WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Рекреаційний потенціал в контексті перспектив соціально-економічного розвитку Карпатського регіону - Реферат

Рекреаційний потенціал в контексті перспектив соціально-економічного розвитку Карпатського регіону - Реферат

відплив найбільш працездатного в інтелектуальному відношенні населення, що веде до глибокого економічного занепаду.
Така ситуація в порівняльному аспекті, не торкаючись глибинних причин загальнополітичного і економічного характеру, викликана двома причинами. По-перше, відсутністю державної допомоги через засоби фінансово-економічного регулювання у вирівнюванні умов господарювання на гірських та рівнинних територіях. По-дуге, ігноруванням специфіки природно-ресурсного потенціалу гірських районів, уніфікованим підходом до господарського освоєння регіону в цілому, який поза економічними інтересами найбільш ефективні для гірських територій та найбільш суспільно доцільні напрямки використання ресурсного потенціалу Карпат - рекреаційний і екологічно стабілізуючий [2].
Світовий досвід показує, що гірські райони можуть конкурувати з рівнинними в економічному відношенні насамперед завдяки розвитку індустрії відпочинку. Інші галузі при цьому відіграють роль необхідних доповнюючих, дозволяють розширити сферу прикладання праці, використати поряд з рекреаційними інші види природних ресурсів -лісові й окремі мінерально - сировинні.
Оцінка рівня рекреаційного освоєння регіону буде неповною, якщо не розглядати екологічний аспект питання. Аксіомою є те, що рекреація-і екологічно небезпечне середовище несумісні. В цьому плані важливо оцінити:
а) стан довкілля в рекреаційних зонах і вплив на нього антропогенних чинників;
б) стан довкілля в рекреаційних зонах і вплив на нього безпосередньо рекреаційних об'єктів;
в) стан довкілля з точки зору дотримання норм рекреаційного навантаження на ландшафти в межах їх оптимальної рекреаційної місткості.
Екологічна ситуація в рекреаційних зонах Карпатського регіону досить неоднозначна, а реально диференційована по характеру напруженості і залежна в значній мірі від розташування екологічно небезпечних промислових об'єктів. Розробки родовищ сірки в Яворові і Новому Роздолі знаходяться в безпосередній близькості курортів Немирів, Шкло, Розділ. Межі Стебницького калійного родовища впритул прилягають до курорту Трускавець. Прикарпатський нафтогазоносний район охоплює всі курорти і курортні місцевості передгірної і низькогірної зон Карпат. У відповідностіз цим промислові зони включають в себе рекреаційні місцевості: Львівська - Брюховичі і курортні приміські території; Яворівська - Немирів, Шкло і курортні місцевості Розточчя; Дрогобицько-Бориславська - Трускавець, Схід-ницю; Стрийсько-Дашавська - Моршин. Таким чином, за винятком гірських рекреаційних територій, курорти і курортні місцевості рівнинної та передгірної зони знаходяться в екологічно небезпечних умовах.
На деяких курортах (Немирів, Трускавець) спостерігаються вищі від середньореспубліканського рівня показники забрудненості повітря. Курорти Трускавець, Моршин, Великий Любінь, Поляна знаходяться під впливом автотранспортного забруднення, адже поруч пролягають важливі автошляхи.
Значна кількість річок, що протікають через курорти, сильно забруднена. Особливо загрозлива ситуація склалася в районі Великого Любеня (р. Верещиця), Трускавця (р. Слониця)
Певні екологічні порушення в районах курортів зумовлені меліоративними роботами, в основному осушенням. Найхарактерніші приклади - Моршин, Великий Любінь. Внаслідок осушувальних робіт спостерігається пониження рівня ґрунтових вод. При несприятливих обставинах може бути завдана шкода родовищам мінеральних вод. Насторожує і те, що в районах деяких курортів, зокрема Трускавця, показники забруднення грунтів важкими металами перевищують допустимі норми.
Певну дестабілізацію в екологічну ситуацію регіону і рекреаційних зон зокрема, вносить необмежене вирубування лісів. Внаслідок обезліснення схилів спостерігається активізація зсувних процесів, збільшення кількості паводків на гірських ріках, зміна мікроклімату. Заліснення вирубок монокультурою ялини приводить до частих буреломів.
Таким чином, екологічна ситуація в рекреаційних місцевостях Карпатського регіону відбиває напружене становище, що склалося на всій території. Окремої, особливо жорсткої екологічної політики в місцях існуючого і перспективного рекреаційного освоєння не проводиться. Очевидно, що для виправлення такого становища треба в першу чергу задіяти чинники економічної відповідальності за порушення екологічних вимог господарювання.
Слід відзначити, що певну лепту в екологічний дискомфорт рекреаційних зон вносять безпосередньо об'єкти, значна частина яких не обладнана очисними спорудами, часто порушуються санітарні норми складування господарсько-побутових відходів.
Потенційну загрозу природному середовищу може нести надмірна ескалація рекреаційних об'єктів в окремих зонах, що може викликати деградацію ландшафтів внаслідок перевищення норм граничних навантажень. Незважаючи на значний резерв між існуючим навантаженням і нормативними показниками рекреаційної місткості ландшафтів, сумарна місткість окремих рекреаційних центрів, зокрема Трускавця, Славська, вже сьогодні близька до оптимальної. Тому необхідною умовою подальшої розбудови рекреаційних зон є суворе дотримання норм оптимального рекреаційного навантаження на природні екосистеми. .
Таким чином, констатуючи значні можливості для нарощування масштабів рекреаційного освоєння регіону, слід акцентувати увагу на необхідності комплексного підходу до формування перспективної політики розвитку рекреаційної індустрії, всестороннього обгрунтування пріоритетів, темпів і методів її реалізації.
Література
1. Жук П.В., Кравців B.C. Рекреаційний потенціал Українських, Карпат і перспективи його використання // Українські Карпати: проблеми і перспективи. Матеріали міжнар. наук.-прак. конф. -Львів, 1993.-С.111-121.
2. Концепція розвитку туризму, санаторно-курортного лікування і відпочинку на Львівщині. - Львів, 1992. - C.41.
3. Концепція соціально-економічного розвитку Карпатського регіону. - Львів, 1994. - С. 47.
4. Кравців B.C. Рекреаційне освоєння Карпат у контексті регіональних і державних інтересів // Проблеми соціально-економічної географії Західного регіону України. - К., 1993. -С. 133-138.
5. Кравців B.C. Головокружіння на чужих вершинах // Зелені Карпати, № 1-2, 1994. - С. 27-30.
6. Кравців B.C. Соціально-економічні мотиви вибору стратегії розвитку туризму в Карпатському регіоні // Проблеми розвитку туризму в Україні і завдання відновлення історичної пам'яті народу засобами туризму. Тези допов. Всеукр. наук.-практ. конф. Ч.-К., 1994.- С. 54-57.
Loading...

 
 

Цікаве