WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Грошова оцінка земель населених пунктів (на прикладі с. П’ядики, Коломийського району, Івано-Франківської області) - Курсова робота

Грошова оцінка земель населених пунктів (на прикладі с. П’ядики, Коломийського району, Івано-Франківської області) - Курсова робота

та ефективного використання земель, вартості земель при створенні статутних фондів суб'єктів підприємницької діяльності тощо.
Реалізація положень Закону України "Про оцінку земель" та Указу Президента України "Про деякі питання вдосконалення державного регулювання у сфері оцінки земель" ще раз підкреслюють істотний вплив грошової оцінки земель на економічні процеси.
Обґрунтованість оцінки земельних ділянок має важливе соціальне значення, оскільки захищатиме інтереси мільйонів громадян, які набули або набувають у власність земельної ділянки, сприятиме нормальному функціонуванню економічних механізмів.
4.2. Проблеми грошової оцінки земель
Нині в Україні докорінно змінюються форми виробничих та земельних відносин у бік формування реального господаря землі, зацікавленого у результатах своєї праці. Зважаючи на те, що опорядкування покликано вирівнювати виробничі умови господарювання та стимулювання ефективної діяльності сільськогосподарських підприємств, то основа визначення податків та рентних платежів, тобто нормативна грошова оцінка повинна відповідати фактичному потенціалу землі.
З введенням в дію Закону України "Про оцінку землі", за яким нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення проводиться н рідше, як раз у 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше як один раз у 7-10 років, на нашу думку, потрібно перевірити відповідність існуючої грошової оцінки фактично потенціалу земельних угідь та визначити, на яких методичних засадах вона повинна поновлюватись.
При визначенні грошової нормативної оцінки земель виникають такі поняття як економічна оцінка та бонітування.
Економічна оцінка земельполягає у визначенні економічного ефекту від використання різних за якістю земель. Критерієм оцінки є продуктивність сукупних витрат робіт при порівняльних рівнях інтенсивності землеробства. Різниця між вартістю продукту землеробства та сукупними витратами на його виробництва є матеріальною основною диференціального доходу як одного основних показників грошової оцінки.
Бонітування ґрунтів - це порівняльна оцінка родючості, яка відображається через показники (школи) придатності їх для вирощування сільськогосподарських культур, критерієм бонітування є вираження в кількісних показниках якості ґрунтів, які суттєво впливають на урожай сільськогосподарських культур, у зв'язку з чим тісно коригуються з урожайністю.
За основу визначення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення береться рентний дохід, який створюється при виробництві зернових культур. Визначають його за даними економічної оцінки земель, яка була проведена у 1988 році. Оскільки диференціальний рентний дохід поєднує в собі два види ренти: диференціальну ренту І, яка створюється за рахунок та диференціальну ренту ІІ, яка утворюється в результаті дії таких суб'єктивних чинників, як рівень інтенсивності використання землі, і залежить від рівня капіталовкладень та окупності витрат, то виникає питання - що характеризує грошова оцінка: якість землі чи якість господарювання?
Диференціальна рента ІІ роду відноситься до виробничої діяльності на землі і в розрахунках ренти від землі не повинна враховуватися. Але саме диференціальний дохід визначено при економічній оцінці брати за основу розрахунків нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.
Бонітування ґрунтів в Україні в умовах тих часів також враховувало не тільки природні кількісні та якісні властивості ґрунтів, але й господарську діяльність людини, іншими словами - диференціальну ренту як І-го, так і ІІ-го роду.
Вплив господарської діяльності на якість ґрунтів безперечний. Саме господарська діяльність на землях товарного сільськогосподарського виробництва змінюється досить динамічно. За таких реалій бонітування необхідно проводити регулярно кожні 5-7 років, що сьогодні - нереально.
Відзначимо, що при виконанні нормативної грошової оцінки використовувалися:
" коефіцієнт норми рентабельності, рівня 0,35;
" середньорічна ціна реалізації зерна за період;
" середньорічна врожайність за період;
" середньорічні витрати на вирощування зерна за період.
Слід наголосити, що при розрахунках важливі не тільки чисельні значення цін на сільгосппродукцію, врожайність сільгоспкультур і величини витрат на її вирощування, але джерела формування цін, врожайності і витрат.
Ціна реалізації зерна в період 986-90 років була достатньо стабільна і гарантована державою. Усе зерно (окрім посівного фонду і внутрішньогосподарчого споживання) купувала саме держава. Сьогодні закупівлею зерна займаються зернотрейдери і переводники. Рівень закупівельних цін не має стабільності по роках, зате має значні сезонні коливання. У даний час об'єм державних закупівель зерна незначний.
Таким чином, існуюча нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення значною мірою оцінює не природний потенціал, а рівень інтенсивності ведення господарства й окупність витрат у 1986-1990 роках, оскільки використання показників економічної оцінки за 1988 рік пояснюється тими обставинами, що саме в 1986-1988 роках сільське господарство характеризувалося оптимальними умовами господарювання.
Невідповідність нормативної грошової оцінки фактичному потенціалу ґрунтів призводить до значної деформації у системі податкового навантаження на сільськогосподарські землі. Тому слід звернути увагу на експертну грошову оцінку.
Відповідно до світових стандартів процедура експертної грошової оцінки має забезпечити доказовість висновків щодо вартості земельних ділянок сільськогосподарських угідь.
Ринкові трансакції щодо земельних ділянок проводяться з використанням їх експертної грошової оцінки відповідно до статті 201 Земельного кодексу України. Загальні вимоги до проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарських угідь і змісту необхідної інформаційної бази процедури її проведення визначені поставкою Кабінету Міністрів України №1531 від 12.10.2002 р. та низкою інших, нормативно-правових документів.
Проте законодавчі обмеження та відсутність широкої практики застосування зазначених положень призвели до недостатньої інформованості оцінювачів щодо вимог врахування якості землі та аналізу найефективнішого використання земельних ділянок.
Досвід країн з розвинутою системою оцінки землі підтверджує, що, доказовість висновків оцінювача забезпечується аналізом економічних показників різних типів землекористування, які зумовлені фізичною придатністю
Loading...

 
 

Цікаве