WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Топографо-геодезичні роботи на об’єкті: Місто Коломия - Курсова робота

Топографо-геодезичні роботи на об’єкті: Місто Коломия - Курсова робота

пунктів, довжини, дирекційні кути сторін, як відомо ці параметри залежать від вихідних даних, точності польових вимірів, розмірів та конфігурації мережі. Оцінка проекту проводиться для того, щоб визначити чи запроектована мережа даних розмірів та конфігурації при дотриманні необхідної точності польових вимірів буде відповідати необхідним технічним умовам чи не буде. Метод послідовних наближень, запропонований проф. Б.А. Літвіновим, простий за своїм застосуванням і його часто використовують в геодезичній практиці. Суть методу така: у першому наближенні система ходів, які сходяться в кожній вузловій точці, розглядається як окрема система, що спирається на пункти, помилки визначення положення яких дорівнюють нулю. В кожному ході за формулами: (2.1) (2.2) визначають очікувану середню квадратичну помилку, а потім - середню квадратичну помилку положення кожної вузлової точки, тобто обчислення виконують за методикою середньовагового. В наступному наближенні за помилки вихідних даних приймають визначені помилки вузлових точок з попереднього наближення і т.д. Наближення продовжують до тих пір, доки в двох останніх наближеннях будуть отримані практично однакові середні квадратичні помилки вузлових точок. Нами проектується мережа, що складається з одинадцяти ходів, які сходяться в шести вузлових точках. Користуючись формулами в кожному ході визначимо середню квадратичну помилку М. У другому наближенні ваги ходів визначимо з врахуванням ваг (середніх квадратичних помилок) вузлових точок І, II. В третьому наближенні вагу вузлової точки І обчислимо з врахуванням ваги точки II у другому наближенні, а вагу точки II з врахуванням ваги точки І у другому наближені. Наближення здійснюємо доти, доки у двох останніх наближеннях не отримаємо практично однакові результати. Після цього, використовуючи формули: (2.3) (2.4) обчислимо загальну очікувану помилку в кожному ході, а потім і відносну помилку. Надамо ходам конкретні числові значення, а також приймемо для розрахунків, що ms = 10 см, m? = 6? і с = 1000. Числові дані ходів і розраховані на їх підставі значення середніх квадратичних помилок наведені в таблиці 2.4. Таблиця 2.4. Розрахунок середніх квадратичних помилок № ходу К-сть лін. в ході, n Довжини ходу L, км І = n · m2s см2 см 1 1 0,10 100 0,03 100,03 10.00 2 7 0,70 700 3,66 703,66 26,53 3 7 0,66 700 3,25 703,25 26,52 4 8 0,75 800 4,6 804,60 28,36 5 6 0,64 600 2,76 602,76 24,55 6 1 0,08 100 0,02 100,02 10,00 7 5 0,48 500 1,39 501,39 22,39 8 1 0,10 100 0,03 100,03 10,00 9 1 0,09 100 0,02 100,02 10,00 10 7 0,70 700 3,66 703,66 26,53 11 1 0,17 100 0,09 100,08 10,00 Після цього можна розпочати безпосередньо оцінку точності проекту мережі в цілому. Результати подальших обчислень наведені в таблиці 2.5 Оскільки в третьому наближенні результати обчислення практично збігаються з результатами другого наближення, то у четвертому наближенні немає потреби. Відповідно до формул (2.3), (2.4) складена таблиця 2.6. Таблиця 2.6 № ходів Довж. ходів (км) Вихідні дані MП2 (см) MК2 (см) Mвих2 (см) MZ2 (см) Mзаг2 (см) Mзаг (см) Mзаг /L Почат-кові кінцеві 1 0,1 ПП601 І 0 71,74 35,87 100,03 135,9 11,66 1: 2000 2 0,7 ІІ I 77,22 71,74 74,48 703,66 777,73 27,89 1: 6000 3 0,66 V I 58,78 71,74 65,26 703,25 768,51 27,72 1: 2300 4 0,75 VI I 105,46 71,74 88,6 804,6 893,2 29,89 1: 2500 5 0,64 IV II 67,07 77,22 72,14 602,76 674,9 25,98 1: 2400 6 0,08 ІІІ ІІ 45,96 77,22 61.59 100,02 161,61 12,71 1: 2100 7 0,48 IV ІІІ 67,07 45,96 56,52 501,39 557,91 23,62 1: 2000 8 0,1 V III 58,78 45,96 52,37 100,03 152,4 12,34 1: 2000 9 0,09 VI V 105,46 58,78 82,12 100,02 182,14 13,50 1: 2000 10 0,7 VI IV 105,46 67,07 86,26 703,66 789,92 28,10 1: 2400 11 0,17 ПП602 IV 0 67,07 33,54 100,08 133,62 11,56 1: 2100 Відносні нев'язки в ходах коливаються від 1: 2000до 1: 6000. З даної таблиці бачимо, що найгірше запроектовані ходи, що мають невеликі відстані. Незважаючи на те, що поміж інших теодолітних ходів дані ходи прокладені найгірше, вони все одно відповідають інструкції [3]. Отже, для підвищення точності проектування теодолітних ходів, необхідно уникати малих сторін в ході. Висновок В даному розділі було розглянуто наступні підрозділи: - проектування планової основи - вимоги інструкції до планової основи - оцінка проекту згущення методом послідовних наближень У загальному по всіх теодолітних ходах можна зробити висновок, що вони прокладені з належною точністю і відповідають вимогам інструкції [3]. 3.Комплекс робіт при створенні знімальної мережі 3.1 Вимоги інструкції щодо рекогностустування і закріплення пунктів Рекогностустування полягає в: огляді місцевості, установленні змін в контурах, перевірці доцільності виконання наміченого проекту, уточненні його на місці, призначенні місця установки пунктів знімальної мережі, закріпленні їх геодезичними знаками і наміченні шляху прив'язки до пунктів геодезичної мережі більш високого порядку. Слідом за цим виконуються безпосередньо польові виміри, що проводять у два етапи: перший - побудова знімальної мережі і другий - зйомка контурів. Пункти знімальної основи закріплюють на місцевості центрами тривалого збереження з таким розрахунком, щоб на кожному планшеті було закріплено не менше трьох точок при зніманні в масштабі 1:5000 і двох точок при зніманні в масштабі 1:2000, включаючи пункти державної геодезичної мережі та мережі згущення (якщо замовник у технічних умовах не вимагає більшої щільності закріплення). Типи центрів тривалого збереження: а) - бетонний паралелепіпед: рис 3.1 б) - металева труба (штир, костиль), які забетоновані в тверде покриття: рис 3.2 в) - пень із забитим цвяхом, штирем: рис.3.3 На час проведення знімальних робіт пункти знімальної мережі закріплюють тимчасовими центрами. Ними можуть бути пеньки дерев, дерев'яні кілки діаметром 5- 8 см із цв'яхом, забитим у верхній зріз кілка (пенька), а також залізні труби, штирі, кутова сталь, забиті в грунт на 0,3- 0,4 м з насічкою на металі. Пункти планової основи нумерують порядкованими номерами таким чином, щоб на об'єкті не було однакових номерів. Якщо знімальні мережі є самостійною геодезичною основою, їх закріплюють постійними центрами типу У 15, У 15Н у тому самому обсязі, що і мережі згущення, але не менше 20 % точок знімальної мережі. рис 3.4 Центр пункту полігонометрії, трилатерації, тріангуляції 4 класу 1 і 2 розрядів для незабудованої території (тип УІ5Н). рис 3.5 Центр пункту полігонометрії, трилатерації, тріангуляції 4 класу 1 і 2 розрядів для забудованих територій, райцентрів, міст селищ, сільськихнаселених пунктів (тип У15). рис 3.6 Типи марок 3.2 ПРИЛАДИ ДЛЯ ВИМІРЮВАНЬ ТА ЇХ ПОВІРКИ Вибір засобів вимірювання здійснюється на основі певних критеріїв, відносна важливість яких залежить від мети
Loading...

 
 

Цікаве