WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Особливості проведення нівелювання різних класів - Реферат

Особливості проведення нівелювання різних класів - Реферат


Реферат на тему:
Особливості проведення нівелювання різних класів
Правила ведення польових журналів при нівелюванні І, ІІ, ІІІ, IV класів
Журнали нівелювання є документами строгого обліку і реєструються інспектором відділу технічного контролю. Сторінки в журналі обов'язково мають бути пронумеровані. Записи в журналах мають бути зроблені чітким почерком чорнилом, кульковою ручкою або простим олівцем.
Незадовільні або неправильно записані спостереження на станції акуратно закреслюють, вказавши причину, згідно з якою записи забраковані. Підчистка, виправлення у записах відліків у журналі забороняється.
Якщо запис відліку зроблено помилковим, не можна його виправляти закресленням і записом поверх закреслених цифр правильних. В цьому випадку викреслюють усю станцію спостережень, змінюють горизонт приладу не менше ніж на 3 см і спостереження на станції виконують заново. Номер станції при повторних спостереженнях зберігають з припискою "повторна".
Помилкові записи в обчисленнях акуратно закреслюють (не затемнюючи написаного раніше) і зверху записують правильні.
В журналі нівелювання роблять замальовку постановки рейки на кожному репері, вказавши її номер.
В журналі обов'язково заповнюють титульну сторінку і зворотну до неї, де подається інформація про прилади, які застосовують при нівелюванні. На кожній сторінці своєчасно заповнюється "шапка", де вказується назва ходу, початок і закінчення спостережень, погодні умови. В кінці журналу бригадир вказує кількість пронумерованих і заповнених сторінок і ставить свій підпис.
Зразок записів у журналі нівелювання ІІІ і IV класів приведений в [2], додатки 36 і 38, а також в [6], ст. 85 і 88. Зразок записів у журналі нівелювання І класу приведений в [2], додаток 27, ІІ класу - в [2], додаток 29 та в [1], ст. 257-258.
Попередня обробка результатів нівелювання І, ІІ, ІІІ і IV класів
Після завершення польових вимірів, виконують попередню обробку отриманих результатів, основною метою якої є оцінка якості нівелювання і знаходження перевищень між нівелірними знаками.
Нижче приводяться етапи попередньої обробки матеріалів.
1. Контроль матеріалів досліджень нівеліра та рейок і їх обробки; перевірка польових журналів нівелювання та їх польової обробки
Перевіряють усі записи і виконують обчислення в другу руку. Виконана робота по перевірці матеріалів підтверджується підписом виконавця.
2. Посторінковий контроль (виконується лише при ІІІ і IV класах нівелювання)
В кінці кожної сторінки виконують посторінкові контрольні обчислення.
При нівелюванні ІІІ класу вони полягають в обчисленні сум середніх перевищень і сум контрольних перевищень на сторінці. Сума контрольних перевищень не повинна виходити за границі суми середніх перевищень 3n, де n - кількість станцій на сторінці.
При нівелюванні IV класу контрольні обчислення полягають в обчисленні і контролі суми середніх перевищень на сторінці. За рахунок заокруглень при контролі суми середніх перевищень на сторінці допускається відхилення
1-2 мм.
3. Контрольні обчислення в секції
Результати посторінкового контролю при нівелюванні ІІІ і IV класів сумують для цілої секції, в результаті отримують середні і контрольні перевищення для всієї секції, які не повинні різнитися більше на величину не більшу 3n, де n - кількість штативів в секції.
В журналах нівелювання І і ІІ класу контрольні обчислення на кожній сторінці зокрема не виконують, їх здійснюють одразу для цілої секції. Їх суть залишається тією ж.
При контрольних обчисленнях в секції підраховується і записується також поправка в перевищення за довжину середнього метра пари рейок та поправка за різницю нулів рейок.
Перша поправка обчислюється так. З матеріалів досліджень рейок беруть значення довжини середнього метра пари рейок до початку робіт і після їх закінчення. Якщо ці значення відрізняються між собою, необхідно обчислити на дату спостережень шляхом інтерполювання за формулою:
,
(5.2)
де
і - довжини середнього метра пари рейок, визначені перед початком і після завершення робіт, N - кількість днів між датами визначення середнього метра пари рейок, Ni - кількість днів між датами початкового визначення величини і датою нівелювання секції.
Тоді поправочний коефіцієнт дорівнюватиме
,
(5.3)
а поправку в перевищення за довжину середнього метра знайдемо за формулою
h= і h, (5.4)
де h - виміряне перевищення в секції. Виправлене перевищення в секції
hвипр=h+ h (5.5)
Друга поправка вводиться, якщо кількість штативів у секції непарна. Тоді у виміряне перевищення в секції вводиться різниця нулів рейок, якщо її значення, отримане при дослідженнях, перевищує 1 мм.
Але при цьому треба вірно врахувати знак цієї різниці. Він залежатиме від того, яка рейка була на останній станції задньою, а яка передньою. Допустимо, з досліджень відомо, що різниця нулів рейок №1 і№2=?1 мм. Це означає, що якщо по рейці №1 відлік, наприклад, 1500, то по рейці №2 відлік на цій же точці буде 1501.
Щоб правильно визначити, з яким знаком необхідно ввести різницю нулів, треба уявити що на останній станції перевищення h=0. Нехай рейка №1 буде задньою, №2 - передньою. Тоді при вищевказаній різниці нулів рейок №1 і №2 отримаємо перевищення h?=3-П=?1 мм. Але ж правильне перевищення дорівнює 0. Отже, щоб його отримати, до h?=?1 треба додати різницю нулів зі знаком +, тобто h=?1мм+1мм=0.
Якби ж задньою була рейка №2, а передньою - №1, то до виміряного перевищення (hвим=1501-1500=+1 мм) треба було б додати різницю нулів зі знаком ?, тобто ?1 мм. Тоді отримаємо правильне перевищення .
4. Складання відомості перевищень і висот пунктів нівелювання
Результати обробки усіх секцій нівелювання заносять у відомість перевищень і висот пунктів нівелювання. У цій відомості вказують назву ходу, його вихідні марки або репери, номери секцій, тип і номер нівелірного знака, місцезнаходження репера, довжини секцій, віддалі від початкового репера, кількість штативів в у прямому і зворотному (для нівелювання І-ІІІ класів) напрямках, виміряне перевищення з поправками за довжину середнього метра пари рейок та за різницю нулів рейок, різниці перевищень по секціях прямого і зворотного ходів і середні перевищення (для нівелювання І-ІІІ класів).
Після цього для окремих ходів виписують висоти початкового Нпоч і кінцевого Нкінц репера, обчислюють нев'язку ходу
h= h-(Hкінц-Hпоч) (5.6)
і допустиму нев'язку ходу за формулами для ІІ класу
,
(5.7)
для ІІІ класу
,
(5.8)
для ІV класу
,
(5.9)
де L - довжина ходу в кілометрах.
Обчислюються поправки в перевищення кожної секції за формулою:
,
(5.10)
де Li - довжина і-ої секції, які алгебраїчно додають до середніх перевищень в секціях і отримують вирівняні перевищення. Обчислюють також висоти усіх реперів в Балтійській системі висот.
Для ходів, які опираються на дві вузловіточки або на одну вихідну і одну вузлову, обчислення урівняних перевищень здійснюється не за формулами (6) і (10), а за одним із методів, з використанням способу найменших квадратів.
5. Оцінка якості нівелювання
Результати обчислення відомостей дають матеріал для оцінки якості нівелювання. Її здійснюють за такими даними:
а) за різницями перевищень в секції з лівого і правого нівелювання (лише у І класі нівелювання), які порівнюють з допустимими значеннями
,
(5.11)
коли кількість станцій n на 1 км ходу менше 15 та
,
(5.12)
коли n - більше 15, тут Li - довжина секції в км.
б) за різницями перевищень в прямому і зворотному ходах секції нівелювання (для І, ІІ, та ІІІ класів), які обчислюють за формулою di=hпр,і+hзвор,і і порівнюють з допустимими значеннями:
для І класу:
при n 15,
(5.13)
при n 15;
(5.14)
для ІІ класу:
при n 15,
(5.15)
при n 15;
(5.16)
для ІІІ класу:
при n 15.
(5.17)
В усіх випадках має виконуватися умова di?di доп. В разі невиконання цієї умови секція повинна бути пронівельована заново.
в) за не в'язками в ходах ІІ, ІІІ і ІV класів, обчислених за формулою (5.6), які мають бути меншими, ніж hдоп, обчислені за формулами (5.7), (5.8) і (5.9).
г) обчислюють середню квадратичну помилку перевищення на 1 км ходу за формулою
,
(5.18)
де h - нев'язки в ходах з довжинами L,
N - кількість ходів, взятих в обробку.
Вважають, що нівелювання в мережі виконано якісно, якщо величина m1км менша її значення для відповідного класу в табл. 5.1
Матеріали, які за результатами оцінки визначені якісними, передаються в камеральні підрозділи для складання каталогів висот.
6. Складання схем нівелірної мережі
При попередній обробці нівелювання складають робочу схему нівелірної мережі. Складають її тушшю в масштабі 1:100000 або 1:200000 на креслярському папері. Показують у відповідних умовних знаках ([2], додаток 40) вихідні репери або марки і усі репери, які підлягають визначенню. Підписують їх номери або назви. Червоним кольором записують під вихідними пунктами їх висоти, вказавши внизу схеми джерело, звідки вони взяті. Усі ходи нумерують, а прямі напрямки показують стрілками. Біля кожної секції вказують виміряні перевищення, довжини секцій і кількість штативів в секції.
Література
1. Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500. Київ: ГУГКіК, 1999.
2. Инструкция по нивелированию I, II, III и IV классов. - М.: "Недра", 1990.
3. Інструкція про типи центрів геодезичних пунктів (ГОНТА - 2.01,
02-01-93). - К.: ГУГКіК, 1994.
4. Основні положення створення Державної геодезичної мережі України. Затв. пост. Кабміну України від 8.06.98 № 844.
5. Руководство по топографическим съемкам в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500. Высотные сети. - М.: "Недра", 1976.
6. Селиханович В.Г. Геодезия. - М.: "Недра", 1981.
7. Справочник геодезиста (в двух книгах). - М.: "Недра", 1975.
Loading...

 
 

Цікаве