WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Інвентаризація земель населених пунктів. Концептуальна модель організації і управління кадастром нерухомості - Реферат

Інвентаризація земель населених пунктів. Концептуальна модель організації і управління кадастром нерухомості - Реферат


Реферат на тему:
Інвентаризація земель населених пунктів. Концептуальна модель організації і управління кадастром нерухомості
План
1. Інвентаризація земель населених пунктів.
2. Концептуальна модель організації і управління кадастром нерухомості
?
1.Інвентаризація земель населених пунктів
Одним із методів отримання інформації для ведення державного земельного кадастру є інвентаризація земель.
Метою проведення інвентаризації є створення основи для:
* ведення державного земельного кадастру в населених пунктах;
* реєстрації земельних ділянок;
* видачі власникам землі (землекористувачам) документів, що засвідчують право власності на землю або право користування нею;
* забезпечення створення банку даних на паперовій основі та магнітних носіях;
* організації постійного контролю за використанням земель в населених пунктах.
Інвентаризація земель населених пунктів може бути запланована в межах населеного пункту, кварталів або окремих землекористувачів.
Загальне керівництво роботами з інвентаризації земель населених пунктів та їх організація покладаються на міські управління земельних ресурсів та управління (відділи) земельних ресурсів міст обласного (рай-онного) підпорядкування й місцеві земельні органи Держкомзему України.
Безпосередня організація робіт із проведення інвентаризації земель населених пунктів та керівництво ними згідно із законодавством покла-даються на державні адміністрації міст Києва і Севастополя, відповідні органи місцевого самоврядування - управління земельних ресурсів міст Києва і Севастополя та управління (відділи) земельних ресурсів міст обласного (районного) підпорядкування.
Організація робіт із проведення інвентаризації земель міст, селищ районного підпорядкування і сільських населених пунктів та керівництво ними покладаються на державні адміністрації районів та районні відділи земельних ресурсів.
Відповідні органи місцевого самоврядування:
* приймають розпорядження про проведення інвентаризації земель міст (населених пунктів) та організовують їх публікацію в засобах масової інфор-мації;
* передають відповідним міським управлінням (відділам) земельних ре-сурсів право на розпорядження бюджетними коштами, виділеними на прове-дення робіт з інвентаризації земель міст (населених пунктів), відкривають їм розрахункові рахунки та наділяють їх повноваженнями замовника на ці роботи;
* затверджують склад земельно-адміністративних районних, міських, селищних та сільських комісій;
* визначають функції міських і селищних служб, організацій, органів уп-равління, виконавців для проведення робіт з інвентаризації земель, встанов-люють порядок, відповідність, терміни проведення робіт, систему контролю і звітності;
* встановлюють відповідальність відповідних служб міст (населених пунктів), юридичних та фізичних осіб щодо надання матеріалів та інфор-мації, необхідних для проведення інвентаризації земель;
* погоджують результати завершеної інвентаризації в цілому і подають їх на затвердження відповідним органам місцевого самоврядування.
Міські управління (відділи) і районні відділи земельних ресурсів здійснюють:
* підготовку проекту розпорядження глави органу місцевого самоврядування про проведення інвентаризації земель відповідних міст та населених пунктів;
* формування складу районної, міської, селищної та сільської земельно-адміністративних комісій;
* розробку плану і графіків проведення робіт з інвентаризації земель;
* розробку і затвердження технічних завдань на виконання робіт з інвентаризації земель і укладання на їх основі договору з виконавцем;
* організацію контролю та приймання робіт у виконавця;
* розгляд матеріалів за підсумками інвентаризації земель щодо кожного кварталу, масиву, населеного пункту в цілому, де інвентаризація завершена, підготовку пропозицій з регулювання земельних відносин і землекористуван-ня та подання їх на погодження адміністрації міста, району, селища, села і затвердження відповідними органами місцевого самоврядування;
* організацію збереження матеріалів інвентаризації земель на паперовій основі та магнітних носіях.
До складу районних, міських, селищних, сільських земельно-адміні-стративних комісій включаються ? представники районних відділів зе-мельних ресурсів, ?міських управлінь (відділів) земельних ресурсів, ?селищних, ?сільських рад, ?податкової інспекції, ?управління (відділу) архітектури і містобудування, ? бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, * земельно-кадастрових бюро (центрів), ?відділу охорони навколишнього середовища, а також ? членів депутатських комісій з питань земельної реформи. На районну, міську, селищну і сільську земельно-адміністративні комісії покладаються:
Розгляд спірних питань між землекористувачами, власниками землі та підготовка щодо них пропозицій і проектів, розпоряджень органів місцевого самоврядування;
> розгляд підготовлених землевпорядних справ стосовно кожного квар-талу, масиву, окремого землекористувача;
> розгляд звітів за підсумками інвентаризації земель;
> підготовка пропозицій для відповідного органу місцевого самовряду-вання міста, селища, села щодо регулювання земельних відносин та землеко-ристування;
> проведення широкої роз'яснювальної роботи в засобах масової інформації про мету та завдання інвентаризації земель.
2. Концептуальна модель організації і управління кадастром нерухомості
Розвиток ринкової економіки в Україні, розширення основи оподаткування вимагає відповідального підходу до організації та управління кадастром нерухомості.
Кадастр нерухомості в багатьох країнах світу став державним інструментарієм регулювання фіскальною політикою, захистом прав власності, охорони навколишнього середовища, планування забудови населених пунктів та раціонального ведення господарства. Власне кадастр нерухомості як інформаційна система містить дані про приналежність кадастрових об'єктів тим чи іншим юридичним та фізичним особам; вказує на їх місцеположення в локальній, регіональній і державній системах; містить оцінні дані про земельні ділянки, будівлі та іншу інженерно-технічну інфраструктуру, що знаходиться в межах кадастрового об'єкта. Отже, кадастр нерухомості - багатогранна інформаційна система про кадастрові об'єкти.
Досвід європейських країн (Швеції, Данії, Польщі та ін.) показує, що ефективне функціонування кадастру нерухомості забезпечують спеціальні приватні і державні служби (агентства, департаменти тощо), створені для цих цілей.
На сучасному етапі в Україні задекларовано на законодавчому рівні ведення п'яти видів кадастрів: земельного, лісового, водного, містобудівельного, родовищ корисних копалин та їх проявів. Перші кадастрові роботи, які розпочались в Україні після отримання нею незалежності, показали організаційну, інженерно-технічну та правову невпорядкованість ведення цих робіт. Якщо, наприклад, розглядати житловий фонд, то технічні параметри таоцінку будівель та споруд проводить бюро технічної інвентаризації відповідно, а технічний паспорт на земельну ділянку та оцінку грунтів проводить земельно-кадастрове бюро. В багатьох випадках це призводить до дублювання одних і тих робіт, невиправданих затрат матеріально-фінансових ресурсів, а в інших випадках до юридичних колізій, коли одна й та ж частина земельної території, згідно з Державними актами на право власності чи користування, належить різним юридичним особам.
Звідси випливає, що актуальним постало створення Єдиної державної служби, яка б координувала, контролювала та вела єдину державну політику в галузі функціонування кадастру нерухомості та реєстрації прав власності. Такою Державною інституцією могло б бути Національне агентство з кадастру (НАК) [50]. Наведемо запропоновану нами модель управління кадастру нерухомості.
Loading...

 
 

Цікаве