WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Історія картографії - Реферат

Історія картографії - Реферат

розвиток топографії і картографії.
Проте наука розвивалася. У VIII ст. араби завоювали країни Близького і Середнього Сходу, Іспанію, південне узбережжя Середземного моря, Іран, Кавказ., Середню Азію і частину Індії. Арабський халіфат з центром у Багдаді був більшим за колишню Римську імперію. Араби наслідували культуру греків, римлян, Єгипту. Для визначення розмірів Землі вони виміряли в Сирії довжину дуги 2° меридіана. У X ст. було створено комплект з 21 карти із зображенням тодішнього мусульманського світу.
В Єгипті - XIV-XV ст. розвиток картографії пов'язаний із зародженням і розвитком нового,капіталістичного суспільства.
Наприкінці XV ст. у зв'язку з великими географічними відкриттями активізується розвиток географічних наук.
Карти були потрібні для плавання через океан. Поряд з навігаційними інструментами моряки почали використовувати для орієнтування глобуси. Один з них, що зберігся до наших днів, виготовив у 1492р. німецький географ і астроном Мартін Бехайм, який брав участь в експедиціях португальців поблизу берегів Африки. Глобус Бехайма (Яблуко Землі) побудований за картами Птолемея з доповненнями й уточненнями, внесеними португальськими експедиціями.
Наприкінці XV ст., з утворенням Російської централізованої держави і ліквідації роздрібнених феодальних князівств, виникла потреба в деталізованих картах країни.
Приблизно у 1600р. (1598) за вказівкою царя Івана IV було складено першу рукописну детальну карту Московської держави - "Большой Чертеж всему Московскому государству", яку протягом XVI-XVII ст. декілька разів перекреслювали і доповнювали новими даними.
За "Большим Чертежом" (1627р.) та картою доріг від Москви до Криму ("чертеж полю до перекопи") було створено докладний опис Російської держави, названий "Книга Большому Чертежу". її копії збереглися до наших днів.
У 1698р. російський географ Семен Ульянович Ремезов видав рукописну карту "Чертеж всех сибирских городов и земель", а в 1701р. - перший у Росії географічний атлас Сибіру -"Чертежная книга Сибири" з 23 карт.
4. Новий час
Розпад феодалізму і розширення капіталістичного способу виробництва у другій половині XVII і в першій половині XVIII ст. сприяли розвитку в країнах Західної Європи науки і техніки, зокрема топології та картографії.
У 1609р. Г.Галілей винайшов астрономічну трубу, а голландський математик і фізик В.Снелліус (1580-1626р.р.) у 1615р. для визначення довжини земного меридіану скористався методом тріангуляції. Проте зроблені ним вимірювання були неточними через недосконалість кутомірних приладів.
У Росії через її економічну і політичну відсталість топографо-геодезичні роботи розпочалися пізніше, ніж у розвинутих країнах Західної Європи. Створювати карти на науковій основі стали за царювання Петра І. Для підготовки геодезистів, топографів, астрономів, картографів у Москві (1701р.) відкрилася математично-навігаційна школа з шестирічним терміном навчання, а в Петербурзі (1715р.) - Морська академія. З 1705р. у Москві почала діяти Громадська друкарня В.О.Кірпіанова, де друкувалися карти.
З перетворенням Росії у велику морську державу почалися географічні дослідження морів та річок. У 1703р. вийшли у світ Атлас річки Дону, Азовського, Чорного та Балтійського морів, а у 1720р. - карта Каспійського моря. У 1719-1722р.р. Камчатку, Сибір і північні з Курильських островів досліджували геодезисти Федір Лужин та Іван Євреїнов. їхня експедиція, маючи жалюгідні засоби, склала карти північно-східних морів, Курильських островів і протоки між Азією й Америкою (Берінгової протоки).
До 1744р. суцільна зйомка була проведена на 40% території тогочасної Європейської Росії. У 1734р. вийшов перший друкований "Атлас Всеросийськой империи" І.К.Кирилова.
Географічний департамент Академії наук під керівництвом М.В.Ломоносова видав у 1745р. "Атлас Російської держави". М.В.Ломоносов увів термін "економічна карта" та багато зробив для вдосконалення і створення карт, збільшення кількості опорних астрономічних пунктів.
З 1765р. у Росії почалося генеральне межування земель міст, сіл та дворян-землевласників. Знімання проводили геодезисти - випускники Морської академії, а потім землеміри, які набували кваліфікації у Московському землемірному училищі, відкритому в 1779р. (згодом був перетворений в Межевий інститут). Плани складали в масштабі 1:8400 (в 1 дюймі 100 сажнів), а карти повітів - у масштабі 1:4200 (в 1 дюймі 1 верста). Генеральне межування тривало близько 100 років і охопило Європейську Росію та Крим.
Результати генерального межування використовували для складання загальнодержавних карт Росії.
Армія потребувала великомасштабних карт із зображенням не тільки географічних об'єктів, а й рельєфу. В зв'язку з потребою визначення за картами кутів нахилу (крутизну схилів), відносної та абсолютної висот точок місцевості, точного відтворення особливостей поверхонь, умов проходимості, тощо, з першої половини ХІХ ст. рельєф почали зображувати не способом штрихів, а горизонталями.
Швидкий розвиток науки, промисловості та сільського господарства зумовив потребу в тематичних картах. Створювалися карти геологічні, кліматичні, ґрунтові, економічні тощо. На карту наносилися результати досліджень, її використовували як метод виявлення закономірностей розміщення досліджуваних об'єктів та явищ, для встановлення взаємозалежності та зв'язків явищ між собою і навколишнім середовищем.
О.А.Тілло (1830-1899) у 1899р. склав гіпсометричну карту європейської частини Росії, на якій вперше правильно були зображенні Середньоросійська та Приволзька височини (так їх назвав учений).
Перші гіпсометричні карти азіатської частини Росії створенні Ю.М.Шокольським (1856-1940) визначним ученим в галузі океанології, картографії та метеорології.
Список використаної літератури
1. Картография с основами топографии (под ред. Г.Ю.Грюнберга) - М. Просвещение, 1991 - 368с.
2. Жупанський ЯЛ. Історія географії в Україні. Львів, Світ, 1997р.
3. Салищев К.А. Картоведение - М. Изд. МГУ, 1982 -408с.
4. Салищев К.А. Картография - М. Высшая школа, 1982 -272с.
5. Справочник по картографии - М. Недра, 1988 - 428с.
6. Топография с основами геодезии (Под ред. С.Марченко и А.П.Божок) - М. Высшая школа, 1986 - 304с.
7. Топографія з основами геодезії (за ред. А.П.Божок) - К. Вища школа, 1995 - 275с.
Loading...

 
 

Цікаве