WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Карти, види карт - Реферат

Карти, види карт - Реферат

неточності, оцінки за цю роботу виставляються в журналі і щоденниках.
Рекомендують вивішувати контурну карту на класній дошці. За її наявності виклад нового матеріалу вчитель супроводжує нанесенням об'єктів на контурну картку. Найчастіше в практиці навчання використовуються трафарети - контури материків, країн. Контур креслиться на ньому в процесі вивчення позначаються об'єкти. Словесне зображення супроводжується синхронним моделюванням. За такої форми роботи в учнів задіюються різні види пам'яті.
Робота з контурними картами сприяє засвоєнню карти, її номенклатури.
За рубежем у школах використовують німі та напівнімі карти. У нас у загальноосвітній школі такі карти не застосовуються. Німа карта - звичайна фізична карта, але без географічних назв. Вона служить для контролю знань карти. Учневі необхідно знайти потрібний об'єкт на карті, не маючи назви. Навчальне значення цих карт невелике. На напівніміх картах позначаються лише початкові букви географічних назв. Такі карти служать також засобом перевірки знань карти.
На рельєфних картах досить наочно, об'ємно зображено рельєф, дотримується співвідношення горизонтального і вертикального масштабів. Використовуються рельєфні карти при вивченні рельєфу в початковому курсі. Зазвичай ці карти мають невеликий формат, на них зображується в основному гірська місцевість з її елементами (хребтами, долинами, вершинами, перевалами тощо).
На практиці використовуються й саморобні рельєфні карти, масштабні й позамасштабні. Для виготовлення масштабних карт потрібно мати топографічну основу, потім береться певний вертикальний масштаб і по горизонталях наклеюються шари картону. Позамасштабні карти роблять з пластиліну, інших підручних матеріалів. Саме виготовлення рельєфної карти дає можливість детально ознайомитися з рельєфом території.
Існують також карти з посиленою реалістичною наочністю. Це ілюстративні або картинні карти, на яких подані зображення тварин, рослин, людей, пароплавів, літаків, міст. До таких карт належать і фізіографічні карти, де подані перспективні малюнки форм рельєфів у межах їх контурів. Є глобулярні карти - випуклі настінні карти великих розмірів, де викривлення значно менші, аніж на звичайних площинних картах.
Призначення топографічних карт і планів місцевості - ознайомити школярів із детальним зображенням ділянок земної поверхні і пояснити, як здійснюється генералізація при створенні середніх і дрібномасштабних карт.
Особливий картографічний посібник - це глобус, що є
моделлю Землі. На ньому земна поверхня зображена без викривлень, витримується єдиний масштаб. Він використовується, як і карти, для вироблення правильного уявлення про форму і розмір географічних об'єктів.
Глобус незамінний при вивченні форми Землі, її добового і річного руху (для цього використовується пристрій з глобусом - телурій), при вивченні географічних координат, проведенні вимірів відстані, для визначення географічного положення об'єктів і ознайомлення з картографічним проекціями. За змістом глобуси бувають фізичними і політичними. За масштабом розрізняють великий демонстраційний глобус (масштаб 1:30 млн) і малі учнівські глобуси (масштаби 1:50 млн та 1:83 млн).
Окрім зазначених навчальних глобусів, є так звані індукційні (чорні) глобуси. Вони мають чорну поверхню з градусною сіткою, контурами материків. Служать для вивчення географічних координат. На них можна писати крейдою, вказувати точки і визначати їх координати.
Також є проекційні глобуси з градусною сіткою, виготовленою з дроту або скла без суцільної поверхні. Служать для ознайомлення з картографічними проекціями. На них можна показати, як переноситься градусна сітка проектуванням на циліндр, конус.
Доцільно використовувати глобус при вивченні початкового курсу географії, географії материків і країн.
Одним із прийомів роботи з географічною картою є вироблення просторових і масштабних орієнтирів. Учні повинні добре засвоїти розміщення найважливіших об'єктів і запам'ятати їх розміри. Такими масштабними орієнтирами можуть слугувати протяжність Чорного моря із заходу на схід (1000 км), Каспію з півночі на південь (1000 км), відстань Київ-Москва (700 км), довжина острова Сахаліну (1000 км), протяжність Червоного моря (2000 км) тощо. Просторові й масштабні орієнтири є орієнтирами для позначення інших об'єктів, визначення їх розмірів, величини, що дає можливість знаходити об'єкти на картах різних за масштабом та тематикою.
Основний вид роботи з картами - опис, характеристика об'єктів. Описи за складністю є різними. Спочатку учні вчаться здійснювати описи якого-небудь одного компонента природи, господарства (окремої рівнини, річки, озера, географічного положення, населення, галузі господарства). Потім переходять до більш складного опису природних умов певних територій (зокрема фізико-географічної характеристики Сахари, Мінської височини), до економіко-географічного опису окремих країн (наприклад, економіко-географічна характеристика Чилі). Ще складнішими описами є характеристика природи, населення, господарства країни і порівняльний опис окремих компонентів природи, населення, господарств, природних умов, регіонів, країн. Зазвичай описи окремих компонентів робляться за загальногеографічною й однією з тематичних карт. Комплексні описи (фізико- й економіко-географічний) здійснюються на основі загальногеографічної і тематичної карт, при цьому використовується прийом накладання, зіставлення карт.
При будь-якому описі подаються типовий план, інструкція. В основному вся інформація береться з карт. Спочатку такі описи мають навчальний характер, виконуються колективно під керівництвом учителя. Учні оволодівають прийомами опису. Потім самостійно виконують аналогічніроботи. Описи за картою виконуються учнями самостійно в знайомій та незнайомій навчальній ситуації. З метою контролю проводяться підсумкові практичні роботи з картою.
Важливим прийомом роботи з картами є креслення картосхем на дошці при вивченні нового матеріалу. При цьому можна використати трафарети територій. Пояснення матеріалу супроводжується кресленням картосхеми. Вона повинна бути простою, відображати головне, не ускладнюватися де-талями, її завдання - донести основний навчальний матеріал до свідомості школяра (наприклад, схема вузла транспортних шляхів Києва). Головне, що картосхема виконується одночасно з поясненням, є динамічною. Можна рекомендувати учням перенести найпростіші картосхеми в робочі зошити. Під час перевірки знань учитель може запропонувати учням накреслити картосхеми на дошці.
Важливим завданням вивчення географії є засвоєння географічної номенклатури. Географії немає без географічних назв. Географічні назви - це адреси, паспортні дані об'єктів. Є обов'язкова номенклатура (зазначена в програмі). Аби запам'ятати географічну назву і знати розташування об'єктів на карті, слід частіше їх вимовляти, відтворювати. Кожна нова назва вимовляється чітко, важкі для вимови назви записуються на дошці і в робочому зошиті. Учні повинні знати характерні особливості об'єкта. На кожному уроці перевіряються знання карти. Рекомендується при вивченні нової назви не замінювати її займенником. Учитель має пояснити походження географічної назви. У топоніміці часто відображаються найбільш суттєві риси об'єктів (гора Мон-Блан - "Біла гора", річка Єнісей - "Велика вода").
Робота школярів з картою - невід'ємна складова кожного уроку. Тільки завдяки цій роботі можна навчити школяра читати карту.
Використана література
1. Скуратович О.Я., Коваленко Р.Р., Круглик Л.І. Географія: Загальна географія. 6кл..- К.: Зодіак-Еко, 2000.- 223с.
2. Рідний край: Географія та краєзнавство..- К.: Просвіта, 1999.- 97с.
3. Географія українських і сумежних земель.- К.: Обереги, 2005.-
4. Економічна і соціальна географія світу..- К.: Артек, 2000.- 288с.
5. Дольницький Мирон. Географія України..- Мюнхен: Вернигора, 1947.- 91с.
6. Дольницький Мирон Географія України.- Детройт: Батьківщина, 1953.- 88с.
7. Соціально - економічна географія України.- Львів: Світ, 2000.- 680с.
8. Заставний Федір Дмитрович Географія України.- Львів: Світ, 1994.-
9. Заставний Ф.Д. Економічна і соціальна географія України..- К.: Форум, 2000.- 240с.
Loading...

 
 

Цікаве