WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Гумусний стан ґрунтів - Реферат

Гумусний стан ґрунтів - Реферат


Реферат на тему:
Гумусний стан ґрунтів
?
Гумусний стан ґрунтів - сукупність морфологічних ознак, загальних запасів, властивостей органічної речовини й процесів її утворення, трансформації та міграції в ґрунтовому профілі.
У різних природних умовах характер і швидкість гумусоутворення неоднакові і залежать від низки взаємопов'язаних умов ґрунтоутворення: водно-повітряного і теплового режиму ґрунтів, складу та характеру надходження рослинних решток, видового складу та інтенсивності життєдіяльності мікроорганізмів, гранулометричного складу та фізико-хімічних властивостей ґрунту.
Залежно від водно-повітряного режиму гумусоутворення протікає в аеробних або анаеробних умовах.
В аеробних умовах, при вмісті вологи, що складає 60-80% від повної вологоємності, а також за сприятливих температурних умов (25-30 °С) процес розкладу органічних решток розвивається інтенсивно. В цих умовах активно проходить мінералізація як гумусових речовин, так і проміжних продуктів розкладу рослинних решток. У ґрунті накопичується відносно мало гумусу, але багато елементів зольного й азотного живлення рослин.
За постійної і різкої нестачі вологи в ґрунт надходить мало рослинних решток, сповільнюються процеси розкладу і гуміфікації та накопичується мало гумусу (рис. 1).
В анаеробних умовах, тобто при постійному надлишку вологи, а також при низьких температурах процес гумусоутворення сповільнюється.
Найбільш сприятливе для накопичення гумусу в ґрунті чергування періодів з оптимальним водно-повітряним режимом і посушливим. У таких умовах проходить постійний розклад органічних решток, їх гуміфікація та закріплення утворених гумусових речовин мінеральною частиною ґрунту. Такі умови характерні для чорноземів.
Показники, за якими оцінюється оптимальний гумусний стан ґрунтів, такі: кількість та запаси гумусу, збагачення його азотом (C:N), збагачення кальцієм, тип гумусу (Сгк:С ) (табл. 1-2).
Гумусний стан підзолистих лісових ґрунтів характеризується наявністю потужної підстилки, яка складається з трьох підгоризонтів, середнього ступе-ня гуміфікації органічної речовини, середньої збагаченості азотом, фульватним і гуматнофульватним типом гумусу, великим вмістом вільних гумусових кислот та низьким - фракцій, зв'язаних із кальцієм.
Гумусний стан чорнозему типового орного характеризується високим вмістом органічної речовини та її великими запасами, дуже високим ступенем гуміфікації, фульватно-гуматним і гуматним типом гумусу, низьким вмістом вільних гумінових кислот, високим вмістом кислот, які зв'язані з кальцієм. Потужність гумусових горизонтів у чорноземах - 1 -1,5 м, а на Кубані досягає 2 м і більше. Одним з основних показників гумусного стану ґрунтів є вміст органічної речовини в їх поверхневому горизонті. Цей параметр часто використовують для оцінки гумусного стану.
Рис. 1. Запаси гумусу в ґрунтах (за І.В.Тюріним):
А - запаси гумусу в ґрунтах до глибини
100-120 см (кг/м2 площі);
Б - річна температура та опади
(в середньому).
Ґрунти: 1 - підзолисті; 2 - світло-сірі лісові; 3 - темно-сірі лісові; 4 - вилуговані чорноземи; 5 - потужні чорноземи; 6 - звичайні чорноземи; 7 - каштанові; 8 - світло-каштанові
Гумус - головний акумулятор енергії в ґрунті, що підвищує стійкість біосфери. Гумусний шар Землі, за В.А.Ковдою, називається гумусосферою. Ця енергія використовується живими організмами: бактеріями, грибами, хребетними й безхребетними тваринами.
Кількість гумусу в ґрунті визначає його родючість. Усі фактори родючості ґрунту тісно зв'язані й взаємозалежні. Від вмісту гумусу залежать: фізичні властивості, структурність, теплові та водні властивості, пористість, біологічна активність, поживний режим і поглинальна здатність ґрунтів. Заходи щодо підвищення родючості ґрунтів та врожайності сільськогосподарських культур тісно пов'язуються зі створенням стабільного бездефіцитного балансу гумусу в ґрунті.
Таблиця 1
Класифікація ґрунтів за вмістом гумусу
За вмістом гумусу (%) усі ґрунти умовно поділяють на:
безгумусні
дуже малогумусні
малогумусні
середньогумусні
високогумусні
дуже високогумусні (тучні)
перегнійні
торф'яні 30
2. Склад і властивості ґрунтових колоїдів
Накопичення в ґрунті елементів зольного й азотного живлення рослин, реакція ґрунтового розчину тісно пов'язані з поглинальною здатністю ґрунтів. Класик вітчизняного ґрунтознавства К.К. Гедройц запропонував під поглинальною здатністю ґрунту розуміти його здатність поглинати рідини, гази, сольові розчини, а також утримувати тверді частинки й мікроорганізми. Процеси поглинання в ґрунті зумовлені переважно тонкодисперсною частиною ґрунту, особливо колоїдами.
До колоїдів відносять подрібнені речовини діаметром від 0,2 до 0,001 мкм. Речовинний склад ґрунтових колоїдів може бути органічним, мінеральним і органомінеральним.
Органічні колоїди - це гумус, до складу якого входять фульвокислоти, гумінові кислоти та їх солі типу хелатів.
Мінеральні - смектіти (монтморилоніт, нонтроніт) слюди і гідрослюди (мусковіт, біотит, іліт); вермикуліт; хлорит; каолініт; галуазит. Загальна їх хімічна формула H2Al2Si208 або Al203-Si02-nH20. До мінеральних колоїдів належать також гідроксиди алюмінію, заліза та кремнієвої кислоти. Органо-мінеральні колоїди утворилися внаслідок з'єднання органічних та мінеральних, наприклад гумусових кислот із глинистими мінералами через кальцій.
У ґрунтах переважають колоїди, які мають від'ємний заряд (гумус і глинисті мінерали), що дає їм можливість обмінно поглинати катіони. Обмінні реакції проходять в еквівалентних кількостях, енергія поглинання залежить від валентності та атомної маси катіона.
Ґрунтові колоїдні системи - дисперсні і гетерогенні. Це означає, що в ґрунтовому розчині, який називають дисперсійним середовищем, рівномірно розподілені тверді частинки дисперсної фази (глини, гумусу та інших колоїдів). "Дисперсний" походить від лат. dispersus - "розсіяний". Відомо, що розчини є однофазними, або гомогенними, і багатофазними, або гетерогенними.
Система, яка містить частинки у вигляді молекул або іонів, - однофазна, тому всі молекулярно-іонні розчини відносять до гомогенних однофазних систем, або до істинних розчинів.
Дисперсна система, у якій частинки дисперсної фази складаються з великої кількості
Loading...

 
 

Цікаве