу групи земель можна формувати з XI, XII, XIII, XIV, XV, XVI, XVII еколого-ландшафтних зон. Розробка схеми еколого-ландшафтного зонування території сільської ради дозволить "вписати" сформовані групи земель в ландшафт території, чим досягається гармонійна єдність між технічною й еколого-ландшафтною функціями сучасного землевпорядкування. Відповідно до наукових розробок співвідношення між цими групами земель для рівнинної частини України прийнято, відповідно, як 45 - 50, 30-35, 15-20 %. Для гірських територій площа земель другої групи збільшується до 50 -60 % і відповідно зменшується площа земель першої групи до 15-20 %. В значній мірі наведені цифри коригуються специфікою ландшафтно-екологічної структури і соціально-економічних умов конкретного регіону. Першу групу земель (агроландшафтну)складають землі сільськогосподарського призначення. При здійснені сільськогосподарської діяльності, використання землі як найдорожчого засобу сільськогосподарського виробництва потрібно розглядати з ринкових позицій, в поєднанні інтересів рослинництва і тваринництва. Товарне аграрне виробництво має бути розміщене головним чином на родючих, високопродуктивних та екологічно стійких земельних угіддях, а показники сільськогосподарської освоєності та розораності доведені до екологічних нормативів. З цією метою на землях сільськогосподарського призначення виділяють три категорії земель за їх придатністю для вирощування різних сільськогосподарських культур. Перша категорія це орнопридатні землі, друга землі, придатні для багаторічних насаджень і третя - землі лукопасовищного використання. Стратегічним напрямком використання земель сільськогосподарського призначення є їх екологічна оптимізація. Це перш за все встановлення екологічно доцільних і економічно вигідних співвідношень між різними видами сільськогосподарських угідь. В основу екологічної оптимізації покладено як пропозиції В.В. Докучаева, так і сучасні наукові засади вітчизняних вчених, які запропонували включати до числа найважливіших заходів з регулювання екологічного балансу розробку норм, що визначають відносні площі луків, ріллі, лісу
Loading...

 
 

Цікаве