WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Загальні відомості про рельєф - Реферат

Загальні відомості про рельєф - Реферат

визначаючихарактер, склад, інтенсивність та розповсюдження на земній поверхні вищевказаних процесів. Ці фактори створюють певні умови для їх дії на земну поверхню, а отже певною мірою визначають її рельєф. До них належать кліматичні умови місцевості, які зумовлюють діяльність переважно екзогенних рельєфоутворюючих процесів; склад і будова земної кори, що впливають на екзогенні та ендогенні процеси; вічна мерзлота, своєрідна для багатьох екзогенних процесів рельєфоутворення і т.д.
Багато факторів, формуючи одні форми рельєфу безпосередньо, одночасне впливають на утворення інших різновидів рельєфу. Такою є роль рослинності і сили тяжіння. Остання в більшості випадків не формує рельєф, але здійснює великий вплив як на ендогенні, так і на екзогенні процеси і є причиною руху льодовиків, водних і лавових потоків і т.д. Але в деяких випадках сила тяжіння бере безпосередню участь в утворенні рельєфу, тобто є основною причинок виникнення зсувів, осипів, гірських обвалів, інших схилових процесів. Звідси випливає, що один і той же фактор може мати пряме або непряме значення у формуванні рельєфу, але один із них завжди є головним (провідним).
Вигляд екзогенних форм рельєфу визначається не тільки співвідношенням процесів денудації й акумуляції, але і їх природою. Процеси денудації та акумуляції можуть відбуватися в результаті роботи моря, поверхневих і підземних вод, льодовиків, дії вітру, а також внаслідок безпосереднього впливу сили тяжіння на гірські породи, з яких складаються стрімкі схили. У відповідності з цим виділяють флювіальні (річкові), гляціальні (льодовикові), еолові (вітрові), схилові (делювіальні) та інші рельєфоутворюючі процеси.
Денудаційна та акумулятивна складові в діяльності кожного екзогенного фактору зумовлюють утворення денудаційних і акумулятивних форм рельєфу. Найбільше рельєфоутворююче значення має діяльність поверхневих водотоків (флю-віальна), льодовиків (гляціальні процеси), моря.
Діяльність моря та робота рік стали інтенсивнішими порівняно з минулими епохами. Рельєфоутворююча діяльність льодовиків сьогодні обмежена приполярними районами, але у відносно недалекому минулому (10 - 400 тис. років тому) льодовики вкривали значно більші ділянки суші, в тому числі й території України. Льодовикові форми того часу збереглися до наших днів і займають значні площі на багатьох материках. Менше значення в рельєфоутворенні відіграє вітер. Його впливу на земну поверхню перешкоджає рослинний покрив. Тому вітер визначає утворення рельєфу переважно в пустелях.
Певну роль у рельєфоутворенні відіграє'також Діяльність підземних вод, з якою пов'язані карстові форми рельєфу, а також схилові процеси (обвальні, зсувні, осипні та дефлюкційні), що відбуваються під дією сили тяжіння. Процеси життєдіяльності рослин і тварин (біогенні) в деяких випадках також призводять до формування тих чи інших форм рельєфу (термітники, мурашники, нори), але їх роль у рельєфі поверхні суші досить незначна.
Натомість все помітнішою стає рельєфоутворююча діяльність людини (будівництво каналів, зміни русел рік, утворення кар'єрів, ям, курганів, насипів і т.ін.), яка часто має деструктивну компоненту у відношенні до природних екосистем.
Рельєф не тільки впливає на решту компонентів природного ландшафту, але й сам зазнає їх дії.
Уже згадувалось про вплив на рельєф клімату, геологічної будови, поверхневих і підземних вод. Менше впливають на рельєф грунти та рослинність, і зовсім незначну роль у формуванні рельєфу відіграють тварини.
Вплив на рельєф ґрунтового покриву переважно проявляється у можливості розвитку процесів водної та вітрової ерозії, зсувів, просідання на різних типах ґрунтів.
Тому нерівності земної поверхні, пов'язані з цими процесами, дещо відрізняються в межах поширення різних типів ґрунтів. Однак цей вплив, з огляду на незначну потужність ґрунтового покриву, спостерігається тільки на найменших нерівностях земної поверхні (наноформах), але не всюди. Більші денудаційні форми, що повністю прорізали ґрунтовий покрив, більше пов'язані з літологією підстилаючих гірських порід.
Густа деревна та трав'яна рослинність перешкоджає розвиткові процесів водної та вітрової ерозії, формуванню дефляційних і ерозійних форм рельєфу.
У цьому і полягає її вплив на процеси формування рельєфу. Іноді та чи інша рослинність сприяє утворенню акумулятивних форм, створених вітром чи водними потоками, швидкість яких у густих чагарниках різко падає, що призводить до осідання принесеного потоком матеріалу. В більш рідкісних випадках рослини безпосередньо формують рельєф. Такими є ями і горби, що утворюються з допомогою дерев, вивернутих буревієм, болотні купини і т. ін.
Рельєф, що є компонентом ландшафту, зумовлює багато його характерних І рис і водночас певною мірою сам залежить майже від усіх його компонентів.
У зв'язку з цим виділення ландшафтів та їх окремих частин (ґрунтів, рослинності, тваринного світу, вод і т.ін.) неможливе без вивчення рельєфу. Аналогічно, глибоке вивчення рельєфу неможливе без уточнення особливостей того ландшафту, в межах якого він сформувався.
У цьому виявляється сутність геоморфології як науки не тільки геологічної, але й географічної. Очевидно, можливі два основні підходи до вивчення рельєфу. По-перше, геоморфологія вивчає рельєф як результат взаємодії ендогенних та екзогенних сил. Цей підхід до вивчення рельєфу споріднює геоморфологію з геологією, без глибокого знання якої вивчення цих питань неможливе. По-друге, геоморфологія вивчає рельєф як складову частину ландшафтів земної поверхні. При такому підході до вивчення рельєфу геоморфологія, безперечно, виступає як географічна наука.
Враховуючи наявність у геоморфології двох основних наукових напрямків, можна визначити геоморфологію як науку про рельєф земної поверхні, який вона вивчає, і як результат взаємодії ендогенних та екзогенних сил, і як складову частину ландшафтів земної поверхні.
Це визначення ґрунтується на уявленні про безперервний розвиток земної кори в часі та в просторі, в ході якого за участю ендогенних та екзогенних сил формується рельєф земної поверхні. Він враховує тісний взаємозв'язок внутрішніх і зовнішніх сил, вплив на рельєф інших компонентів природного середовища та роль рельєфу у формуванні ландшафтів земної поверхні. З такого розуміння геоморфологічної науки випливає необхідність комплексного підходу до вивчення геоморфологічних явищ. Ця необхідність виникає з різноманіття сил, що беруть участь у геоморфологічних процесах, і з наявності складних двосторонніх зв'язків між рельєфом та іншими компонентами природного середовища.
Для землевпорядників і ґрунтознавців важливо засвоїти особливості системного підходу до вивчення рельєфу, який дозволяє встановити тісні зв'язки між ґрунтовим покривом і рельєфом. Це допомагає вивченню ґрунтового покриву в його взаємозв'язку з іншими компонентами ландшафту (кліматом, рослинністю, поверхневими та підземними водами).
Loading...

 
 

Цікаве