WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Рекреаційний потенціал в контексті перспектив соціально-економічного розвитку Карпатського регіону - Реферат

Рекреаційний потенціал в контексті перспектив соціально-економічного розвитку Карпатського регіону - Реферат

регіоні знаходиться ряд археологічних пам'яток міжнародного значення -трипільські поселення на Дністрі, старослов'янські городища в Стільському, Пліснеську, Звенигороді, Василеві, Непоротові, Рухотині; залишки стародавнього Галича в Крилосі, руїни скельних фортець в Спасі, Уричі, Розгірче, Бубнили.
З Карпатським регіоном пов'язано життя і діяльність Данила Галицького, Ярослава Осмомисла, Івана Вишенського, Маркіяна Шашкевича, Івана Франка, Соломії Крушельницької, Ольги Кобилян-ської. Тут народилися, жили і працювали представники багатьох європейських культур.
В регіоні збереглась багата духовна культура - своєрідні звичаї і обряди, народні промисли, фольклор бойків, лемків, гуцулів.
Таким чином, оцінка рекреаційного потенціалу території показує, що його якісні і кількісні параметри в поєднанні з географічними і економічними факторами є важливими об'єктивними передумовами розвитку рекреаційного комплексу Карпатського регіону.
Оцінка досягнутого рівня рекреаційного освоєння регіону не буде об'єктивною, якщо розглядатиметься як самоціль, тобто ізольовано від соціально-економічного комплексу. Інакше, оперування тими чи іншими показниками, крім констатації фактів, нічого конструктивного в аргументацію висновків та ідей внести не може Тим більше, коли говоримо про сферу, яка претендує на роль провідної вструктурі господарського комплексу регіону. Тому принциповим питанням є вибір оптимальних з точки зору наукової обгрунтованості критеріїв оцінки освоєності рекреаційного потенціалу території. При цьому саме поняття "рівня" рекреаційного освоєння не можна ототожнювати з простою арифметичною сумою кількості рекреаційних об'єктів і їх місткістю. В окремих районах Карпат насиченість території рекреаційними об'єктами є досить високою, але це аж ніяк не говорить про високий рівень рекреаційного освоєння (н широкому розумінні), адже якість нашого обслуговування та інших сервісних умов є далекою від світових стандартів. Тому тільки комплексний підхід до оцінки рівня рекреаційного освоєння буде найбільш правомірним та об'єктивним.
Оцінюючи сучасний стан розвитку рекреаційної сфери в контексті перспективної політики соціально-економічної реконструкції Карпатського регіону, треба керуватись наступними основними критеріями.
1. Екологічна безпека рекреаційного освоєння території. Це означає необхідність дотримання жорстких екологічних регламентів в процесі реалізації практичних дій в сфері рекреаційного господарювання. Природа Карпат дуже вразлива до антропогенних навантажень. А оскільки побутує думка, що рекреація є досить екологічно чистою галуззю діяльності, то завжди є спокуса масштабності і гігантоманії. І тоді саме вона може стати руйнівником природи. Тому дуже важливо, щоб, по-перше, розміщення і місткість рекреаційних об'єктів враховували фізико-географічні умови території; по-друге, фактичне рекреаційне навантаження на ландшафт не перевищувало норм його природної рекреаційної місткості; по-третє, мають виконуватись усі санітарно-екологічні норми як на рівні рекреаційних центрів, так і окремих об'єктів.
2. Соціальна необхідність, тобто відповідність наявної бази рекреаційної сфери реальним потребам в оздоровленні, її здатність задовольняти попит населення на рекреаційні послуги в регіоні . Сьогодні маємо досить складну ситуацію: здебільшого в силу економічних причин обсяг потреб на оздоровлення і лікування перевищує величину попиту на відповідні послуги. В процесі економічної стабілізації цей розрив поступово зменшуватиметься. Очевидно, що синхронно з цією тенденцією має нарощуватись місткість рекреаційних об'єктів. Безумовно, до обгрунтованих меж.
3. Економічна доцільність, що в широкому розумінні при дотриманні двох попередніх критеріїв означає прибутковість діяльності рекреаційних об'єктів і соціально-економічну вигоду для території. Цей критерій треба розглядати і з точки зору соціальних наслідків розвитку рекреації. Мова йде про розширення зайнятості населення, особливо в гірських районах, залучення приватного сектору до рекреаційного бізнесу, створення ринків збуту продукції, розвиток народних промислів. Якщо ми говоримо про рекреацію як про потешайну галузь спеціалізації регіону, то, ясна річ, вона не повинна бути для нього економічно збитковою і соціально шкідливою. В принципі, хоча зрозуміло, що це залежатиме від того, який економічний режим буде створено для функціонування суб'єктів рекреаційного господарювання. Якщо ж керуватись тільки економічними інтересами, створивши для цього ще й відповідні умови, може виникнути реальна загроза надмірної ескалації рекреаційного господарювання всупереч нормам екологічної безпеки і соціальної ефективності.
4. Порівняння з зарубіжними аналогами. Цей прийом досить часто використовують для аргументації тих чи інших пропозицій, особливо щодо наших перспектив. Але такий підхід, якщо не бути декларативним, є правомірним лише в одному випадку: зарубіжні стандарти переносяться на наш реальний економічний "грунт" і служать певним орієнтиром на майбутнє. Не треба забувати, що досягнутий рівень розвитку в окремих країнах світу є "продуктом" існуючої системи господарювання, яка формувалась протягом значного часу. Тому зарубіжні приклади можуть бути для нас прийнятними з точки зору перспективних цілей, методи їх досягнення не можуть бути форсованими, асинхронізованими з становленням ринкових відносин в державі.
Важливою характеристикою сучасного стану розвитку рекреаційної індустрії в регіоні є наявна матеріальна база, що представлена об'єктами різного рекреаційного профілю (табл. 2).
Домінуюче місце в реііоні по кількості рекреадійних об'єктів займає Львівська область (49,6%), де розміщено 56,3% санаторіїв, 97% пансіонатів з лікуванням, 37% санаторіїв-профілакторіїв, 48,3% бази відпочинку. З загальної кількості рекреаційних об'єктів на Івано-Франківську область припадає 17,4%, Закарпатську - 24%, Чернівецьку - 9%.
Таблиця 2
Області Кількість рекреаційних об'єктів
Всього в тому числі
санаторії пансіонати з лікуванням санаторії-
профілакторії будинки відпочинку пансіонати відпочинку бази відпочинку туристичні бази, готелі, кемпінги
Закарпатська 64 15 - 14 1 2 20 12
Івано-Франківська 46 11 1 16 4 7 7
Львівська 132 40 32 23 - 1 30 6
Чернівецька 24 5 _ 9 1 _ 5 4
Разом 246 71 33 62 6 3 62 29
Рекреаційний фонд Карпатського регіону (на 1.01.1997 р.)
Джерело: Статистичний щорічник України. - К.: Техніка, 1997.
У структурі рекреаційного фонду провідне місце займають санаторії
Loading...

 
 

Цікаве