WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Ґрунтоутворюючий процес. Хімічний склад ґрунтів. Роль окислювально-відновних процесів у ґрунтоутворенні та формуванні родючості ґрунту - Контрольна робота

Ґрунтоутворюючий процес. Хімічний склад ґрунтів. Роль окислювально-відновних процесів у ґрунтоутворенні та формуванні родючості ґрунту - Контрольна робота


Контрольна робота
на тему:
Ґрунтоутворюючий процес. Хімічний склад ґрунтів. Роль окислювально-відновних процесів у ґрунтоутворенні та формуванні родючості ґрунту
?
План
1. Ґрунтоутворюючий процес.
2. Хімічний склад ґрунтів.
3. Роль окислювально-відновних процесів у ґрунтоутворенні та формуванні родючості ґрунту.
1. Елементарні грунтові процеси та загальна схема ґрунтотворення
Усі фактори ґрунтотворення тісно взаємопов'язані, діють сумісно, зумовлюючи спрямованість й інтенсивність цього процесу.
Ґрунтотворення (педогенез) - складний комплекс взаємозв'язаних і взаємозумовлених хімічних, фізичних, біологічних явищ і процесів перетворення та переміщення речовин й енергії в межах ґрунтового профілю.
Ґрунтотворення починається з моменту поселення живих організмів на скельних породах, або на продуктах їх вивітрювання та перевідкладення. Первинний ґрунтотворний процес, по суті, збігається з вивітрюванням, а в подальшому ці процеси розділяються в просторі та часі. Синтез і розклад органічних і мінеральних сполук, їх вимивання та акумуляція, надходження та витрачання вологи й тепла називають первинними складовими ґрунтотворення.
Розрізняють такі протилежно спрямовані процеси, що протікають одночасно і взаємопов'язано, в результаті яких із гірської породи утворюється нове самостійне природне тіло - ґрунт: 1) розклад мінералів гірських порід, утворення нових мінералів, а також елементів живлення рослин у доступних формах; 2) утворення органічної речовини, її розклад, синтез нових органо-мінеральних сполук у процесі гуміфікації та їх руйнування, акумуляція та вивільнення елементів зольного й азотного живлення рослин; 3) взаємодія органічних і мінеральних речовин з утворен-ням органо-мінеральних сполук різного ступеня рухомості; 4) переміщення та осадження в товщі ґрунту мінеральних, органічних та органо-мінеральних продуктів ґрунтотворення; 5) надходження та втрати вологи і тепла. їх називають елементарними ґрунтовими процесами (ЕГП), концепція яких розроблена І.П.Герасимовим. Під ними розуміється сукупність взаємопов 'язаних біологічних, хімічних та фізичних явищ, що протікають у ґрунті та формують його генетичний профіль із характерним набором ґрунтових горизонтів, складом і властивостями. О. А. Роде називає їх ґрунтовими макропроцесами, на відміну від мікропроцесів, що охоплюють ізольовані частини ґрунтового профілю. Концепція ЕГП являє собою спробу, з одного боку, розчленувати глобальний ґрунтотворний процес на універсальні складові, а з іншого - об'єднати уявлення про велику різноманітність мікропроцесів. Кожен генетичний тип ґрунту (ГТГ) характеризується визначеним, тільки йому властивим сполученням ЕГП, хоча окремі ЕГП можуть і повинні зустрічатися (в різних сполученнях) у різних ГТГ.
Елементарні ґрунтові процеси - це горизонтотворні та профілетворні процеси, що відрізняє їх від загальних ґрунтотворних процесів.
Виділяють сім груп елементарних ґрунтових процесів. Біогенно-акумулятивні ЕГП (підстилкоутворення, торфоутворення, гумусоутворення, дерновий процес) протікають у ґрунті під безпосереднім впливом живих організмів або продуктів їх життєдіяльності, супроводжуються утворенням біогенних органогенно-акумулятивних поверхневих генетичних горизонтів. Гідрогенно-акумулятивні ЕГП -зв'язані з минулим або сучасним впливом ґрунтових вод на ґрунтотворення. До них належать засолення, загіпсування, карбонатизація, орудніння, окремніння, олуго-віння, кольматаж та інші. Метаморфічні ЕГП - це група процесів трансформації породотворних мінералів на місці, без елювіально-ілювіального перерозподілу компонентів у профілі. їх відносять до процесів внутрішньо-ґрунтового вивітрювання. До ґрунтових вони належать тільки в межах профілю. Найпоширеніші сіалітиза-ція, монтморилонітизація, фералітизація, ферсіалітизація, озалізнення, оглеєння, оструктурювання тощо.
Група процесів, пов'язаних із руйнуванням або перетворенням ґрунтового матеріалу в специфічному елювіальному горизонті з виносом із нього продуктів руйнування, або трансформацією мінеральної частини ґрунту низхідними або боковими токами води, називається елювіальними ЕГП. Наслідком цього є збіднення елювіального горизонту півтораоксидами, обмінними основами, мулом і відносне збагачення кремнеземом. Відомо кілька процесів, результатом проходження яких є формування елювіальних горизонтів: опідзолення, знемулювання (лесиваж), псев-доопідзолення, псевдооглеєння, осолодіння, елювіально-глеєвий процес та інші. Одночасно з елювіальними проходять й ілювіально-акумулятивні ЕГП, у випадку, коли елювіювання не виходить за межі ґрунтового профілю. При цьому відбува-ються процеси акумуляції речовин у середній частині профілю, трансформація і закріплення винесених з елювіального горизонту сполук. До них відносять глинисто-ілювіальний процес, гумусово-ілювіальний, залізисто-ілювіальний, алюмо-гу-мусово-ілювіальний, залізисто-гумусово-ілювіальний та інші.
До педотурбаційних ЕГП належить змішана група процесів механічного перемішування ґрунтової маси під впливом різних природних і антропогенних факторів і сил (самомульчування, розтріскування, кріотурбація, біотурбація, вітровальна педотурбація, агротурбація, пучіння і таке інше). Група процесів, що ведуть до руйнування та знищення ґрунту як природного тіла, називаються деструктивними ЕГП. Це ерозія, дефляція, зсування, захоронения тощо.
У процесі ґрунтотворення кожен ґрунт проходить низку послідовних стадій (рис. 70), спрямованість, тривалість та інтенсивність яких зумовлюється комплексом факторів ґрунтотворення та їх еволюцією в конкретній точці земної поверхні.
1. Стадія початкового (або первинного) ґрунтотворення на скельних гірських породах має назву первинного ґрунтотворення. Вона досить довга, оскільки властивості ґрунтового тіла, характерні для зрілого ґрунту, ще не сформувалися. Мала потужність субстрату, який охоплює ґрунтотворення. Повільно йде акумуляція елементів ґрунтової родючості. Профіль дуже слабко диференціюється на генетичні горизонти.
2. Стадія розвитку ґрунту змінює початкове ґрунтотворення. Вона протікає з наростаючою інтенсивністю, аж до формування зрілого ґрунту з характерним профілем і комплексом властивостей.
3. Стадія рівноваги, або клімаксу, протягом якої підтримується динамічна рівновага грунту з середовищем, тобто з існуючим комплексом факторів ґрунтотворення.
4. На певному етапі стадія рівноваги змінюється еволюцією ґрунту. Еволюція грунту може йти у різних напрямках: шляхом нарощування потужності ґрунту або шляхом її зменшення; шляхом засолення ґрунту або його розсолення; шляхом деградації ґрунтової родючості або підвищення її рівня.
Розвиток і еволюція ґрунтів і ґрунтового покриву в цілому на земній поверхні протікає не випадково, а у відповідності із загальною історією ландшафту. Вона визначається глобальними геологічними процесами (тобто кліматичними, тектонічними та морфоструктурними).
В.А. Ковда - прихильник єдиної еволюційної ланкиґрунтів, які утворилися на водно-акумулятивних рівнинах. Він виділив стадії еволюції ґрунтів, що послідовно змінюються: гідроакумулятивна, гідроморфна, мезогідроморфна, палеогід-роморфна, протерогідроморфна, неоавтоморфна.
Елементарні ґрунтові процеси визначаються складом і життєдіяльністю рослинних і тваринних організмів, характером ґрунтотворних порід, кліматом і рельєфом, тривалістю дії самих процесів і дають у різних фізико-географічних зонах певні сполучення - типи ґрунтотворення. Вчення про типи ґрунтотворення має довгу і складну історію.
Loading...

 
 

Цікаве