WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Наукові основи, цілі, об’єкти і методи моніторингу ґрунтів. Показники, що діагностують гумусний та агрофізичний стан ґрунтів. Показники, що дають змо - Реферат

Наукові основи, цілі, об’єкти і методи моніторингу ґрунтів. Показники, що діагностують гумусний та агрофізичний стан ґрунтів. Показники, що дають змо - Реферат


КОНТРОЛЬНА РОБОТА
Наукові основи, цілі, об'єкти і методи моніторингу ґрунтів. Показники, що діагностують гумусний та агрофізичний стан ґрунтів. Показники, що дають змогу контролювати стан ґрунтів меліоративного фонду
План
1. Наукові основи, цілі, об'єкти і методи моніторингу ґрунтів.
2. Показники, що діагностують гумусний та агрофізичний стан ґрунтів
3. Показники, що дають змогу контролювати стан ґрунтів меліоративного фонду
1. НАУКОВІ ОСНОВИ, ЦІЛІ, ОБ'ЄКТИ І МЕТОДИ МОНІТОРИНГУ ҐРУНТІВ.
Моніторинг ґрунтів - це система спостережень за станом ґрунтового покриву, у тому числі ґрунтів, розташованих у зонах радіоактивного та інших забруднень, з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення й ліквідації наслідків негативних процесів.
Ідея моніторингу ґрунтів походить з Америки (США, Канада), де в рамках державної служби ґрунтів, як самостійної державної організації, виступають переважно у дві функції управління земельними ресурсами: організація земельного кадастру та державний контроль за використанням й охороною земель.
Моніторинг ґрунтів складається із систематичних спостережень за станом ґрунтів (зйомки, обстеження, вишукування), виявлення змін, а також оцінки:
* стану використання угідь, полів, земельних ділянок;
* процесів, пов'язаних із зміною родючості ґрунтів (розвиток водної та вітрової ерозії, втрата гумусу, погіршення структури ґрунту, заболочення та засолення та ін.), заростання сільськогосподарських угідь, забруднення фунтів пестицидами та іншими токсичними речовинами;
* стану берегових ліній річок, озер, морів, заток, лиманів, водосховищ, гідротехнічних споруд;
* процесів, пов'язаних з утворенням ярів, зсувів, сольовими потоками, карстовими, кріогенними та іншими явищами;
* стану ґрунтів населених пунктів, територій, зайнятих очисними спорудами, гноєсховищами, складами пально-мастильних матеріалів, добрив, гноєсховища, стоянками автотранспорту, захороненням токсичних промислових відходів і радіоактивних матеріалів, а також іншими промисловим об'єктами.
Залежно від терміну та періодичності проведення спостереження за станом ґрунтів поділяються на:
* базові - відомості, що фіксують стан об'єкта спостережень на момент початку ведення моніторингу земель;
* періодичні - через рік і більше;
* оперативні - фіксують поточні зміни.
Основним завданням моніторингу ґрунтів є формування і підтримання на сучасному рівні системи інформації про стан ґрунтового покриву, залучення його у господарське або інше використання на певній території, а саме про зміни у стані ґрунтів, викликаних антропогенними діями.
Для виконання цього завдання проводиться оцінка екологічного стану ґрунтів у такій послідовності:
- збирання інформації про стан ґрунтів за спеціальним переліком
показників;
- створення банку даних;
- аналіз та обробка інформації;
- порівняння фактичних параметрів з нормативними;
- групування ґрунтів за категоріями згідно з нормативами (агровиробниче групування);
- розробка заходів регулювання, адекватних екологічному стану
ґрунтів із визначенням площ. Інформацію про стан ґрунтового покриву області можна отримати у таких організаціях, як:
* обласні філії інституту землеустрою УААН;
* станції хімізації сільського господарства;
* санепідемстанції;
* управління екології та охорони природи;
* управління земельних ресурсів;
* управління лісового господарства;
* гідрогеологічні та гідромеліоративні експедиції;
* облводгоспи та центри комплексного використання водних ресурсів.
Об'єктом моніторингу ґрунтів є весь ґрунтовий покрив країни, незалежно від форми власності на землю, тобто територій землі, які піддаються антропогенному впливу (залученню людиною у господарське або інше використання).
Моніторинг ґрунтів відрізняється від даних земельного кадастру інформаційним забезпеченням управління земельними ресурсами, тобто фіксацією перевищення встановлених допустимих норм антропогенного навантаження і несприятливих (критичних) ситуацій у використанні й охороні ґрунтів щодо фонового (стандартного)значення.
Моніторингом передбачено спостереження за:
> структурою землекористування та землеволодіння;
> трансформацією земель залежно від цільового призначення;
> станом та якістю фунтів і забруднення ландшафтів;
> станом зрошуваних та осушених земель, а також земель з ознаками вторинного підтоплення і засолення;
> станом берегових ліній, морів, озер, водосховищ, лиманів, заток тощо.
Під час моніторингу здійснюється контроль за такими параметрами:
* встановлення критеріїв оцінки стану ґрунтів і визначення доступності меж, після яких ґрунт потрапляє у критичний стан;
* всебічне вивчення основних функцій ґрунтового покриву;
* вивчення еволюції сучасних ґрунтотворних процесів;
* вивчення напряму та інтенсивності процесів деградації ґрунтів;
* дослідження основних режимів у ґрунтах (водного, повітряного, поживного та ін.);
* встановлення кількісних величин трансформації земельних ділянок;
* визначення сучасного стану меліоративних територій та оцінки темпів зміни основних показників осушених і зрошуваних земель за різної інтенсивності осушення або зрошення;
* оцінка ефективності родючості ґрунтів.
Наприклад, зміни у стані родючості ґрунтів фіксуються за такими показниками:
- зміни запасів гумусу;
- зміни рН ґрунту (кислотності, лужності);
- зміни вмісту мікроелементів у ґрунті;
- деградація ґрунту на пасовищах (ущільнення, закупорення та ін.);
- підтоплення земельних угідь, заболочення і перезволоження
земель, засолення ґрунтів, заростання угідь чагарниками;
- забруднення ґрунту пестицидами, важкими металами, хімічними та радіоактивними елементами та іншими токсикантами;
- зміни стану меліорованих земель (іригаційна ерозія, вторинне
засолення, заболочення, надмірне осушення та ін.).
Залежно від призначення, моніторинг ґрунтів поділяється на загальний, оперативний і фоновий.
* Загальний, або базовий чи стандартний, моніторинг - це оптимальні за кількістю параметрів спостереження за використанням та охороною ґрунтів, об'єднаних у єдину інформаційно-технологічну мережу, які дають змогу на основі оцінки і прогнозування стану земельних ресурсів розробляти необхідні управлінські рішення.
o Оперативний, або кризовий, моніторинг ґрунтів - це спостереження за спеціальними показниками цільової мережі пунктів-стаціонарів за окремими об'єктами підвищеного екологічного ризику в окремих регіонах, які визнані зонами надзвичайної екологічної ситуації, а також в районах аварій із шкідливими екологічними наслідками з метою забезпечення оперативного реагування на кризові ситуації та прийняття рішень щодо їх ліквідації, створення безпечних умов для населення.
o Фоновий, або науковий, моніторинг ґрунтів - це спеціальні спостереження за всіма складовимиекосистеми "земля", а також за характером зміни складу угідь, процесами, пов'язаними із змінами родючості ґрунтів (розвиток ерозії, втрата гумусу, погіршення структури ґрунту, заболочення та засолення), міграцією забруднених речовин та ін. З його допомогою встановлюються джерела чи причини, які зумовлюють деградацію ґрунтів.
Фоновий моніторинг ґрунтів здійснюється на станціях-стаціонарах. Кількість стаціонарів залежить від екологічного стану території, складності ґрунтового покриву, наявності полігонів із кризовою ситуацією. Він базується на спеціальних польових дослідах з використанням аналітичних (радіометричних, мінералогічних, спектральних) та інших методів.
Технічне забезпечення моніторингу ґрунтів здійснюється автоматизованою системою даних про земельний фонд.
В Україні державний моніторинг ґрунтів здійснюється на трьох рівнях: локальному, регіональному та національному.
# Локальний моніторинг ґрунтів проводиться на території окремих землеволодінь,
Loading...

 
 

Цікаве