WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → 1. Трансформація і покращення угідь. 2. Земельно оціночні роботи при здійсненні землеустрою. 3. Виробництва в наслідок вилучення земель - Контрольна робота

1. Трансформація і покращення угідь. 2. Земельно оціночні роботи при здійсненні землеустрою. 3. Виробництва в наслідок вилучення земель - Контрольна робота

визначення природно-сільськогосподарського районування земель. Це поділ території з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур.
Природно-сільськогосподарське районування земель є основою для оцінки земель і розроблення землевпорядної документації щодо викори-стання і охорони земель. Використання і охорона сільськогосподарських угідь здійснюються відповідно до природно-сільськогосподарського районування.
Проте не слід забувати, що за технологією здійснення грошової оцінки таке районування має практичне значення для оцінки земель сільсько-господарського призначення.
Водночас у населених пунктах здійснюється зонування земель, яке значною мірою впливає на грошову оцінку земель в межах населених пунктів. Зонування здійснюється відповідно до місцевих правил забудови (див. розділ 3.2).
Доцільно виділити кілька видів землевпорядної документації, наявних у обох редакціях Земельного кодексу. Склад та зміст землевпорядної документації зумовлено загальними вимогами до землеустрою як виду діяльності.
Схема (проект) землеустрою є одним з найпоширеніших видів зем-левпорядної документації, що використовується для грошової оцінки землі. Є кілька різновидів цієї документації, які можна об'єднати в дві групи: схема землеустрою колективного, фермерського сільськогосподарського господарства і схема землеустрою адміністративно-територіального утворення.
Схеми (проекти) землеустрою призначені для:
* науково обґрунтованого перерозподілу земель, формування раціональної системи землеволодінь і землекористувань з усуненням недоліків у розташуванні земель, створення екологічно сталих ландшафтів і агросистем;
* інформаційного забезпечення правового, економічного, еколого-еконо-мічного і містобудівного механізму регулювання земельних відносин на всіх рівнях господарювання (національному, регіональному, локальному, господарському) шляхом розроблення пропозицій щодо встановлення режиму і умов використання земель, наданих у власність чи користування, включаючи оренду;
* здійснення заходів щодо прогнозування, програмування, планування, організації раціонального використання та охорони всіх земель, незалежно від форми власності на всіх рівнях (національному, регіональному, локальному, господарському);
* організації територій сільськогосподарських підприємств із створен-ням просторових умов, що забезпечують еколого-економічну оптимізацію використання та охорони земель сільськогосподарського призначення і рац-іональну функціонування сільськогосподарського виробництва, впровадження прогресивних форм організації управління землекористуванням, удосконалення складу та розміщення земельних угідь, системи сівозмін, сінокосів і пасовищеоборотів;
* розроблення системи заходів щодо збереження і поліпшення природних ландшафтів, відновлення і підвищення родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель і землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення і заболочення, ущільнення, забруднення промисловими відходами і хімічними речовинами та інших видів деградації, а також щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель і запобігання іншим негативним явищам;
* організація територій несільськогосподарських підприємств, органі-зацій і установ з метою створення умов ефективного землекористування та обмежень і обтяжень у використанні земель.
Крім зазначених завдань схем (проектів) землеустрою, завданням на проектування можуть бути встановлені й інші спеціальні вимоги.
Масштаби схем землеустрою обумовлюються розмірами проекту - від 1:25000 до 1:2000 для дуже великих утворень. Найпоширенішими є масштаби 1:10000 та 1:5000, які використовуються для схем землеустрою сільських рад та окремих господарств. Зустрічаються застарілі проекти та схеми, які виконано на безмасштабних планах.
Найбільш корисним цей вид документації є при здійсненні грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення незалежно від того, в межах чи за межами населених пунктів розташовані ці ділянки.
ВИРОБНИЦТВА В НАСЛІДОК ВИЛУЧЕННЯ ЗЕМЕЛЬ
За час проведення земельної реформи докорінно змінилися умови і характер діяльності сільськогосподарських підприємств. У більшості з них проведена приватизація земель і ліквідована монополія держави на землю. Присадибні землі та прилеглі до населених пунктів території були передані до складу населених пунктів, у відання сільських та селищних рад. На базі окремих сільськогосподарських підприємств організовані селянські (фер-мерські) господарства. Порушено стабільність і компактність землекористування сільськогосподарських підприємств та їхня інфраструктура.
В результаті приватизації земель і виділення земельних часток сільськогосподарське виробництво здійснюється на землях різного правового статусу:
1) які знаходяться у власності сільськогосподарських підприємств;
2) які передані власниками земельних часток (паїв) в оренду;
3) які орендовані в органів виконавчої влади та місцевого са-моврядування.
На селі поступово формується поєднання малого, середнього і великого сільськогосподарського виробництва, їх економічна взаємодія. Відбувається більш тісне об'єднання інтересів особистихгосподарств і сільськогосподарських підприємств.
Найважливішою передумовою ефективності організації території, створення тим самим умов для стійкого економічного розвитку підприємств і раціонального природокористування, є врахування розмаїття природних і економічних умов території, яка підлягає землеустрою, агроекологічного потенціалу земель і інтенсивності виробництва. Це стратегічне завдання землеустрою є одним з найважливіших напрямів його розвитку на землях сільськогосподарського призначення.
Значне скорочення в останнє десятиріччя інвестицій в інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва, обсягу застосування добрив і засобів захисту рослин різко підвищило значимість урахування природних факторів виробництва і переходу до агроекологічно обґрунтованого землеустрою. У даний час необхідна така організація території сільськогосподарських підприємств, яка забезпечить досягнення найбільшої продуктивної віддачі земель різної природної якості при агроекологічно диференційованому використанні родючості ґрунтів. Це викликано тим, що в умовах переваги екстенсивних процесів і дефіциту матеріально-технічних ресурсів різко зростає значимість більш повного використання природних джерел родючості і продуктивності сільськогосподарських угідь.
Таким чином, новий характер і зміст землеустрою в сільському господарстві обумовлюється наступним:
У територія в межах реорганізованого сільськогосподарського підприємства (або яке змінює свій статус) у зв'язку з появою безлічі земельних власників і сторонніх землекористувачів стає, в першу чергу, об'єктом територіального землеустрою, а потім уже внутрішньогосподарського; Ф центр ваги проектів землеустрою переміщується не тільки на рішення організаційно-територіальних питань, пов'язаних з утворенням нових і впорядкуванням існуючих земле-користувань, розмежуванням і перерозподілом земель, але - й на правове обґрунтування проекту (встановлення правового режиму й умов використання земель, оформлення прав на землю, створення умов для регулювання земельних відносин і т. ін.);
* територіальний і внутрішньогосподарський землеустрій повинні базуватися на агроекологічній оцінці території, її придатності для ведення сільськогосподарського виробництва, тому що частина земель підлягає вилученню з обороту, консервації та не повинна включатися в перерозподіл через забруднення, зараженість і деградацію земель;
* територія реорганізованого сільськогосподарського підприємства або території, що знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування повинні стати об'єктом як землеустрою, так і земельного кадастру, що дозволяє створити паралельно із землевпорядними діями інформаційну ос-нову для регулювання внутрішньогосподарських земельних відносин, диференціації плати за землю, її ціни, орендної плати за земельні частки тощо;
* проекти землеустрою за своїм характером повинні стати комплексними тому, що в його процесі зачіпаються питання не тільки організації раціонального використання і охорони земель, але й питання розміщення, організації та технології виробництва;
* виникла потреба розробки проектів землеустрою на територію сільських (селищних) Рад [32].
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. М.А. Мицай Теоретичні основи землевпорядного проектування, 1995.
2. А.М. Третяк. Наукові основи землеустрою, Київ ТОВ "ЦЗРУ", 2002.
3. М.Г.Ступень, Р.Й. Гулько, О.Я. Микула, Н.Р.Шпік. Кадастр населених пунктів. Львів, "Новий Світ-2000", 2005.
Loading...

 
 

Цікаве