WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Зображення фізико-географічних і соціально-економічних явищ. Тематичні карти. Способи картографічного зображення - Реферат

Зображення фізико-географічних і соціально-економічних явищ. Тематичні карти. Способи картографічного зображення - Реферат


Реферат
на тему:
Зображення фізико-географічних і соціально-економічних явищ. Тематичні карти. Способи картографічного зображення
1. Зображення фізико-географічних і соціально-економічних явищ
Дрібномасштабні (оглядові) карти поділяються на науково-довідкові, довідкові та навчальні. Від їх призначення (і масштабу), залежить ступінь генералізованості змісту та способи зображення елементів природного середовища і господарської діяльності людей.
Рельєф. У зв'язку з тим, що оглядові карти використовують для загального орієнтування і вивчення природних особливостей великих територій, зображення рельєфу має бути таким, щоб можна було зробити висновок про висотне положення районів, які вивчаються, тип рельєфу місцевості, а також про вертикальне й горизонтальне розчленування певної території.
У процесі розвитку картографії способи зображення рельєфу удосконалювалися. В минулому, коли основною функцією карти було зображення взаємо розміщення географічних об'єктів, рельєф та інші елементи наносилися перспективним (картинним) способом.
З розвитком продуктивних сил розширюються функції карт, збільшується їх навантаження, удосконалюються відповідно методи їх зображення.
Завдяки успіхам картографічної і репродуктивної техніки відмивка рельєфу вдосконалюється, особливо із застосування електронно-обчислювальних машин, комп'ютерів. Сучасна техніка дає змогу, використовувати зображення рельєфу горизонталями автоматично переходить до тіньового способу його зображення.
Гідрографія. Вода - важливий елемент природи. Зображення водних об'єктів на картах має велике практичне і наукове значення.
Водні об'єкти - океани, моря та їх частини (затоки, бухти тощо), озера, поверхневі водостоки (річки, струмки), виходи підземних вод (джерела), льодовики та. створені людиною штучні водойми (водосховища, канали, колодязі) - все це частина природного середовища, яку суспільство використовує і покликане охороняти.
Від забезпеченості водою залежать рівень господарського розвитку певного району території, розміщення і спеціалізація окремих галузей народного господарства, характер розміщення населення, вартість прокладання шляхів сполучення та інженерного устаткування території, організації зон масового відпочинку тощо. Проведений за картою аналіз особливостей гідросітки місцевості дає змогу виявити можливість будівництва гідросистем, розробити комплекс заходів щодо організації пароплавства, меліорації сільськогосподарських угідь тощо.
На кольорових географічних картах гідросітка зображається синім або блакитним кольором. Кількість елементів гідро сітки і детальність їх зображення на карті залежить від природних особливостей території, що картографується, а також від призначення і масштабу карти. Зображаючи моря і океани, насамперед треба показати рельєф дна, а також характер прибережної смуги і берега. Глибину морського дна зображають ізобатами, тобто лініями, що сполучають точки з однаковою абсолютною глибиною. Карти рельєфу морського дна в ізобатах з пошаровим розфарбуванням називають батиметричними.
Ґрунтовий і рослинний покрив. На дрібномасштабних картах ґрунтовий покрив не показують. Однак якщо болото чи солончаки великі за площею або поширені на значні території; на карти наносять вертикальні лінії для зображення солончаків і горизонтальні - для боліт. За таким принципом зображають і піски.
Населені пункти. Кожний населений пункт, незважаючи на його розмір, бере участь у територіальному поділі праці й виконує певні виробничі, адміністративні та культурні функції. Звідси й виникає потреба в його точному зображенні. Це складно, тому що на порівняно незначній площі треба розкрити докладну якісну характеристику значної кількості об'єктів. Перед використання конкретної карти треба обов'язково вивчити її легенду, щоб зрозуміти, яке значення на ній мають форма пунсона, шрифти тощо.
На дрібномасштабних картах, через значну генералізацію показують невелику кількість населених пунктів. Значення населених пунктів при їх відборі визначається в першу чергу їх політико-адміністративною функцією, кількістю жителів і роллю населеного пункту в територіальному поділі праці. Крім того, враховують також історичне значення пункту, культурно-побутову функцію тощо.
Одним з важливих завдань картографування населених пунктів на оглядових картах є характеристика заселеності території, причому слід відобразити її відносну густоту.
Шляхи сполучення. Зображуючи шляхи сполучення на дрібномасштабних загальногеографічних картах, слід насамперед показати дороги, важливі для внутрішньодержавних міжрайонних зв'язків. Часто на ряді оглядових карт показують лише кілька залізничних ліній, важливих у загальнодержавному значенні. Залізниці, автомагістралі зображають узагальнено. Річкова транспортна система із зменшенням масштабу генералізується менше, ніж сухопутні шляхи. На картах судноплавна частина річок виділяється темнішим, а несудноплавна - світлішим синім кольором.
На дрібномасштабних картах зображають найважливіші морські порти, позначаючи їх умовним знаком, який за формою нагадує якір. Часто вздовж умовного знаку морського шляху цифрами показують довжину шляху між кінцевими портами.
Політико-адміністративні елементи. На дрібномасштабних картах показують границі та назви певних політичних чи адміністративних одиниць. Державні сухопутні кордони зображають відмивкою на всьому їх протязі. Вздовж морських берегів державним кордоном є берегова лінія. Коли кордон проходить морем або океаном і розділяє острови чи півострови різних держав, його зображають окремими невеликими відрізками. На оглядових картах показують границі областей та автономних округів. На деяких наносять межі заповідників.
2. Тематичні карти. Способи картографічного зображення
Особливості тематичних карт. Зміст тематичних карт умовно можна розділити на дві частини. До першої відносять зображення того явища, яке складає тему даної карти, - спеціальний зміст. Весь інший зміст тематичної карти, який не виражає безпосередньо тему, називається географічною основою (берегова лінія, пунсони населених пунктів, кордони, гідро мережа, інколи рельєф, шляхи сполучення, елементи ґрунтового і рослинного покриву).
До особливостей тематичних карт слід віднести наступні: 1)
Loading...

 
 

Цікаве