WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Рекреаційний потенціал в контексті перспектив соціально-економічного розвитку Карпатського регіону - Реферат

Рекреаційний потенціал в контексті перспектив соціально-економічного розвитку Карпатського регіону - Реферат

(26,7%), санаторії-профілакторії (23,3%), бази відпочинку (23,3%).
Аналіз динаміки розвитку матеріальної бази рекреації за останні 10-15 років показує, що за цей час відбулись певні структурні зрушення в цій сфері. На фоні росту кількості рекреаційних об'єктів зменшилась їх сумарна кількість. Спостерігається тенденція до поліпшення якісних характеристик рекреаційного процесу, а не штучне нарощування обсягів нового будівництва. Такі зміни є результатом реконструкції діючих об'єктів, їх перепрофілювання на надавання тих послуг, які характеризуються найбільшим попитом серед населення Очевидно, такі процеси на даному етапі є позитивними і тактично виправданими.
У порівнянні з 1980 р. кількість санаторіїв та пансіонатів з лікуванням збільшилась в 1,4 раза, баз відпочинку - майже в 3 рази, туристичних баз - більш як в 2 рази. Одночасно в 1,8 раза зменшилась кількість санаторіїв - профілакторіїв. Табори відпочинку функціонували раніше як літні піонерські табори і були на утриманні різних установ та бюджету. Тому значне зменшення їх кількості є цілком зрозумілим. Цей фактор і спричинив зменшення середнього показника місткості одного рекреаційного об'єкта з 155 місцьу 1980р. до 140 місць в 1993 р.
За попередні роки відбулись певні зміни в структурі місць між основними видами рекреаційної діяльності: збільшилась питома вага місць в санаторно-курортних (8,4%) і туристичних закладах (11,2%) та зменшилась у відпочинкових установах (19,6%).
Розміщені в регіоні об'єкти підпорядковані різним міністерствам, відомствам, організаціям, що ускладнює процес управління рекреаційною сферою як єдиною галуззю. Більшість установ санаторно-курортного профілю належать профспілкам, координацію діяльності яких здійснюють Трускавецьке, Прикарпатське і Закарпатськетериторіальні управління. Відпочинкові об'єкти, як правило, знаходяться на балансі різновідомчих підприємств, установ і організацій. В останній час йде процес акціонування рекреаційних об'єктів, передачі їх в оренду трудовим колективам. В принципі аналогічною є ситуація в сфері туризму, об'єкти якого знаходяться у володінні різних державних та профспілкових структур. Позитивним явищем є поява туристичних закладів. Однак, це швидше окремі винятки, ніж стійка тенденція. Для вироблення і здійснення єдиної політики розвитку туризму в областях регіону створені територіальні органи Державного комітету України по туризму - Генеральні агенства.
Протягом 1992-1993 pp. спостерігався своєрідний спалах на ринку туристичних послуг завдяки створенню великої кількості підприємницьких структур, основна діяльність яких зводилась до відправки туристичних груп за кордон. Класичний варіант туристичного ринку передбачає оптимальну структуру потоків: на 3 іноземних туристів, що в'їжджають в країну, має припадати 1 вітчизняний, що виїжджає. При такій структурі туризм є економічно вигідним. В нас же, в основному завдяки новим формуванням, така структура була спотворена до краю: ми приймали 1 іноземного туриста, а більш як 10 своїх відправляли за кордон. Внутрішній туризм, орієнтований на вітчизняного споживача, фактично випав з поля зору туристичних структур. Починаючи з 1994р. тимчасовий спалах активності на регіональному туристичному ринку почав згасати: на ньому залишилось найбільш сильні. Ряд фірм не витримали конкуренції, інші переорієнтували свою діяльність і т. п. Не менш важливу роль в цьому" процесі відіграв низький платоспроможний попит населення.
В цілому ж, говорячи про регіональний ринок рекреаційних послуг, слід відзначити, що він знаходиться на початковій стадії формування на шляху до цивілізованих стандартів. Тому ключовим питанням сьогодні є не збільшення кількості об'єктів і їх потужностей, а налагодження конкурентоспроможного ринку послуг з використанням існуючої рекреаційної бази.
Створена в регіоні матеріальна база рекреації вже сьогодні не задовільняє існуючого попиту на рекреаційні послуги, в структурі якого в останні роки відбуваються зміни, зокрема, ростуть потреби у зимовому, в т. ч. гірськолижному відпочинку. Рекреаційний попит оцінюється в обсязі понад 4 млн. осіб/рік лише для потреб відпочинку і туризму. Разом з потребами в санаторно-курортному лікуванні на базі мінеральних вод попит на рекреаційні послуги в регіоні складає не менше 6 млн. осіб/рік [1]. Сумарна місткість рекреаційних об'єктів регіону у 8-10 разів менша, ніж в аналогічних районах за рубежем. Не відповідають міжнародним стандартам умови сервісу в рекреаційних закладах, відсталою є система інфраструктурного забезпечення
Орієнтовну оцінку потенційних можливостей Карпат можна отримати шляхом співставлення з близькими за природними особливостями зарубіжними регіональними регіонами-аналогами, які інтенсивно використовуються в рекреаційних цілях. Так, Альпійський регіон площею 180 тис. км2, де рекреаційні навантаження оцінюються як граничні, щорічно приймає 40 млн. відпочиваючих і туристів та понад 60 млн. туристів, які здійснюють в Альпи одноденні поїздки. В розпал сезону тут щоденно перебуває 10 млн. туристів і 2 млн. екскурсантів вихідного дня. Екстраполюючи ці показники на Карпатський регіон, граничні для нього показники перспективної рекреаційної місткості становлять: одноразова - 2,2 млн. осіб, річна - 8 млн. туристів і відпочиваючих та 12 млн. екскурсантів і туристів вихідного дня [1]. На даний час, враховуючи непідготовленість території до підвищених рекреаційних навантажень, відсутність спеціалізованої інфраструктури і низьку екологічну культуру населення, фактична рекреаційна місткість Карпатського регіону не повинна перевищувати 50% від перспективної. Досягнуті тут показники обслуговування рекреантів нижчі від можливих з врахуванням природно-ресурсного потенціалу й екологічних обмежень в 3-4 рази. Таким чином, резерви освоєння рекреаційного потенціалу Карпат цілком достатні для забезпечення перспективного розвитку рекреаційного комплексу в екологічно допустимих межах.
Рекреаційну індустрію в Карпатському регіоні треба розглядати і як важливий фактор піднесення соціально-економічного рівня гірських районів. Специфіка гір значно ускладнює їх промислове і сільськогосподарське освоєння, яке, до того ж, є екологонебезпечним.
Слабкий розвиток основних на даний час сфер зайнятості населення спричинив низький матеріальний рівень життя. Грошові доходи мешканців гірських районів у регіоні нижчі порівняно з доходами жителів рівнинної частини в 3 рази. В горах удвічі нижчі показники розвитку соціальної інфраструктури. Ці фактори викликають депопуляцію гірських районів,
Loading...

 
 

Цікаве