WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Планові знімальні мережі - Реферат

Планові знімальні мережі - Реферат

полягає в наступному (покажемо на варіанті 1: пункти Т1, Т2, Т3).
На чистому аркуші ставлять точку Р і з неї проводять промінь, який приймають за напрямок на пункт Т1, від нього відкладають кути 1 і 2 і проводять через них промені в напрямках Т2 і Т3 (рис. 6.11).
На променях РТ1, ТР2, РТ3 відкладають в певному масштабі, наприклад 1:100 відповідно величини які являють собою значення обернені до відстаней S1=РТ1, S2=РТ2, S3=РТ3. При цьому радіан беруть в секундах ( =206265"), S - в метрах. Величини матимуть розмірності .
Рис. 6.12 Оцінка проекту зворотної засічки.
Сполучивши точки отримують трикутник зі сторонами 1, яка лежить проти кута 1, стороною 2, яка лежить проти кута 2 і третьою стороною 3. Цей трикутник називають оберненим.
Середня квадратична помилка в положенні пункта Р може бути знайдена за формулою
(6.35)
де ? - середня квадратична помилка вимірювання напрямку ;
1, 2, 3 - довжини сторін оберненого трикутника, зняті графічно з рис. 6.12 в тому ж прийнятому масштабі, F - площа оберненого трикутника, яку можна обчислити як
,
(6.36)
де h - висота, проведена з вершини на 2, або за формулою Герона
,
(6.37)
де
Оскільки площа F має розмірність ,
- в (?), корінь має розмірність , то М отримаємо в метрах.
Аналогічну оцінку виконують для другого варіанту зворотної одноразової засічки, наприклад на пункти Т1, Т2, Т4 і отримують друге значення МIIр.
За остаточне значення приймають середнє вагове
.
(6.38)
Якщо Мр не перевищує величини 0.2 мм в масштабі знімання для незабудованих територій і 0.3 мм в масштабі знімання для забудованих територій [1,п.5.1.3], роблять висновок, що запроектована засічка відповідає необхідним вимогам.
4.2.4. Польові виміри
Кутові виміри в зворотній багаторазовій засічці виконують теодолітами Т30, 2Т30, 2Т30П або їм рівноточними. Застосовують спосіб кругових заходів. Напрямки на пункти Т1, Т2, Т3, Т4 вимірюють двома заходами з перестановкою лімба між заходами 180?/2=90?. Різниці в напрямках, отриманих з двох заходів, не повинні перевищувати 45?.
4.2.5. Обчислення координат пункта Р
Обчислення координат пункта Р виконують з двох одноразових зворотніх засічок за двома з чотирьох можливих варіантів. У кожному з варіантів використовують формули: (6.32), (6.33) і (6.34). Різниці в координатах ХР та УР, отриманих із двох одноразових засічок не повинні перевищувати величини 2 м для знімань в масштабі 1:5 000, 0.8 м для знімань в масштабі 1:2000 і 0.4 м для знімань в масштабі 1:1000.
За остаточне значення ХР та УР беруть середнє арифметичне із двох варіантів засічок.
4.3. Задача Ганзена
Суть задачі Ганзена полягає у визначенні координат двох точок Р і Q, якщо відомі координати двох вихідних точок А (ХА, УА) і В (ХВ, УВ) та виміряні кути 1, 2, 3 і 4 (рис. 6.11)
Рис. 6.11 Задача Ганзена
Кути 1, 2, 3 і 4 вимірюють в точках Р і Q двома круговими заходами теодолітами не менше 30? точності. Різниці приведених до загального нуля однойменних напрямків з двох заходів на пунктах Р і Q не повинні бути більшими за 45?.
Відомо багато методів розв'язання цієї задачі.
Нижче приводиться метод розв'язання задачі, запропонований Ганзеном.
Задачу розв'язують в такій послідовності:
Довжину лінії РQ умовно приймають рівною довільній довжині, наприклад, (РQ)?=1000 м.
Розв'язують АРQ і ВРQ, звідки знаходять умовні значення сторін
; ;
(6.39)
; .
Невідомі кути 1 і 2 при вихідних точках А і В знаходять з АQB.
Для цього записують систему з двох рівнянь, а саме:
.
(6.40)
,
З розв'язання якої знаходять кути 1 і 2.
В цій системі перше рівняння - очевидне, випливає з суми кутів трикутника, яка дорівнює 180?, друге - залежність тангенсів піврізниці і півсуми двох кутів трикутника.
Подаємо доведення цієї залежності, запропоноване С.І.Гургулою.
Відома теорема:
Якщо
,
(6.41)
то
.
(6.42)
Справді, з (6.42)
(6.43)
Виконаємо перетворення рівності (6.43)
,
звідки
тобто з рівності (6.42) отримали рівність (6.41).
Запишемо для АQB:
за теоремою синусів
,
(6.44)
а отже, за аналогією до (6.41) і (6.42) запишемо:
;
(6.45)
Перетворимо (6.45)
тобто доведено друге рівняння системи (6.40)
Аналогічно знаходять невідомі кути 2 та ?1 з АРB.
Запишемо для цього трикутника таку систему з двох рівнянь:
,
(6.46)
Після знаходження кутів 1 та ?2, 2 та ?1 обчислюють довжину сторони АВ=l? в умовних одиницях двічі:
.
(6.47)
Дійсна сторона АВ=l відома
.
(6.48)
Одержують коефіцієнт переходу від умовних одиниць до дійсних
.
(6.49)
Обчислюють дійсну довжину PQ
.
(6.50)
З допомогою формули (6.49) знаходять дійсні сторони S1, S2, S3, S4.
За дирекційним кутом сторони АВ і кутами 1, 2, ?1, ?2 знаходять дирекційні кути всіх сторін фігури АВQР, а за виміряними кутами 1, 2, 3, 4 - дирекційні кути сторін РQ і QP.
За сторонами S1, S2, S3, S4 і їх дирекційними кутами знаходять приростки координат і двічі знаходять координати точок Р і Q.
Контролем обчислень може служити визначення за отриманими координатами точок Р і Q довжини і дирекційного кута сторони РQ.
Найбільш вигідним для визначення координат точок Р і Q є варіант, коли фігура АВQР є ромбом.
5. Побудова планових знімальних мереж методом тріангуляції
Метод тріангуляції при створенні планових знімальних мереж застосовують у відкритій місцевості. Тріангуляційні знімальнімережі повинні опиратися не менше, ніж на дві вихідні сторони, якими можуть служити сторони тріангуляції, трилатерації або полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів (рис.6.12) а також спеціально поміряні базисні сторони з відносною помилкою не більшою 1:5000. Розвиток мереж, що опираються на одну вихідну сторону, не допускається.
Рис.6.12 Згущення мережі полігонометрії знімальною
мережею у вигляді ряду тріангуляції
Між вихідними сторонами допускається побудова не більше [1]:
20 трикутників для знімання в масштабі 1:5000,
17 трикутників для знімання в масштабі 1:2000,
15 трикутників для знімання в масштабі 1:1000,
10 трикутників для знімання в масштабі 1:500.
Кути в трикутниках повинні бути не меншими 20о, а сторони не коротші за 150 м. Вимірювання кутів проводять теодолітами не менш 30-секундної точності двома круговими заходами з перестановкою лімба між ними на величину .
Різниці в однойменних напрямках із різних заходів, що приведені до спільного нуля, не повинні перевищувати 45?.
У виміряні на точці кути слід вводити поправку за центрування і редукцію, якщо лінійні елементи центрування і редукції більші за 1:10 000 довжин сторін. Нев'язки в трикутниках не повинні перевищувати 1?,5.
Література
1. Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500. Київ: ГУГКіК, 1999.
2. Инструкция по нивелированию I, II, III и IV классов. - М.: "Недра", 1990.
3. Інструкція про типи центрів геодезичних пунктів (ГОНТА - 2.01,
02-01-93). - К.: ГУГКіК, 1994.
4. Основні положення створення Державної геодезичної мережі України. Затв. пост. Кабміну України від 8.06.98 № 844.
5. Руководство по топографическим съемкам в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500. Высотные сети. - М.: "Недра", 1976.
6. Селиханович В.Г. Геодезия. - М.: "Недра", 1981.
7. Справочник геодезиста (в двух книгах). - М.: "Недра", 1975.
Loading...

 
 

Цікаве