WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Правова основа містобудівного кадастру. Зміст документів проекту зміни цільового призначення земельної ділянки. Спеціальні правові режими земель істор - Реферат

Правова основа містобудівного кадастру. Зміст документів проекту зміни цільового призначення земельної ділянки. Спеціальні правові режими земель істор - Реферат

Списку охоронюваних археологічних територій України.
Відповідно до ч. З п. "в" ст. 83 ЗК землі під об'єктами історико-культурного призначення, що мають особливу цінність, належать до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, якщо інше не передбачено законом. А згідно з ч. З п. "в" ст. 84 ЗК до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать землі під історико-культурними об'єктами, що мають національне та загальнодержавне значення.
Не можуть бути приватизовані також землі, зайняті пам'ятками, включеними до Переліку пам'яток, які не підлягають приватизації. Відповідний Перелік затверджується Верховною Радою України.
Всі інші об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками, можуть бути відчужені, а також передані власником (уповноваженим ним органом) у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі. Але в усіх випадках такого відчуження чи передачі законодавець вимагає погодження відповідного органу охорони культурної спадщини. Порядок погоджень встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Особа, якій передається в управління, володіння чи користування пам'ятка, зобов'язується дотримувати й режим використання земель, на яких знаходиться відповідна пам'ятка.
Право власності на пам'ятку має бути посвідчено документально, з обов'язковою вказівкою на категорію пам'ятки, дату і номер рішення про її державну реєстрацію.
При продажу пам'ятки власник або уповноважений ним орган зобов'язані у письмовій формі повідомити про це відповідний орган охорони культурної спадщини та центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини із зазначенням ціни та інших умов продажу, на яких він її продає.
Право привілеєвої купівлі пам'ятки не застосовується, якщо покупцем пам'ятки, яка перебуває у приватній власності, є близькі родичі продавця.
2. Відповідно до п. "а" ст. 112 ЗК охоронні зони створюються навколо об'єктів культурної спадщини з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів.
Законодавство про охорону об'єктів культурної спадщини дає визначення зонам охорони пам'ятки та виділяє їх види.
Зони охорони пам'ятки встановлюються з метою захисту традиційного характеру середовища як окремих пам'яток, так і їх комплексів (ансамблів) навколо пам'ятки. Вони можуть створюватись у вигляді охоронних зон, зон регулювання забудови, зон охоронюваного ландшафту, зон охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим.
Межі та режими використання зон охорони пам'яток визначаються відповідною науково-проектною документацією та затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.
Порядок визначення меж зон охорони пам'яток встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.
У межах зон охорони пам'яток забороняються містобудівні, ар-хітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини і без погодження з Інститутом археології Національної академії наук України.
Території охоронних зон належать до земель історико-культурного призначення, що відображається в державних земельних кадастрах, планах землекористування, проектах землеустрою, іншій проектно-планувальній документації.
Встановлення зон охорони пам'яток не може бути підставою для примусового вилучення з володіння (користування) земельних ділянок у юридичних та фізичних осіб за умов дотримання землевласниками та землекористувачами правил використання земель історико-культурного призначення.
Специфічне регулювання стосовно правового режиму зон охорони пам'яток містить Закон України "Про рекламу" від 3 липня 1996 р., ст. 15 якого передбачає обмеження на розміщення зовнішньої реклами (тобто реклами, що розміщується на окремих спеціальних конструкціях, щитах, екранах, розташованих просто неба, на фасадах будинків та споруд) у межах охоронних зон пам'яток історії та культури. Розміщення такої реклами дозволяється лише за погодженням з відповідними міністерствами (відомствами) або місцевими органами влади.
3. Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається відповідно до законодавства України про культуру та про охорону об'єктів культурної спадщини і пов'язаний з характером об'єкта, під яким знаходиться відповідна земельна ділянка, його загальнодержавним (національним) чи місцевим статусом і низкою інших факторів.
Використання пам'ятки має здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження,оздоби тощо.
Режими використання пам'яток встановлюють:
центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини - щодо пам'яток національного значення;
орган охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій - щодо пам'яток місцевого значення.
За загальним правилом, пам'ятки, їх частини, пов'язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, переміщувати (переносити) на інші місця. Такі дії допускаються лише як виняток з дозволу Кабінету Міністрів України, за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, у випадках коли неможливо зберегти пам'ятку на місці, за умови проведення комплексу науково обґрунтованих заходів з вивчення та фіксації пам'ятки (охоронних досліджень).
Якщо землі історико-культурного призначення зайняті під музеєм, то відповідний режим охорони та використання земельної ділянки визначається Законом України "Про музеї та музейну справу". На території, відведеній для музею, забороняється діяльність, що суперечить його функціональному призначенню або може негативно впливати на стан зберігання музейного зібрання, а також інша діяльність, яка є несумісною з діяльністю музею як за-кладу культури.
На цій території згідно із статутом музею дозволяється функціональне зонування території, а саме - поділ її на зони:
заповідну, призначену для зберігання та охорони найбільш цінних історико-культурних комплексів і окремих об'єктів;
експозиційну - для стаціонарного демонстрування великогабаритних музейних предметів і використання в культурно-пізнавальних цілях;
наукову - для проведення науково-дослідної роботи;
рекреаційну - для відпочинку та обслуговування відвідувачів музею;
господарську - для розміщення допоміжних господарських об'єктів.
Музей здійснює користування землею, іншими природними ресурсами та несе відповідальність за дотримання норм щодо їх охорони і раціонального використання.
4. Знайти відносну середню квадратичну помилку виміру ліній стіни будівлі якщо L=14 м., m = 2 мм.
Середню квадратичну помилку знаходимо за формулою:
Використана література
1. Методичні вказівки "Основи містобудівного кадастру" Проект зміни цивільного призначення земельної ділянки, Коломия, 2005 р.
2. М.Г.Ступень, І.М. Добрянський Містобудівний кадастр, Львів 2003 р.
3. Земельний кодекс України за загальною редакцією В.В.Медведчука, Київ, 2004 р.
4. М.Г. Ступень, Р.Й. Гулько "Кадастр населених пунктів" Львів "Новий Світ - 2000", 2005 р.

 
 

Цікаве

Загрузка...