WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Методика оцінки історико-культурних туристичних ресурсів - Реферат

Методика оцінки історико-культурних туристичних ресурсів - Реферат

невисокий. Тут зареєстровано понад 7000 пам'яток архітектури, що складають найбільшу атрактивність, як туристичні об'єкти [9, с.182-624].
Нами проведена спроба провести дослідження пізнавальної цінності ГКТР міст та інших поселень Карпатського регіону - Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської і Чернівецької областей. У результаті проведеної оцінки встановлено, що більшість міських поселень Карпатського регіону відносяться до високоатрактивних і середньоатрактивних. Варто відзначити, що в групу високоатрактивних потрапили не лише середні міста (за кількістю населення) - Дрогобич, Коломия, Мукачево, а й навіть малі (Самбір, Косів, Трускавець). Інакше кажучи, пізнавальна цінність ПСТР не визначається величиною міста, а залежить від наявності історико-культурних об'єктів, їх структури і пізнавальної цінності наявних ресурсів.
Таблиця 8
Групування міст Карпатського регіону за рівнем пізнавальної цінності ІК'ГР і чисельністю населення
Міста, селища міського типу за кількістю жителів Високо-атрактивні Коефіцієнт пізнавальної цінності Середньо-атрактивні Коефіцієнт пізнавальної цінності Мало-атрактивні Коефіцієнт пізнавально цінності
1. Середні міста (населення від 50 до
100 тис. осіб) Мукачево
Дрогобич
Коломия
0,78
0,76
0,74
Стрий
0,55
2. Малі міста (населення менше 50 тис. осіб) Самбір
Косів
Трускавець
0,80
0.72
0.69 Хуст
Сколе
Добромиль Борислав Свалява Виноградів Берегове Рахів Хирів Яремча Надвірна Долина Вижниця Моршин
Іршава 0,65
0.64
0,61
0.60
0.58
0,56
0,56
0,56
0,49
0,48
0,46
0,45
0,45
0,45 Тячів
Богородчани
Болехів
0,40
0,35
0,35
3. Селища міського типу В. Березний Рожнятів Ясиня Путала Стара сіль Чинадієво Королево
Нижанковичі 0,46
0,45 Міжгір'я Верховина Перечин Ворохта
0.44
0.44
0.40
0.38
Проведене групування міст за пізнавальною цінністю має не лише теоретичне, але й практичне значення. Так, високоатрактивним поселенням, якими є Мукачево, Дрогобич, Коломия, Самбір, Косів, Трускавець необхідно надавати перевагу при прокладанні міжнародних туристичних маршрутів, адже в них зосереджуються всі види ПСТР.
Середньоатрактивні поселення можуть використовуватись для часткового розвантаження високоатрактивних міст. Через ці міста доцільно прокладати місцеві туристичні маршрути, маршрути вихідного дня, а також радіальні маршрути із високоатрактивних центрів, де у більшості випадків знаходяться відомі туристичні бази, пансіонати відпочинку та інші рекреаційні заклади.
Треба відзначити, що нами оцінені лише історико-культурні туристичні ресурси. У результаті можлива така ситуація, що відомі туристичні центри, якими є, наприклад, Воловець, Ворохта, за пізнавальною цінністю ІКТР вважаються малоатрактивними. Однак, враховуючи високу привабливість і значення природних рекреаційних ресурсів ці поселення успішно використовуються для розвитку оздоровчого туризму, гірськолижного спорту та відпочинку. Наведений приклад говорить про те, що результати оцінки ІКТР повинні використовуватись в основному для розвитку пізнавального tvito^mv Звичайно, що поєднання високої пізнавальної цінності ІКТР з унікальними природними ресурсами створює сприятливі умови для розвитку всіх видів туризму.
Запропонована методика зручна для оцінки історико-культурних пам'яток сільської місцевості. Отримані результати можуть змінити тенденційні стереотипи про пізнавальні можливості окремих сільських поселень і району в цілому та стати у пригоді в першу чергу освітянам, які зацікавлені у прокладанні місцевих краєзнавчих маршрутів найбільш привабливими поселеннями з метою всебічного вивчення історії та культури рідного краю.
Нами проведена спроба оцінити ІКТР сільської місцевості Карпатського регіону. До уваги взято 702 сільських поселень, які є центрами сільських Рад. Проведена оцінка історико-культурних пам'яток показала, що сільські території в основному невиділяються високою концентрацією історико-культурних туристичних ресурсів. Винятком стали у Закарпатській області Мукачівський район; в Івано- Франківській - Косівський; у Львівській - Дрогобицький, Сколівський, Старосамбірський райони, які виділяються високою пізнавальною цінністю ЖТР. У більшості із названих районів розвиваються відомі туристичні центри, а саме: Мукачівський, Сколівський, Дрогобицький, Янівський. Винятком можна вважати лише Старосамбірський район (правда, потенційні можливості його для розвитку оздоровчого туризму тут значні). Сприятливі природні і кліматичні умови дають підставу віднести виділені райони до перспективних для розвитку як літніх, так і зимових видів туризму.
За наявністю істерико-культурного потенціалу в сільській місцевості, як засвідчує проведена оцінка в Карпатському регіоні, переважають райони середньої привабливості. У Закарпатській області їх нараховується шість із тринадцяти районів; в Івано-Франківській -чотири; у Львівській і в Чернівецькій областях по два таких райони (рис.1).
Рис. 1. Історико-культурні туристичні ресурси Карпатського регіону
Малопривабливих районів в історико-культурному плані небагато в Карпатському регіоні. У Закарпатській області - Перечинський, Великоберезнянський, Воловецький, Міжгірський; в Івано-Франківській - Долинський, Рожнятівський; в Чернівецькій області -Вижшщький і Путильський райони. Із наведеної картосхеми (рис.1) видно, що це високогірні райони, які найменш загосподарені і виділяються, у першу чергу, унікальними природними туристичними ресурсами, які вже використовуються або можуть бути використані для розвитку переважно гірських видів туризму.
Таким чином, запропонована методика оцінки пам'яток, що входять до історико-культурної спадщини українського народу, дозволить якнайповніше визначити туристично-шзнавальний потенціал окремого поселення, місцевості, району, що сприятиме ефективному функціонуванню та прибутковості сучасної індустрії туризму.
Література
1. Бейдик О.О. Тлумачний сник термінів з рекреаційної географії (географії туризму). К.: Київ. - Київський університет, 1993.- 56 с.
2. Енциклопедія архітектурної спадщини України: тематичний словник. - К.: Українська Академія архітектури, 1985.- 366 с,
3. Євдокименко В.К. Регіональна політика розвитку туризму. -Чернівці: Прут, 1985. - 120 є.
4. Завада В.Т. Архітектурна спадщина України як об'єкт туризму. Регіональний аспект // Туристично-краєзнавчі дослідження. Випуск 1. Частина друга. - К.: Інститут туризму. - С.23-28.
5. Карпатский рекреационнмй комплекс // Долишний М.И., Нудельман М.С., Ткаченко К.К. и др. - К.: Наукова думка, 1984.- 148 с.
6. Кузик С.П., Касянчук З.О. Оцінка туристичної придатності території Карпат // Карпати. Український міст в Європу: проблеми і перспективи. Тези доп. Міжн. наук.-практ. конф.-Львів, 1993.-С. 100-103.
7. Лесик О.В. Замки та монастирі України.- Л.: Світ, 1993. - 173 с.
8. Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України.- Львів: Інститут регіональних досліджень НАНУ, 1997. - 259 с.
9. Памятники истории и культуры Украинской ССР. - К.: Наукова думка, 1987. -756 с.
10. Полинова Н.Ф. Оценка необходимого и достаточного времени на осмотр зкскурсионньїх обьектов // Социально-географические проблемьі повьппения зффективноституристско-зкскурсионного обслуживания.- Минск: Из-во Беларуск. ун-та, 1978. - С.100-104.
11. Проблеми міжнародного туризму: Збірник наукових статей.- К.: ТОВ "ЧасПІК", 1997. - 264 с.
12. Словник-довідник археології (За ред. Н.О.Гаврилова).- К.: Наукова думка, 1996.- 431 с.
13. Українське народознавство: Навч. посібник (За ред. С.П. Павлкжа, Г.Й. Гориня, Р.Ф. Кирчіва).-Львів: Фенікс, 1994.- 608 с.
14. Zwolinska K., Malicki Z. Мбіу Eblownik terminyw Plastyc-znych:Warszawa, 1974.-440 c.
Loading...

 
 

Цікаве