WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Планові знімальні мережі - Реферат

Планові знімальні мережі - Реферат


Реферат на тему:
Планові знімальні мережі
1. Методи побудови планових знімальних мереж і їх точність
Планові знімальні мережі розвивають від пунктів державних геодезичних мереж і мереж згущення.
Пункти планових знімальних мереж визначають прокладанням теодолітних і мензульних ходів, прямими, зворотніми, комбінованими засічками, побудовою знімальних мікротріангуляційних мереж, а також, в разі необхідності, з допомогою GPS-спостережень.
Граничні похибки положення пунктів планової знімальної мережі відносно пунктів державної геодезичної мережі та геодезичних мереж згущення не повинні перевищувати 0.2 мм у масштабі плану на відкритій місцевості та на забудованій території і 0.3 мм у масштабі плану - на місцевості, що закрита деревами і чагарниками.
2. Побудова планових знімальних мереж теодолітними ходами
Розвиток знімальних мереж теодолітними ходами для створення топографічних планів у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 і 1:500 може виконуватись:
- з використанням теодолітів, мірних стрічок і рулеток;
- з використанням оптичних теодолітів;
- світловіддалемірів та електронних тахеометрів.
Теодолітні ходи прокладають на місцевості, зручній для лінійних вимірювань. Поворотні точки вибирають так, щоб забезпечити зручність установки приладу та добрий огляд для виконання знімання. Теодолітні ходи не повинні перетинати лінії полігонометрії.
Для визначення поправки за приведення довжин ліній до горизонту при кутах нахилу 1.5? і більше одночасно із вимірюванням горизонтальних кутів одним заходом вимірюють вертикальні кути. Якщо на лінії, що вимірюється, декілька точок перегину, то при вимірюванні її рулеткою вертикальні кути вимірюють на кожному відрізку, що обмежений точками перегину.
Теодолітні ходи з використанням теодолітів, мірних стрічок та рулеток прокладають з граничними відносними помилками 1:3000, 1:2000, 1:1000 відповідно до табл.
Таблиця 6.2
Технічні характеристики теодолітних ходів з використанням теодолітів,
мірних стрічок і рулеток
Масштаб знімань гр=0.2 мм в масштабі плану гр=0.3 мм в масштабі плану
1/N=1/5000 1/N=1/2000 1/N=1/1000 1/N=1/2000 1/N=1/1000
Допустимі довжини ходів між вихідними пунктами, км
1:5000 6.0 4.0 2.0 6.0 3.0
1:2000 3.0 2.0 1.0 3.6 1.5
1:1000 1.8 1.2 0.6 1.5 1.5
1:500 0.9 0.6 0.3 - -
Довжини сторін у теодолітних ходах при застосуванні теодолітів, мірних стрічок та рулеток:
- на забудованих територіях не більше 350 м і не менше 20 м;
- на незабудованих територіях не більше 350 м і не менше 40 м.
Сторони теодолітних ходів вимірюють мірними стрічками і рулетками в прямому і зворотньому напрямках. Відносну помилку лінії, що виміряна рулеткою в прямому і зворотньому напрямках, обчислюють за формулою:
1/N=(Sпр-Sзв)/S,
де S - виміряна відстань. Помилка не повинна перевищувати 1/2000.
Кутові нев'язки в теодолітних ходах не повинні перевищувати величину , де n+1 - кількість кутів у ході.
Теодолітні ходи з використанням оптичних теодолітів і світловіддалемірів, електронних тахеометрів прокладають з граничними відносними помилками 1:2000 відповідно до табл.6.3.
Довжини сторін у теодолітних ходах в цих випадках мають бути в таких межах:
- на забудованих територіях - не більше 1000 м і не менше 20 м;
- на забудованих територіях - не більше 1500 м і не менше 40 м.
Таблиця 6.3
Технічні характеристики ходів з використанням оптичних теодолітів і світловіддалемірів
Масштаб знімань гр=0.2 мм гр=0.3 мм
Допустимі довжини ходів Допустима кількість сторін Допустимі довжини ходів Допустима кількість сторін
1:5000 12.0 30 16.0 40
1:2000 7.0 20 9.0 30
1:1000 4.0 20 6.0 20
1:500 2.0 20 - -
Сторони теодолітних ходів вимірюють світловіддалемірами і електронними тахеометрами, згідно з вимогами відповідних інструкцій з експлуатації даного типу приладу. Абсолютні лінійні помилки не повинні перевищувати 2.0 м для знімання в масштабі 1:5000; 1.0 м - в масштабі 1:2000; 0.6 м - в масштабі 1:1000; 0.3 м - в масштабі 1:500. Кутові нев'язки в таких теодолітних ходах не повинні перевищувати: , де n+1 - кількість кутів у ході.
Горизонтальні кути в теодолітних ходах вимірюють теодолітами двома заходами з перестановкою лімба між ними на 1-2? (для теодолітів з одностороньою системою відліку на кругах - Т30П, 2Т5К, 3Т5КП) і 90? - для теодолітів з двосторонньою системою відліку (2Т2, 3Т2КП).
Під час прив'язки теодолітних ходів до вихідних пунктів вимірюють два прилеглих кути. Різниця виміряних кутів не повинна відрізнятися від значення кута, що отримане із вихідних даних, більше ніж на 1?.
Центрування приладів та марок виконують з точністю 3 мм.
Допускається прокладання висячих теодолітних ходів. Довжини висячих ходів не повинні перевищувати величин, що вказані в табл.6.4.
При цьому кількість сторін у висячих теодолітних ходах на незабудованій території має бути не більше трьох, а на забудованій - не більше чотирьох.
Таблиця 6.4
Допустимі довжини висячих теодолітних ходів
Масштаб знімань Довжини, одержані з використанням мірних стрічок або рулеток Довжини, одержані з використанням світловіддалемірів та електронних тахеометрів
Забудовані території Незабудовані території Забудовані території Незабудовані території
1:5000 350 500 3000 4000
1:2000 200 300 1600 2500
1:1000 150 200 1000 1500
4. Побудова планових знімальних мереж засічками
Для визначення пунктів планових знімальних мереж можуть застосовуватись засічки різних типів: кутові, лінійні, лінійно-кутові. Широке застосування отримали на виробництві кутові засічки (пряма, зворотня, комбінована). Розглянемо методику їх побудови.
4.1. Пряма кутова засічка
4.1.1. Суть прямої кутової засічки
Прямою кутовою засічкою називають побудову на місцевості, в якій координати невідомого пункта Р визначають за координатами вихідних пунктів А і В і виміряними на цих пунктах кутами А і В (рис. 6.6)
Рис.6.6 Пряма одноразова засічка Рис.6.7 Пряма багаторазова засічка
Засічку, показану на рис.6.6 називають прямою одноразовою засічкою.
В прямій одноразовій засічці відсутній контроль виміряних кутів, отже координати пункта Р також визначаються безконтрольно.
На рис.6.7 показаний випадок, коли пункт Р визначається за координатами трьох вихідних пунктів Т1,Т2 і Т3 і виміряними на цих пунктах кутами А1, В1 та А2, В2.
Таку засічку називають багаторазовою.
Пряма багаторазова засічка фактично являє собою дві одноразових засічки, які можуть бути розв'язані окремо, а отже, координати пункта Р будуть знайдені з контролем.
Інструкція [1] дозволяє застосування лише багаторазової засічки.
4.1.2. Формули для обчислення координат пункта Р із прямої одноразової засічки
Отримаємо формули для визначення координат пункта Р із прямої одноразової засічки.
З трикутника АВР запишемо:
,
(6.3)
дедирекційний кут
,
(6.4)
причому дирекційний кут АВ може бути знайдений за координатами пунктів А і В з розв'язання оберненої геодезичної задачі.
Підставимо (6.4) в (6.3).
Матимемо
(6.5)
або
.
(6.6)
Але
,
(6.7)
.
(6.8)
Підставимо вирази (6.7) і (6.8) в (6.6).
Отримаємо
.
(6.9)
В правих частинах виразів (6.9) винесемо sinA за дужки:
.
(6.10)
Замінимо вираз через ctgA і отримаємо
.
(6.11)
З трикутника АВР за теоремою синусів запишемо
.
(6.12)
Скористаємося формулою для синуса суми кутів:
.
Домножимо
Loading...

 
 

Цікаве