WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Правова основа містобудівного кадастру. Зміст документів проекту зміни цільового призначення земельної ділянки. Спеціальні правові режими земель істор - Реферат

Правова основа містобудівного кадастру. Зміст документів проекту зміни цільового призначення земельної ділянки. Спеціальні правові режими земель істор - Реферат


Реферат на тему:
Правова основа містобудівного кадастру. Зміст документів проекту зміни цільового призначення земельної ділянки. Спеціальні правові режими земель історико-культурного призначенн
План
1. Правова основа містобудівного кадастру.
2. Зміст документів проекту зміни цільового призначення земельної ділянки.
3. Спеціальні правові режими земель історико-культурного призначенн.
1.Правова основа містобудівного кадастру.
Ефективне управління процесами функціонування і розвитком населених пунктів, особливо великих міст, які є складними територіальними системами соціально-економічного і геолого-екологічного типу, складними технічними системами, не може здійснюватися без надійного інформаційного забезпечення.
Законом України "Про основи містобудування" передбачено створення містобудівного кадастру населених пунктів України, який являє собою систему даних про належність території до відповідних функціональних зон, їх сучасне і перспективне призначення, екологічну, інженерно-геологічну ситуацію, стан забудови й інженерного забезпечення, характеристику будинків і споруд на землях всіх форм власності. Він призначається для забезпечення містобудування в установленому порядку необхідною інформацією. Вся ця система даних базується на відомостях про землю, територію, яка забезпечується веденням державного земельного кадастру.
Земля на території міста є переважно просторовим операційним базисом для розміщення об'єктів будівництва, хоч не виключено її використання як головного засобу виробництва для потреб ведення сільського і лісового господарства. Тому її раціональне використання суттєво впливає на економічний стан господарювання юридичних і фізичних осіб на території міста, що має важливе значення в умовах ринкової економіки. Особливої актуальності набуває земельно-кадастрова інформація на нинішньому етапі у зв'язку із введенням і справлянням плати на землю у вигляді земельного податку і орендної плати.
Землекористувачам і власниками землі на території населених пунктів, в тому числі і міст, є державні, кооперативні і громадські підприємства, організації і установи та громадяни, яким надані земельні ділянки за відповідним цільовим призначенням. Так, сільськогосподарські землі перебувають у користуванні переважно сільськогосподарських підприємств тау власності громадян. Ці землі представлені переважно всіма сільськогосподарськими угіддями та землями під виробничими будівлями і дворами, під господарськими шляхами і прогонами тощо.
Ліси та інші лісовкриті площі на території міст перебувають в основному у користуванні лісогосподарських підприємств.
Очевидно, що у складі земель населених пунктів найбільш питому вагу мають забудовані землі, серед яких розрізняють площі під забудовою (одно- і двоповерховою та три- і більше-поверховою), під промисловими об'єктами, громадською забудовою, вулицями, площами, кладовищами та іншими угіддями і земельними ділянками. Інші землі на території міст займають невеликі площі. На теперішній час дані про власників землі, землекористувачів і їх площі зосереджені у відповідних звітних документах (форма 6-зем) та окремо на картографічних матеріалах. Для оперативного управління земельними ресурсами на території міста існує необхідність у створенні автоматизованої земельно-інформаційної системи (31С), яка за допомогою комп'ютерної техніки поєднає всі дані в єдину базу даних для функціонування загальної інформаційної системи міста.
Щодо всіх земель міста, то у земельно-інформаційній системі повинні бути показники, що характеризують всі їх види та особливості окремих видів. Загальними показниками у цій системі мають бути:
* порядковий номер;
* назва вулиці, площі;
* номер земельної ділянки всередині забудованого кварталу;
* власник землі, землекористувач;
* підстава для передачі землі у власність та надання її у користування;
* обмеження у використанні земель (сервітути);
* загальна площа земельної ділянки, га або м2;
* дата і прізвище особи, яка засвідчила правильність запису в реєстрову книгу тощо.
Крім цих показників, кожна земельна ділянка мас включати показники грошової оцінки (ціни) та ставки і розміри плати за землю.
Слід сказати, що досить цінною для потреб містобудівного кадастру є інформація щодо ґрунтового покриття території, його гранулометричної характеристики, меліоративного стану земель, крутизни й експозиції схилу земельної ділянки та інших показників, які є важливими чинниками у містобудуванні.
Містобудівний кадастр є складовою частиною державної системи кадастрової документації, яка вміщає відомості про земельні, водні, лісові та інші ресурси і забезпечує єдність обліку і контролю використання природних ресурсів. Містобудівний кадастр має свої характерні особливості, які обумовлюються-специфікою міського середовища, характером інфраструктури і екологічної ситуації, що виражається в спеціальних методах диференціації території на зони різної економіко-будівельної цінності.
Містобудівний кадастр формується на базі спеціальної "кадастрової"" інформації, що містить відомості про просторове розташування об'єктів міського середовища, які розміщені на земній поверхні, наді під нею, явища і процеси, які відбуваються на території населеного пункту, економічний і правовий статус цих територій і об'єктів, їх природні та господарські, кількісні і якісні характеристики.
Дані містобудівного кадастру використовуються для вирішення завдань:
- планування, забудови і прогнозування розвитку населений пунктів; проектування розміщення будівництва і реконструкції об'єктів житлового, виробничого і громадського призначення;
- створення і реконструкції інженерно-технічної та соціальної інфраст-руктури;
- регулювання земельних і економічних відносин;
- визначення зон економічної оцінки території;
- аналізу використання міських земель і контролю за використанням природних ресурсів.
При проведенні кадастру особливе значення має економічна оцінка окремих територій з метою встановлення розмірів податків, обліку власників і користувачів об'єктів кадастру, регулювання земельних та інших відносин, контролю реалізації рішень і постанов органів влади в галузі містобудування.
Базою містобудівного кадастру є картографічна основа, за допомогою якої створюють кадастрові плани. На кадастрових планах зображають кадастрові об'єкти, межі адміністративних районів, землеволодінь і землекористувань, наземні та підземні будівлі й споруди, комунікації.
Отже правовою основою містобудівного кадастру є закон України "Про містобудування" від 16 листопада 1992 року та постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 року, №224 "Про містобудівний кадастр населених пунктів" з змінами та доповненнями від 8 лютого 2001 року.
2. Зміст документів проекту зміни цільового призначення земельної ділянки
1. Визначає механізм щодо зміни цільового призначення земельно? ділянки, яка перебуває увласності громадянина або юридичної особи.
2. Зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться за паданням заяви (клопотання) її власника до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, або районної держадміністрації, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту.
До заяви (клопотання)додаються:
а) копія державного акта на право власності на земельну ділянку:
б) для громадянина - власника земельної ділянки - копія паспорта (серія, номер паспорта, коли і ким виданий та місце проживання), для юридичної особи - власника земельної ділянки - копія статуту (положення) та копія
Loading...

 
 

Цікаве