WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → 1. Трансформація і покращення угідь. 2. Земельно оціночні роботи при здійсненні землеустрою. 3. Виробництва в наслідок вилучення земель - Контрольна робота

1. Трансформація і покращення угідь. 2. Земельно оціночні роботи при здійсненні землеустрою. 3. Виробництва в наслідок вилучення земель - Контрольна робота


КОНТРОЛЬНА РОБОТА
на тему:
1. Трансформація і покращення угідь. 2. Земельно оціночні роботи при здійсненні землеустрою. 3. Виробництва в наслідок вилучення земель
ПЛАН
1. Трансформація і покращення угідь.
2. Земельно оціночні роботи при здійсненні землеустрою.
3. Виробництва в наслідок вилучення земель.
1. ТРАНСФОРМАЦІЯ І ПОКРАЩЕННЯ УГІДЬ
Система використання ріллі. Рілля займає 80,2% загальної площі сільськогосподарських угідь України. Бона є угіддям універсального використання. На чім можуть вирощуватись продовольчі, технічні та кормові культури, що дає змогу легко регулювати структуру виробництва, виходячи із завдань, часу і потреб господарства. Під ріллею зайняті кращі найбільш родючі землі, все це забезпечує високу продуктивність її використання.
Система використання ріллі базується на чергуванні вирощування культур з врахуванням їх біологічних властивостей, агротехніки вирощування, а також економічної доцільності. Правильне чергування культур є основою сівозміни як системи використання ріллі. Чергування культур в сівозміні нероздільно пов'язане з усією агротехнікою системою обробітку ґрунту, системою удобрення, заходами по боротьбі з бур'янами, хворобами, шкідниками, захистом ґрунту від ерозії та ін.
Протилежністю сівозміни є беззмінна культура, тобто беззмінне вирощування однієї і тієї ж культури на одному і тому ж місці протягом тривалого часу.
Беззмінне вирощування культур негативно впливає на рослини і грунт, що веде до зниження врожаю даної культури, і ця закономірність в землеробстві відома давно. Розвиток науки і історія землеробства і дозволили виявити причини зниження врожаїв при беззмінному вирощуванні культури на одному місці, пізнати закономірності даного явища багато.
Що ж відбувається при беззмінному вирощуванні культури? Всі причини (фактори), які вимагають чергування культур, прийнято поділяти на чотири групи: 1 - хімічного; 2 - фізичного; З - біологічного та 4 - економічного впливу.
Хімічні основи необхідності чергування випливають із біологічних "особливостей культур, вони проявляються в декількох напрямках. Різні види культур в різних співвідношеннях використовують елементи мінерального живлення. Чергування культур поліпшує умови мінерального живлення рослин, забезпечує більш ефективне використання їх запасу в ґрунті.
Культура і технологія їх вирощування впливають на фізичні властивості ґрунту. Особливо це стосується структури і щільності ґрунту; здатності вбирати і зберігати вологу; захисту ґрунту від вітрової та водної ерозії. Різні культури в залежності від їх особливостей вегетації, технології вирощування, кількості і якості кореневої маси і поживних рештків неоднаково впливають на фізичні властивості ґрунту. Якщо посіви багаторічних трав благотворно впливають на структуру ґрунту, то при посівах просапних культур фізичні властивості ґрунту можуть навіть погіршуватись, особливо структура.
Біологічна необхідність чергування культур зумовлюється. їх різним відношенням до бур'янів, шкідників і хвороб. Більшість сільськогосподарських культур має свої види бур'янів, і при беззмінних посівах створюються сприятливі умови для їх розвитку. Зміна культур на полі створює несприятливі умови для бур'янів.
Не менш важливу роль відіграє чергування культур в боротьбі шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур. Справа в тому, що багато шкідників і хвороб згадають шкоді тільки певним культурам, і зовсім не мають негативного впливу на інші.
Таким чином, - чергування сільськогосподарських культур в значній мірі знижує фітосанітарний потенціал, тобто зменшує чисельність -бур'янів, шкідників та хвороб. Звичайно, з бур'янами, шкідниками та хворобами можна боротись шляхом застосування хімічних препаратів (гербіцидів, пестицидів). Але такий шлях потребує додаткових затрат, до того ж внесення хімічних препаратів, особливо в завищених дозах, негативно впливає на якість продукції і стан ґрунту.
Відповідно підібраний набір культур та їх площ дає можливість вирівняти (вгладити) затрати праці протягом вегетаційного сезону.
Беззмінний посів не ідентичний з поняттям повторна культура. Повторна культура - сільськогосподарська культура, яка вирощується .на одному і тому :к місці 2-3 роки підряд. Повторні посіви культур застосовують як в схемах сівозмін, так і на окремих ділянках.
Відомі два принципово відмінні підходи в побудові сівозмін. В першому випадку сівозміна розглядається як стала послідовність чергування культур протягом певного (наперед визначеного) періоду (кількості років). Перелік сільськогосподарських культур і парів в порядку, їх чергування в сівозміні називають схемою сівозміни. Період, протягом якого сільськогосподарські культури проходять через поле з послідовності, установленій схемою сівозмін називається ротацією.
Площа, включена а систему сівозмін, ділиться на кількість полів, рівну періоду її ротації. І тоді кожна культура протягом ротації сівозміни проходить через всі поля.
Головне агротехнічне значення сівозміні мас послідовність культур в кожному полі. При агротехнічно правильному чергуванні кожна культура, розміщаючись в кращих умовах для росту і розвитку, благотворно впливає на умови вирощування наступної за нею культури і тим самим сприяє підвищенню продуктивності сівозміни. Правильне чергування - багато варіантне. Тому сівозміну не слід розглядати як раз і назавжди установлене чергування культур по полях і роках. Вона може мати динамічний характер з пошуком все ліпших прийомів агротехніки, втіленням нових сортів і культур, при необхідності зі зміною, прийнятого раніше порядку чергування культур, а також площі, яку вони займають. Це заставляє робити також і динамічність економічної ситуації, погодних умов року тощо.
На цьому базується другий підхід в організації сівозміни. За вихідну одиницю організації сівозміни приймається поле, яке формується з врахуванням постійно діючих факторів (умов території, вимог технології вирощування культур, охорони ґрунту). Кількість і площа полів диктуються не структурою посівних площ і періодом ротацій сівозміни, а природними і територіальними умовами. Рівновеликість полів не мас принципового значення.
З врахуванням оцінки полів за придатністю для вирощування культур вони поєднуються у групи полів, які близькі за умовами рельєфу, ґрунту, зволоження. 3. ВИЗНАЧЕННЯ ВТРАТ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО 2. ЗЕМЕЛЬНО ОЦІНОЧНІ РОБОТИ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ЗЕМЛЕУСТРОЮ
Землевпорядна документація визначається Земельним кодексом України (2001 р.). У новій редакції Земельного кодексу вичерпний перелік видів землевпорядної документації наведено лише опосередковано у ст. 184, але він може використовуватись як принциповий підхід до визначення переліку в майбутньому. Попередня редакція Земельного кодексу (ст. 100) визначила дещо інші види землевпорядної документації. Ці види затверджені у встановленому на той час порядку і будуть чинними ще значний проміжок часу. Тому, розглядаючи землевпоряднудокументацію як джерело інформації, ми зобов'язані користуватися обома переліками.
Розробка, затвердження та реалізація землевпорядної документації теж є складовими землеустрою. Склад та зміст землевпорядної документації зумовлений загальними вимогами до землеустрою як виду діяльності.
Землеустрій - це сукупність соціально-економічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території держави, адміністративно-територіальних утворень, господарських структур, що здійснюється під впливом формування суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.
Це ми будемо враховувати при розгляді розділу про землевпорядну документацію.
Можна досить впевнено виділити кілька рівнів та видів документації, проаналізувавши деякі статті Земельного кодексу (2001 p.).
Ст. 177 присвячена загальнодержавним програмам використання і охорони земель, які розробляються з метою забезпечення потреб населення і галузей економіки у земельних ділянках, їх раціонального використання і охорони відповідно до програм економічного, науково-технічного і соціального розвитку країни.
Загальнодержавні програми використання і охорони земель затверд-жуються Верховною Радою України.
У ст. 178 визначено аналогічні умови для регіональних програм вико-ристання і охорони земель. Вони розробляються Радою міністрів Авто-номної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями і зат-верджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим та обласними радами.
Програми використання і охорони земель міст Києва і Севастополя розробляються Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями та затверджуються відповідними радами.
Далі у Кодексі міститься
Loading...

 
 

Цікаве