WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Рекреаційний потенціал в контексті перспектив соціально-економічного розвитку Карпатського регіону - Реферат

Рекреаційний потенціал в контексті перспектив соціально-економічного розвитку Карпатського регіону - Реферат

Світовий досвід показує, що туризм є висорентабельною галуззю народного господарства. Наприклад, в Іспанії він дає 17 млрд.$, що дорівнює 30% від суми доходів щорічного експорту цієї країни; в Італії прибуток від туризму становить 11%, в Данії - 8%, в Австрії - 8% прибутків, які надходять від експорту товарів за кордон. Безумовно, що сьогоднішні показники економічної результативності вітчизняного туризму поки що далекі від зарубіжних. Хоча в Карпатах єокремі центри, де рекреаційна галузь займає провідне місце в господарській структурі. В цілому, Карпатський регіон зараз посідає друге місце в Україні за обсягом доходів від рекреаційної сфери (22% від сумарного показника поУкраші) і поступається лише Криму (42%), випереджуючи Причорноморський регіон (17%) та Приазов'я (13%).
Можна навести ще ряд переконливих аргументів на користь рекреаційної орієнтації перспективного розвитку Карпатського регіону. Але це аж ніяк не означає, що, форсуючи економічні процеси в цьому напрямку, ми миттєво досягнемо бажаних результатів. Тут необхідні зважені рішення і продумані практичні дії. Тому розвиток рекреації в регіоні розглядається в контексті структурної перебудови господарського, комплексу, в перспективній моделі якого дана галузь повинна зайняти одне з профілюючих місць.
Природно-ресурсний та історико-культурний потенціал регіону в поєднанні з вигідним географічним положенням в центрі Європи є достатньо вагомою передумовою розвитку системи санаторно-курортного лікування, туризму і відпочинку, орієнтованої як на внутрішнього споживача, так і на обслуговування іноземного контингенту.
В Карпатському регіоні України нараховується понад 800 джерел і свердловин мінеральних вод з добовим дебітом 57,5 млн. л. Розвідано і затверджено запаси лікувальних вод 13 родовищ з сумарним дебітом 4,6 млн.л/добу (табл. 1).
Таблиця 1
Експлуатаційні запаси лікувальних мінеральних вод Карпатського регіону
Типи лікувальних мінеральних вод Родовища Балансові експлуатаційні запаси
всього (м. куб. / добу) в т.ч. категорії А+Б (м. куб. / добу)
3 високим вмістом органічних речовин "Нафтуся" Трускавецьке, Східницьке 129,9 107,5
Розсоли моршинського типу Моршинське 79,0 69,0
Розсоли трускавецького типу Трускавецьке 466,5 60,0
Вуглекислі Голубинське, Новополянське, Полянське, Сойминське, Шаянське 2174,6 1644,5
Вуглекислі миш'яковисті Гірськотисівське (Кваси) 422,0 302,0
Вуглекислі залізисті Келечинське 501,0 207,0
Сульфідні Великолюбінське, Синякіське, Брусницьке 818,0 728,0
Інші типи Трускавецьке, Брусницьке 11,8 11,8
ВСЬОГО: 4602,8 3129,8
Вуглекислі води - найбільш розповсюджена група мінеральних вод регіону. За ступенем мінералізації вони поділяються на слабо-, середньо- і високомінералізовані та розсоли, а за складом солей - на гідрокарбонатні, натрієві, хлоридно-гідрокарбонатні, натрієві і кальцієво-натрієві, хлоридно-натрієві або кальцієво-натрієві.
Гідрокарбонатні вуглекислі води добре вивчені в Келечинському родовищі (Міжгірський район Закарпатської області). Найбільшу цінність тут представляють ті води, які містять 30 мг/л FeO. Затверджені експлуатаційні запаси їх складають 501 м7добу і можуть забезпечити великий санаторний комплекс і завод розливу.
Вуглекислі гідрокарбонатні натрієві води середньої мінералізації (5-15 г/л) є в Полянській групі родовищ (Свалявський район Закарпатської області) - Плосківське, Новополянське, Полянське і Голубинське. їх загальні експлуатаційні запаси складають майже 1000 м3/добу.
Із багаточисельних родовищ вуглекислих хлоридно-гідрокарбонат-них, натрієвих і кальцієво-натрієвих вод детально розвідані і добре вивчені Гірськотисівське і Сойминське. Гірськотисівське родовище знаходиться на території с. Кваси Рахівського району. Води цього родовища унікальні в нашій країні і мають високі лікувальні властивості. Затверджені експлуатаційні запаси вод складають 301 м3/ добу, що створює широкі перспективи для будівництва на їх базі курортного комплексу. В даний час тут функціонує пансіонат "Гірська Тиса".
Сойминське родовище вуглекислих хлоридно-гідрокарбонатних кальцієво-натрієвих мінеральних вод (с. Сойми Міжгірського району) є одним з найбільших родовищ даного типу і відрізняється глибоким заляганням водоносних горизонтів. Мінеральні води під великим тиском фонтанують із сведловин, а їх дебіт самовпливом досягає 900 м3/ добу. Затверджені запаси мінеральних вод складають 500 м3/добу. На їх базі заплановано будівництво крупного комплексу.
Відомі й інші родовища вуглекислих вод: Шаянське використовується для курортного лікування, Колочавське, Драгівське, Рахівське, Костринське рекомендовані для будівництва заводів промислового розливу.
Широко розповсюджені в регіоні і мінеральні води з великим вмістом органічних речовин. Зразком цього типу вод є Трускавецька "Нафтуся", у всьому світі відома унікальна вода, яка традиційно пов'язується з Трускавецьким і Східницьким курортами. Близькими до неї є мінеральні води Борислава. Затверджені експлуатаційні запаси трускавецької "Нафтусі" складають 42,9 м3/добу. їх достатньо для функціонування сучасного великого курорту, яким є Трускавець. Затверджені запаси східницької "Нафтусі" складають 64,6 м3/добу, що в 1,5 раза більше, ніж у Трускавці, з яких використовується всього 2-3%, в той час як у Трускавці ці запаси використовуються на 85%. І якщо ще враховувати, що в Східницькій гірській улоговині здоровіший клімат і більш мальовничі ландшафти, то саме на її території слід планувати розширення Трускавецького курортного комплексу.
Названими ділянками поширення "Нафтусі" не вичерпується. За попередніми даними вона широко розповсюджена в гірській зоні Карпат (Турківський та Сколівський райони Львівської області). Зокрема, в районі села Верхнє Синьовидне в 1987 р. виявлено мінеральні води групи "Нафтуся" у кількості, більшій в п'ять разів, ніж у Трускавецькому родовищі.
Ще в 1978-1982 pp. були проведені загальні пошуки мінеральних вод і лікувальних розсолів в районі м. Борислава з метою вивчення' гідромінеральних ресурсів і визначення можливості створення в майбутньому єдиного Східнице-Бориславо-Трускавецького курорту. Внаслідок пошуків було виявлено більше 20 джерел. За підрахунками вчених запаси води тут значно перевищують трускавецькі. Якщо добовий дебіт у Трускавці складає 47 кубометрів, то у Бориславі є реальна можливість видобувати її близько 350 м3 щоденно.
Сульфідні води відносяться до дуже цінних мінеральних вод Карпатського регіону. їх родовища розповсюджені, в
Loading...

 
 

Цікаве